Тема 2. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
ПОЛІТОЛОГІЯ
Плани і методичні рекомендації
до семінарських занять
Для студентів усіх спеціальностей
Денної та заочної форм навчання
Національного університету "Львівська політехніка"
Львів
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ПОЛІТОЛОГІЯ
ПЛАНИ І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До семінарських занять
для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
Національного університету "Львівська політехніка"
Затверджено
На засіданні кафедри політології
Протокол № 1 від __ __ _____
Львів – _______
Політологія: Плани і методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання Національного університету "Львівська політехніка". – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 22 с.
Укладачі Турчин Я.Б. канд. політ. наук, доц.,
Бучин М.А. канд. політ. наук, доц.,
Ільницька У.В. канд. політ. наук, доц.,
Кучма Л.О. канд. політ. наук, асист.,
Луцишин Г.І. канд. політ. наук, доц.,
Пасічний Р.Я. ст. викл.,
Плазова Т.І. канд. істор. наук, доц.,
Хімяк О.М. канд. істор. наук, доц.
Рецензенти Мирський Р.Я., д-р філософ. наук, проф.
Гетьманчук М.П. д-р істор. наук, проф.
Відповідальний за випуск Турчин Я.Б. канд. політ.наук., доц.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ
Семінари – 16 год.
1. Політика і наука про політику 2
2. Політична влада і політична система 2
3. Політичний процес та особистість у політиці 2
4. Політичні партії, партійні та виборчі системи 2
5. Держава і громадянське суспільство 2
6. Політичні режими 2
7. Система державного правління в Україні 2
8. Україна в системі міжнародних відносин 2
Тема 1. ПОЛІТИКА І НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ
1. Політологія як наука: предмет, об’єкт, структура, методи та функції.
2. Політика як суспільне явище. Теоретичні підходи до розуміння політики.
3. Суб’єкти політики: суть, класифікація та форми взаємодії.
Реферати
1. Нація як суб’єкт політики.
2. Взаємозв"язок політики з іншими сферами супільного життя.
Література
1. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.
2. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001.
3. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. – Львів: Новий світ-2000.
4. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.
5. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічний, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.
6. Політологія /За ред. Колодій А. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.
7. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів /За ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 273 с.
8. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
9. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: „ТАНДЕМ”, 1996. – 240 с.
10. Словник-довідник політологічних термінів /За ред. М.П.Гетьманчука. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 229 с.
Методичні рекомендації
Головним фактором становлення політології як нової науки стала потреба у глибокому та об’єктивному усвідомленні політичних аспектів суспільного життя. Розкриваючи перше питання, необхідно визначити предмет та об"єкт політології, окреслити структуру політології як науки. Значну увагу варто зосередити на характеристиці методологічної бази політології, яка охоплює різні методи дослідження політичного життя. Також необхідно розглянути функції політології, аналіз яких є важливим для визначення ролі науки у житті суспільства [1; с. 97-107; 5, с. 6-15; 6, с. 4-6; 7, с 10-12].
Друге питання семінару потребує розгляду об’єктивних обставин виникнення політики та визначення її місця у системі суспільних відносин. Особливу увагу необхідно зосередити на висвітленні основних теоретичних підходів до розуміння політики: директивному функціональному та комунікативному. [1, с. 97-107; 2; 5, с. 9-20; 6, с. 5-9; 8, с 12-15].
Питання суб’єктів політики є одним з ключових у політології, оскільки дає можливість зрозуміти, хто здійснює політику і на що вона спрямована. Розкриваючи це питання необхідно детально розглянути класифікацію суб’єктів політики, що дозволить окреслити місце і роль того чи іншого суб’єкта політики та його готовність і можливість впливати на політичні процеси. Особливу увагу потрібно зосередити на проблемі взаємодії та взаємовідносин суб"єктів політики. Варто наголосити, що взаємодія суб"єктів не може відбуватись без конфліктів, в основі яких лежить зіткнення інтересів з приводу розподілу влади, панування, матеріальних ресурсів [6, с. 193-195; 5, с. 25-27; 6, с. 136-137; 7, с. 43-45;10;].
Написання першого реферату варто розпочати із з’ясування різниці між поняттями «народ», «етнос», «нація», окремо розглянувши теорії Е.Ренана, М.Вебера, Б.Андерсона. Процеси націогенезу зумовлюють формування етнічних та політичних націй. Необхідно з’ясувати зміст національного відродження, що полягає або у перетворенні етноса в націю, або в піднесенні духовного і політичного життя нації, яка сформувалася раніше, але зазнавала утисків [2, с.167-175; 6, с.317-326].
Працюючи над другим рефератом, потрібно розглянути, як політика співвідноситься з іншими формами суспільної діяльності – економікою, правом, мораллю, релігією. Доцільно використати матеріали засобів масової інформації, інтернет-ресурси, а також літературу [1, 2, 4, 8].
Тема 2. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
1. Влада як суспільне явище: суть, джерела та ресурси.
2. Політична влада: форми та типи.
3. Легітимність політичної влади: суть та типологія.
4. Політична система суспільства: поняття, структура та функції.
Реферати
1.Фактори ефективності політичної влади.
2. Особливості політичної системи України.
3. Сучасні моделі політичних систем.
Література
1. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.
2. Висоцький О. Проблема легітимації політики в концепції М.Вебера //Грані. – 2003. – №6. – С.132–136.
3. Висоцький О. Сутність легітимної політики //Політичний менеджмент. – 2004. – №4. – С.24–34.
4. Воронов І.О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру: Монографія /НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень. – К.: Генеза, 2005. – 287с.
5. Гавриленко І. Політична система суспільства //Політологічні читання. – 1993.– №1.
6. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: До ефективних суспільств. – К., 1990. – С.124–134.
7. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001. – С.53–80.
8. Ильин И. Аксиомы власти //Новое время – 1990. – №10.
9. Канєвський О.С. Принцип розподілу влади в механізмі сучасної демократичної держави /Севастопольський держ. тех. ін-т. – Севастополь, 1999. – 52с.
10. Кухта Б. Політична влада та її рішення. – Львів: ЦИД, 2006. – 237 с.
11. Ледяев В. Формы власти: типологический анализ //Полис. – 2000. – №2.
12. Ледяєв В.Г. Власть: концептуальний анализ. – М.: Российская политическая енциклопедія (РОССПЄН). – 2001. – С. 292 – 295.
13. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. – К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000, 2000. – С.96–103, 158–169.
14. Политическая энциклопедия: в 2-х т. /Нац. обществ.-науч. фонд; Рук. проекта Г.Ю. Семигин. – М.: Мысль, 2000.
15. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.
16. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічний, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.
17. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів /За ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 273 с.
18. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
19. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: „ТАНДЕМ”, 1996. – 240 с.
20. Словник-довідник політологічних термінів /За ред. М.П.Гетьманчука. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 229 с.
21. Фісун О. Типологія політичних систем: основні підходи //Політичний менеджемент. – 2005. – №5. – С.39–50.
22. Халипов В. Введение в науку о власти. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1995. – 640 с.
23. Халипов В.Ф. Кратология как система наук о власти. – М.: Республика, 1999. – 303с.
24. Чемшит А.А. Государственная власть и политическое участие: Монография. – К.: Укр. центр дух. культури, 2004. – 527с.
25. Якушик В. Політична система та політичний режим //Політична думка. – 1994. – №1.
Методичні рекомендації
Основною метою вивчення даної теми є розуміння сутності політичної влади як визначальної категорії політичної науки, яка тісно пов’язана з поняттям політики. Політичну владу слід розглядати як один з різновидів влади, що являє собою відносини панування і підкорення. Аналіз сукупності її ознак, елементів структури дає змогу розглядати політичну владу і як базовий елемент функціонування політичної системи, за допомогою якого регулюються суспільні відносини, досягається соціальна стабільність.
