Тема 4. докази і доказування
семінарські заняття – 2,
практичні заняття – 4,
самостійна робота - 6
Семінарське заняття (2 год.)
Запитання для обговорення:
1. Предмет і межі доказування у кримінальному процесі.
2. Докази: поняття та класифікація.
3. Види доказів.
4. Поняття та структура кримінально-процесуального доказування.
5. Дані здобуті оперативно-розшуковими заходами у кримінальному процесі
практичні заняття(4 год.)
Практичне заняття 1 (2 год.)
1. Аналіз процесуального документу:
1. Проаналізуйте вирок (у частині викладення доказів) Криворізького районного суду Дніпропетровської області щодо Лавочкіна Р.П., засудженого за ч. 1 ст. 121 КК:
«Крім часткового визнання провини самим підсудним, провина його підтверджується доказами:
- показаннями потерпілого Кривенка про те, що підсудний наніс йому удар ножем;
- показаннями свідка Морозова про те, що він бачив як підсудний біг з ножем у руці, направленим по типу удару.
Також провина Матвійчука у інкримінованому йому злочині підтверджується письмовими доказами у кримінальній справі:
- протоколом огляду місця події, що встановлено на ділянці місцевості Криворізького району по вул. Гоголя між дворами № 1 і № 3 і де виявлено сліди крові тієї ж групи, що і у потерпілого;
- протоколом огляду ножа, у якого загальна довжина 22,5 см., на лівому вістрі клинка була пляма бурого кольору у вигляді смуги, завдовжки 3,5 см., довжина леза 13 см, довжина рукоятки 9,5 см;
- протоколами очної ставки між потерпілим і підсудним, та свідком і підсудним, які підтвердили показання, дані під час досудового слідства;
- висновком судово-медичної експертизи, з якого видно, що у потерпілого були тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, з ушкодженням дванадцятипалої кишки, худої кишки й великого сальника, які за своїм характером проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Проникаюче поранення передньо-черевної стінки виникло від одноразової дії плоского колото-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа, або будь-який інший предмет, що має такі самі властивості за типом удару. У потерпілого виявлений алкоголь у крові в кількості 1,6 проміле, що може належати до середнього ступеня алкогольного сп’яніння.
Твердження підсудного у частині того, що наміру на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому у нього не було, що заподіяв йому удар ножем необережно, спростовується силою і характером заподіяного удару, що слідує із висновку судово-медичної експертизи, а також діями самого підсудного, котрий не заперечував того факту, що дійсно з ножем вийшов із двору, де знаходився потерпілий. Суд уважає, що підсудний дає такі показання з метою пом’якшити свою провину, а отже й покарання».
1. Дайте відповідь на запитання:
1) Чи узгоджуються докази, так як вони викладені у вироку суду, із поняттям доказів, викладеним у КПК ?
2) Які джерела доказів зазначені у вироку ? Чи усі вони передбачені у КПК ?
3) Яке доказове значення має факт виявлення алкоголю у крові потерпілого ?
4) Чи мав право суд робити у вироку висновки щодо показань підсудного ?
2. Вирішення практичної ситуації:
У кримінальній справі з повідомлення про підозру Садкова у крадіжці речей із квартири Смирнова як джерела доказів фігурували:
- закордонний паспорт на ім’я Садкова, у якому є підчистки і виправлення;
- щоденник Садкова із описанням вчиненої ним крадіжки;
- характеристика на Садкова із місця його роботи;
- адресований Садкову лист у конверті, виявлений під час огляду місця події.
Які із перерахованих документів є речовими доказами ?
Практичне заняття 2 (2 год.)
1. Аналіз процесуального документу:
Експерт у своєму висновку дав наступні відповіді на запитання, поставлені йому слідчим у постанові про призначення судово-медичної експертизи:
1) Смерть Гриневича, 34 років, настала від втрати крові внаслідок пошкодження лівої сонної артерії.
2) Пошкодження сонної артерії спричинене гострим колюче-ріжучим предметом, яким міг бути і виявлений на місці події ніж. Встановити за раною на трупі довжину та ширину леза ножа, яким вона спричинена, не вдалося.
3) Спричинене Гриневичу поранення - косе зверху вниз і спереду назад - є типовим для удару ножем рукою сторонньої людини, коли рукоятка у кулаку, а лезо виходить з боку мізинця руки.
4) Запаху алкоголю від органів померлого не виявлено.
Оцініть висновки експерта у цій справі на предмет їхньої однозначності ?
Яким є доказове значення ймовірних висновків експерта ?
2. Вирішення практичних ситуацій:
1. У кримінальній справі про злісне хуліганство слідчий встановив, що окремі моменти злочину сфотографував з допомогою цифрового фотоапарату фотолюбитель Шнуров. Слідчий допитав його як свідка, вилучив і приєднав до справи цифровий носій (диск - DVD-R) з дванадцятьма файлами, що містять фото події злочину.
Чи є фото, що містяться на диску, джерелами доказів ?
Якщо так, то до якого із видів джерел доказів вони належать ?
2. Сіренка затримано за підозрою у вчиненні убивства. Під час допиту він постійно вказував на те, що його «підставили», що він не є винним і може це довести. Слідчий наполягав на визнанні Сіренком своєї винності, бо у справі були відповідні докази. Коли допит закінчувався, Сіренко раптово вдарив слідчого і втік. Затримати його не вдалося. Через декілька днів Сіренко сам з’явився до слідчого і надав йому аудіокасету із записом розмови Вороненка і Дигала - сусідів Сіренка, які обговорювали, як вдало вони підставили «лоха» Сіренка. На запитання слідчого, звідкіля у Сіренка ця касета, він відповів, що давно займається радіоелектронікою і прослухати розмову Вороненка і Дигала за допомогою електронних приладів йому було неважко.
Як повинен діяти слідчий у цій ситуації ?
Оцініть доказове значення наданої аудіокасети.
Самостійна робота(10 год.)
1. Поняття і зміст теорії доказів у кримінальному процесі. Теорія пізнання - основа теорії доказів у кримінальному процесі.
2. Поняття і зміст істини у кримінальному процесі. Встановлення об'єктивної істини - мета доказування.
3. Види процесуальних доказів.
4. Показання свідка.
5. Показання потерпілого.
6. Показання підозрюваного. Предмет показань підозрюваного. Перевірка і оцінка показань підозрюваного.
7. Показання обвинуваченого.
8. Речові докази.
9. Протоколи слідчих і судових дій.
10. Інші документи.
11. Юридична природа і умови використання у кримінальному процесі фотознімків, кінострічок, відеозаписів, фонограм, планів, схем, зліпків, відбитків слідів.
12. Юридична природа і умови використання у кримінальному процесі даних здобутих органами оперативно-розшукової і адміністративної юрисдикції.
13. Висновок експерта.
ТЕМА № 5. Заходи забезпечення кримінального провадження.
семінарські заняття – 2,
практичні заняття – 4,
самостійна робота - 12
Семінарське заняття (2 год.)
Запитання для обговорення:
1. Поняття запобіжних заходів як частини заходів процесуального примусу. Система запобіжних заходів.
2. Підстави і процесуальний порядок обрання запобіжних заходів.
3. Взяття під варту: процесуальна характеристика.
4. Застава у кримінальному процесі.
5. Домашній арешт.
практичні заняття(4 год.)
Практичне заняття 1 (2 год.)
1. Аналіз нормативно-правових актів:
Проаналізуйте норми КПК і з’ясуйте чи враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, під час застосування щодо неї запобіжних заходів. Якщо так, то яких саме ?
Рекомендація: Під час самостійної підготовки слід обов’язково ознайомитися із Рішенням Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року № 14-рп/2003 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення статті 150 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу).
2. Вирішення практичних ситуацій:
1. Пред’явивши Кирієнку повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК „Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”, слідчий застосував щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Застосування такого запобіжного заходу слідчий мотивував тим, що Кірієнко має похилий вік, у нього постійне місце проживання, злочин вчинив вперше і тому немає підстав для побоювання, що він може ухилитися від слідства і суду або перешкодити встановленню істини у справі.
Чи є правомірним за таких умов застосування щодо Кирієнка запобіжного заходу ?
Як повинен діяти слідчий, коли підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого немає і якою нормою КПК він повинен при цьому керуватися ?
2. Затриманий за підозрою у вчиненні крадіжки чужого майна (ч. 2 ст. 185 КК) Іваненко І.І. повідомив слідчому, що вдома у нього залишилося троє дітей дошкільного віку, собака. Дружина перебуває на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні лікарні. Родичів у м. Дніпропетровську у нього і у дружини немає. Він має постійне місце проживання і роботи. Під час перевірки повідомлені Іваненком І.І. дані підтвердилися.
У той же час у слідчого, виходячи із наявних матеріалів справи, є підстави вважати, що Іваненко І.І. буде намагатися перешкоджати встановленню істини у справі.
Визначитись, який запобіжний захід за даних обставин доцільно обрати Іваненку В.І.
Прийняте рішення оформити процесуальним документом.
Практичне заняття 2 (2 год.)
1. Аналіз нормативно-правових актів:
Запобіжні заходи є частиною заходів процесуального примусу. Проаналізуйте КПК і віднайдіть чи йдеться у ній про примусове обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
У чому полягає примус під час обрання запобіжного заходу у вигляді застави?
Яким чином вирішується питання про заставу у разі порушення обвинуваченим зобов’язань, взятих на себе під час обрання цього запобіжного заходу?
Хто і коли вирішує питання про повернення застави заставодавцю?
2. Вирішення практичних ситуацій:
1. У кримінальній справі встановлено, що Пазурець В.О. вчинив крадіжку чужого майна (ч. 3 ст. 185 КК). Пазурець В.О. раніше двічі судимий за тяжкий злочин, не має постійного місця проживання і роботи.
Визначитись, який запобіжний захід слід застосувати до Пазурця В.О. Від імені слідчого скласти процесуальний документ.
2. До Кухленка, обвинувачуваного у вчиненні умисного убивства, як запобіжний захід було обрано взяття під варту. Під час подальшого розслідування слідчий встановив, що Кухленко вчинив не умисне убивство, а убивство при перевищенні меж необхідної оборони. У зв’язку з цим Кухленку замість повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 115 КК було пред’явлене повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК.
Чи зобов’язаний слідчий після пред’явлення нового повідомлення про підозру вирішити питання про зміну запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на інший - більш м’який - запобіжний захід?
Чи вплине на вирішення цього питання заявлення обвинуваченим Кухленком клопотання про зміну запобіжного заходу взяття під варту на заставу?
Складіть процесуальний документ про зміну запобіжного заходу взяття під варту на заставу.
Самостійна робота(12 год.)
1. Поняття та значення кримінально-процесуального примусу під час провадження у кримінальній справі. Види заходів примусу. Кримінально-процесуальний примус і кримінально-процесуальна відповідальність.
2. Домашній арешт.
3. Особиста порука.
4. Порука громадської організації або трудового колективу (громадська порука).
5. Нагляд командування військової частини.
Рекомендована література до Теми 5: (1; 2; 3; 4; 5; 6; 11; 18; 23;12; 49; 70; 93; 94; 110;120; 121; 154; 162;164; 166; 175; 182; 188;199; 202; 203; 218; 223; 244).