Тема 2. Історія світової політичної думки і становлення сучасної політології
Кафедра філософії та політології
Затверджено кафедрою
"____" _______________20__р.
Завідувач кафедри __________________________
(підпис)
ПАКЕТ
КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
з дисципліни «Політологія»
Кіровоград-2010
| Затверджено кафедрою „ ”__________200__р. Завідувач кафедри ____________________ (підпис) | Кафедра філософії |
Навчальна програма курсу
„Політологія”
Для студентів усіх спеціальностей підготовки фахівців
Освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр
Програму розроблено відповідно до галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр щодо гуманітарної та соціально-економічної освіти к. ф. н., доц. Яцуком В.В.
Розділ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПОЛІТОЛОГІЇ
Тема 1. Предмет, структура і метод політології.
Політика як теорія та соціальне явище. Предмет політології. Політологія та інші галузі суспільствознавства. Політологія як інтегративна наука та суміжні галузі політичного знання: політична соціологія, політична філософія, політична психологія, політична історія, політична географія, політична антропологія, політична семантика та ін.
Закони, принципи та категорії політичної науки. Теоретичний та емпіричний рівні політологічного знання. Основні аспекти вивчення політичного життя в межах навчального курсу політології: субстанціональний, інституціональний, функціональний та ін. Багатовимірність системи методів політологічного пізнання: філософські, загальнонаукові і спеціальні методи. Методика конкретних політологічних досліджень. Вселюдське, класове і національне в політології.
Основні завдання та функції політології. Політика як наука і мистецтво та праксеологія. Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України. Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
Тема 2. Історія світової політичної думки і становлення сучасної політології.
Політичне життя суспільства - багатовікове соціальне явище. Зародження політичної думки у країнах Стародавнього Сходу: закони Хаммурапі у Вавилоні, міф Заратустри в Персії, буддизм в Індії, конфуціанство і даосизм у Китаї.
Політичні вчення Стародавньої Греції. Політичні погляди Сократа. Ідеальна держава Платона. Аристотель про політику, державу і політичну справедливість. Політична думка і світоглядні ідеї Стародавнього Риму. Політико-правові погляди Цицерона.
Політичні ідеї раннього християнства. Аврелій Августин.
Політична думка часів середньовіччя. Фома Аквінський. Епоха
Відродження – новий етап у розвитку політичної думки.
Н.Макіавеллі засновник світської політичної науки. Вплив світової політичної думки на формування уявлень про політику в Україні.
Політичні концепції Нового часу. Д.Локк родоначальник теоретичної системи класичного лібералізму. Т.Гоббс про походження і сутність держави. Ш.Монтеск'є про форми держави та поділ влади. Російська політична думка періоду утвердження абсолютизму: І.Пересвєтов, А.Курбський, Ю.Крижанич, М.Щербатов. Ідеологія буржуазно-демократичного радикалізму. Ж.-Ж. Руссо та його вчення про народовладдя і пріоритет громадянського суспільства, "суспільний договір", демократію.
Політичні вчення кінця XVIII - початку XIX ст. І.Кант про правову державу, етичні основи політики. Г.Ф.Регель про співвідношення громадянського суспільства, держави і права. Ліберальна політична думка: Б.Констант, Є.Бентам, А.Токвіль та ін. Теорія насильства Л.Гумпловича. Виникнення і еволюція соціально-політичних утопій. Концепції Т.Мора, Т.Кампанелли, А.Сен-Сімона, Ш.Фур'є, Р.Оуена, М.Чернишевського. Виникнення та основні етапи розвитку політичної доктрини марксизму. Сутність кризи марксизму. Політичні ідеї в Російській імперії другої половини XIX ст.. (О.Герцен, М.Салтиков-Щедрін, М.Драгоманов, В.Соловйов, Б.Чичерін, М.Ковалевський, М.Бердяєв, М.Грушевський, І.Ільїн).
Формування політології як самостійної галузі й загальної системи соціальних і гуманітарних наук. Дж.С.Мілль про свободу, порядок і соціальний прогрес. Е.Дюркгейм про значення солідаризму в розвитку суспільства. М.Вебер як класик західної політології. Вчення Вебера про ідеальні типи влади та теорія раціональної бюрократії. Теорія еліт (Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс, Д.Донцов, В.Липинський). Дослідження політичних партій (М.Дюверже, Ж.Шарло, Дж.Сарторі). Міжнародні відносини і світова політика: політологічні виміри (Б.Рассел, Г.Моргентау, Р.Хілсмен, М.Каплан).
Основні школи і течії сучасної зарубіжної політології. Біхевіористський напрямок у дослідженнях політики (Ч.Мерріам, Г.Лассуелл, Дж.Кетлін та ін.). Системний аналіз влади (Т.Парсонс, Д.Істон, Р.Даль та ін.). Концепції елітократії і націократії (Р.Міллс, Ч.Раш та ін.). Політична соціологія (С.Ліпсет, М.Дюверже, Р.Арон, М.Кроз'е та ін.). Психоаналітичні концепції політики (Ж.Лакан, Ч.Мерріам та ін.). Теорія соціально-політичних конфліктів (П.Блау, К.Боулдінг, Р.Дарендорф). Компаративістика як метод аналізу різнорідних політичних систем (Д.Істон, Г.Алмонд, С.Верба, К.Дойч, С.Хантінгтон). Теорія політичних систем (Р.Роуз, М.Девіс, Х.Білдсман).
Концепція політичного плюралізму та її проблеми. Теорія партиципітарної демократії (масштаби політичної участі, зростання свободи, посилення рівності, оптимальне поєднання елементів прямої і представницької демократії). Теорія поліархії Р.Даля. Множинність центрів влади в демократичному суспільстві. Корпоративна суспільна демократія як механізм формування національно-державної цілісної політики з участю політичної еліти, бізнесу та профспілок.
Геополітика, етнополітологія, політична конфліктологія, кратологія: досягнення зарубіжної і вітчизняної політології XX століття. XIV Всесвітній конгрес Міжнародної асоціації політичних наук (1988 р.) про глобалізацію політичних наук і необхідність міжнародного співробітництва учених-політологів.