Розкриваючи зміст першого питання необхідно звернути увагу на те, що влада існує у будь-якому суспільстві. Поява владних відносин є свідченням наявності у людей відмінних інтересів, а отже, ефективність влади визначається тим, наскільки вона здатна їх впорядкувати, стабілізувати, забезпечити захист суспільства та сприяти його розвитку. Особливу увагу слід звернути на характерні особливості політичної влади, її джерела та їх еволюцію, ресурси (економічні, демографічні, соціальні, силові, культурно-нормативні), які може використовувати суб’єкт владних відносин для досягнення цілей. Слід звернути увагу на різноманітні підходи до розуміння політичної влади, які дають змогу прослідкувати еволюцію уявлень про даний феномен [4; 7, с. 65-68; 10, с. 6-20; 12; 13, с. 158-162; 15, с. 56-57; 16, с. 33-38; 18, с 51-55; 22; 23].
Розкриваючи друге питання, необхідно визначити існуючі форми політичної влади, диференціація яких дає змогу уявити різноманітність сучасних політичних режимів. Цікавим у цьому випадку буде типологія політичного правління, запропонована Б.Гаврилишиним, яка відповідає трьом формам сучасної влади. Особливу увагу слід звернути на порівняльний аналіз політичної та державної влади з визначенням їх спільних та відмінних ознак, адже державна влада є лише однією із форм політичної влади: це спеціально організована система державних органів, організацій установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя. Особливу увагу слід також звернути на еволюцію уявлень на проблему децентралізації та розподілу влад, принцип стримувань і противаг, які є надійним засобом проти зловживань владою [6; 7, с. 71; 9; 11; 18, с. 58-63; 19; 24].
У третьому питанні слід зосередити увагу на основних характерних ознаках політичної влади: легальності, верховенстві, всезагальності, моноцентричності, легітимності, ефективності. У процесі підготовки до даного питання необхідно засвоїти, що спосіб здійснення і ефективність політичної влади залежать від визнання народом правочинності даної системи влади, тобто від її легітимності. Існують різні позиції щодо підстав та типів легітимації влади. М.Вебер називає три «ідеальні» типи легітимного панування: традиційний, легальний та харизматичний. Д.Істон стверджує про ідеологічний, структурний та персоналістський способи легітимації [2; 3; 7, с. 69; 12; 13, с. 163-164; 17, с. 21-23; 18, с. 55-58; 19, с. 12-16; 22, с. 135-152].
Вивчення політичної системи доцільно розпочати з специфіки суті політичної системи та уявлень про неї. Цікавими будуть моделі політичної системи, запропоновані фундаторами системного аналізу в політичній науці Д.Істоном та Г.Алмондом. Слід звернути увагу також на аналіз елементів структури та функції політичної системи, а також на її взаємозв’язки з іншими підсистемами суспільства: економічною, соціальною, духовною, адже саме політична система як цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, норм і політичної культури забезпечує регулювання усіх сфер суспільства, його соціальну та політичну стабільність [1; 5; 7, с. 53-64; 14; 15, с. 267-269; 16, с. 39-46; 18, с. 73-74; 21; 25].
При написанні першого реферату необхідно розглянути фактори ефективності політичної влади. Ефективність слід розглядати як фактичну результативність діяльності основних владних структур, політичних лідерів відповідно до сподівань найвпливовіших суспільних груп. Саме ефективна політична влада здатна впорядкувати, стабілізувати та сприяти розвитку суспільства [4; 10, с. 43-77; 12; 19, с. 16-26; 24].
У другому рефераті необхідно розглянути проблеми становлення та розвитку політичної системи України [5; 7, с.59–62; 13, с.101–103; 16; 18; 25].
У третьому рефераті слід розкрити основні моделі політичних систем [10, с. 24-27; 18, с. 69-75; 21].