Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку

Досягнення науково-технічного прогресу в галузі високих технологій за останні роки зумовили не тільки стрімкий розвиток і запровадження комп’ютерних систем та мережу у всі сфери людської діяльності, але й появу та поширення нової категорії злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

Чинний КК, а саме розділ XVI “Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку” Особливої частини КК містить шість статей:

• несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (ст. 361 КК);

• створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (ст. 361¹ КК);

• несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп.ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації (ст. 361² КК);

• несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ст. 362);

• порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (ст. 363 КК);

• перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку (ст. 363¹ КК).

Кримінально-правові проблеми злочинів передбачених розділом ХVІ Особливої частини КК досліджували:Д. Азаров, П. Андрушко, Ю. Батурін, П. Біленчук, В. Бутузов, В. Голубєв, М. Гуцалюк, М. Карчевський, М. Коваленко, В. Кузнецов, С. Орлов, С. Остапець, М. Плугатир, Н. Розенфельд, Б. Романюк, А. Савченко, Г. Усатий, В. Хахановський, В. Цимбалюк, В. Шеломенцев, Я. Якубовський та ін.

Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку (комп’ютерні злочини)– це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на суспільні відносини у сфері безпеки комп’ютерної інформації та нормального функціонування електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку, заподіюючи їм шкоду чи ставлячи під загрозу заподіяння такої шкоди.

Родовим об’єктомцих злочинів – урегульовані законодавством суспільні відносини, що забезпечують безпеку комп’ютерної інформації та нормальне функціонування електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Безпосередніми об’єктамизазначених злочинів можуть бути: встановлений порядок обробки інформації в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або мережах електрозв’язку; безпека обробки комп’ютерної інформації чи інформації, що передається мережами електрозв’язку; встановлений порядок обігу інформації з обмеженим доступом тощо. Додатковими обов'язковими безпосередніми об’єктамикомп’ютерних злочинів є відносини власності на інформацію, що обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах чи мережах електрозв’язку, а також право користувачів на доступ до зазначеної інформації та користування нею.

Об’єктивна сторона цих злочинів виявляється в активних діях. Порушення правил експлуатації ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (ст. 363) може вчинятися шляхом злочинної бездіяльності.

Об’єктивна сторона злочинів, про які йдеться у статтях 361, 362, 363, 363¹ КК, передбачає не тільки вчинення суспільно-небезпечного діяння, а й настання суспільно небезпечних наслідків. Тож склади цих комп’ютерних злочинів є матеріальними. Склади злочинів, зазначених у статтях 361¹ і 361² КК, сформульовано законодавцем як формальні.

Обов’язковою ознакою фактично всіх складів злочинів є знаряддя їх вчинення – відповідні програмні й технічні засоби, за допомогою яких вчиняється посягання. Якщо такі засоби є власністю особи, котра вчинила комп’ютерний злочин (окрім злочину, передбаченого ст. 363 і ч. 1 ст. 363¹ КК), то вони (засоби) підлягають конфіскації згідно з вимогами санкцій до статей 361, 361¹, 361², 362, ч. 2 ст. 363¹ КК.

Суб’єкт злочинів – загальний (фізична осудна особа 16 років). У деяких випадках суб’єкт може бути спеціальний – особа, що має право доступу до інформації, яка обробляється в ЕОМ, автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації (ст. 362), або особа, що відповідає за експлуатацію ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (ст. 363).

Суб’єктивна сторонацих злочинів характеризується, переважно умисною виною. Злочин, передбачений ст. 363 КК, має необережну форму вини, що визначається характером ставлення винного до наслідків. Власне ж дія (бездіяльність) при порушенні правил експлуатації ЕОМ може бути як умисною, так і вчиненою з необережності. Створення шкідливих програмних або технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку є злочинними за умови, коли ці дії вчинено з метою використання, розповсюдження чи збуту таких засобів (ст. 361¹ КК). В інших злочинах мотив і мета можуть бути різними – корисливість, хуліганство, помста, заздрість, підрив репутації, приховування іншого злочину тощо.

Кваліфікуючі ознакизлочинів у сфері використання ЕОМ (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку є вчинення таких діянь:

1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб;

3) заподіянням значної шкоди (ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361¹, ч. 2 ст. 361², ч. З ст. 362, ч. 2 ст. 363¹ КК).