Матеріали для семінарських занять

І КУРС

СЕМІНАР № 1

ЕВОЛЮЦІЯ ЛЮДИНИ І НАЙДАВНІШИХ СУСПІЛЬСТВ

НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ”

Мета:З’ясувати періодизацію стародавньої історії України, визначити характерні особливості кожної з епох, познайомитись з природно-кліматичними умовами за доби появи та еволюції найдавніших людських істот в Україні, розглянути устрій мисливських суспільств. Охарактеризувати неолітичну революцію. Дізнатись про Трипільську археологічну культуру та її дослідження на території нашого краю.

План

1. Давні мисливці на території України. Устрій мисливських суспільств.

2. