Валерій Тертичка «Аналіз державної політики і політологія»

Сутність аналізу політики.

Аналіз політики в загальному спрямований на 3 обєкти:

1)зміст політики,політичні орг.-ії того чи іншого сус-ва;

2)політичний процес(формування політичної сис-ми сус-ва,д-ть їїсубєктів)

3)продукт д-ті політичної сис-ми(конкретні регулятивні та розподільчі рішення та дії)

Валерій Тертичка «Аналіз державної політики і політологія».

Аналіз державної політики – кваліфіковане застосування інтелекту до вирішення суспільних проблем.

1.Політика як політикс– сфера взаємовідносин різних соціальних груп індивідів з приводу використання інститутів публічної влади задля реалізації своїх суспільно значущих інтересів і потреб.

2.Політика як полісі – план, курс дій прийнятий і дотримуваний владою, керівником, політичною партією тощо.

Аналіз державної політики розглядається як комплекс процедур, що стосуються вироблення рекомендацій (порад) органам влади щодо найкращого з-поміж можливих курсу дій – державну політику загалом та її окремі складники, а також питань оцінювання, моніторингу результатів і наслідків виконання державних рішень задля покращення показників суспільного розвитку. Рекомендації щодо “найкращого” вибору мають базуватися на суспільних цінностях, на суспільному й соціальному виборі, який зроблено в демократичному суспільстві. Важливою характеристикою аналізу політики є його публічність – залучення широких верств громадськості, експертів, науковців, недержавних організацій до дискусій, що передують ухваленню рішень.

Характеристики аналізу політики

Аналіз державної політики має характерні риси, які можуть бути сформульовані таким чином:

· Аналіз політики має переважно прикладний, проблемно-орієнтований характер

· Аналіз політики може бути як міждисциплінарним, так і мультидисциплінарним

· Аналіз політики має характер планування, чутливого до конкретного політичного контексту. Підготовленим аналітикам необхідно не лише мати політичні навички, але і володіти технологіями та підходами політичного планування та розуміти складність природи політичного процесу.

· Кожний аналіз орієнтований на клієнта.

Існують 3 основні форми аналізу політики:

· Перспективний – здійснюється перед будь-якими урядовими діями. Він є засобом синтезування інформації для вибору альтернативи політики та створює основу для прийняття політичного рішення. Однак він часто призводить до великих прогалин між рішенням проблем, яким віддається перевага, та намаганням уряду вирішити їх

· Ретроспективний аналіз здійснюється після дії уряду стосовно розв’язання тієї чи іншої проблеми. Він найбільш важливий у випадках визначення інтелектуальних пріоритетів та для розуміння політики, однак не є настільки ефективним у пропонуванні розв’язань специфічних проблем.

· Інтегративний аналіз політики – всеохоплююча форма аналізу, яка поєднує в собі виробництво та опрацювання інформації і до, і після політичних дій.

Підходи до аналізу державної політики:

· Вивчення змісту ( витоки політики, її наміри та дії у таких специфічних сферах як житлове буд-во, освіта, охорона здоров’я тощо.

· Дослідження процесу політики

· Дослідження результатів політики

· Оцінювальні дослідження

· Інформація для процесу вироблення політики

· Обстоювання процесу

· Обстоювання політики

Об’єкт політичної аналітики- функціональні аспекти розвитку політичної системи та її окремих складових.

Політична аналітика – цілеспрямований, скоординований процес вивчення політичних обставин, подій, тенденцій з метою визначення цілісної картини того, що відбувається і подальшого прийняття політичних рішень.

4 основні напрямки політичної аналітики:

· Політичний аналіз

· Аналіз політики

· Політичне прогнозування

· Політичне консультування

Аналіз державної політики в сукупності з політичною аналітикою є однією із складових форм професійної діяльності державних діячів і службовців, яка потребує інформації, соціальних знань, професійного досвіду, інтуїції та вміння бачити явища в їх реальній динаміці, в причино-наслідкових та інших зв’язках. Це шлях до системного державного передбачення і прогнозування, до наукового синтезу, тобто створення достатньо повного, цілісного, конкретного уявлення про об’єкт, який реалізує державно–політичний істеблішмент .Кінцева мета такого аналізу – підготовка і прийняття фахових виважених державних рішень по реалізації тактики і стратегії державної політики.

Метою аналітика, якщо він таким себе вважає, незалежно від місця його діяльності, є визначення ефективно існуючого устрою та технологій його реалізації в контексті швидкості та якості прийнятих рішень на всіх ланках і усіх гілках державної влади.

Політична аналітика – це політико-управлінська дисципліна, що інтегрує та синтезує різноманітні методи дослідження, отримання та інтерпретації інформації стосовно об’єкту дослідження для формування контекстно-залежного уявлення про його сутнісні характеристики, що обумовлює вибір технології для прийняття, впровадження та реалізацію результативних рішень в системі влади.

Політична аналітика складається із двох взаємно перехідних одна в іншу частин: теоретичної частини та прикладної частини, і використовує для рішення проблем як загальні принципи аналітичної філософії, так і різні методи, характерні для наук, які досліджують людину та суспільство.

Завдання політичного аналітика полягає у тому, щоб ретельно аналізувати властивості політичної сфери, умови і причини, у яких відбуваються політичні події та зв'язати закономірними зв'язками один з одним, відповідно, середовище, причини, умови і події природними відносинами послідовно та логічно.

Політична аналітика досліджує політичні процеси, у яких проявляються певні закономірності, які можуть допомогти пов'язувати явища між собою.

Види аналізу політики.

Політику можна розглядати з 3-х позицій:

1)як певну модель, що відображає реальні політичні процеси

2)як сферу реалізації інтересів різних суб’єктів політичної діяльності

3)як особливий інститут сус-ва, що здійснює управління.

Відповідно виділяють 3 напрямки/види аналізу політики:

-відображальний аналіз

-аналіз вираження інтересів (наскільки політика виражає інтереси широких мас населення)

-інституційний аналіз (існування суб’єктів(інститутів), від яких походить/направлена політика.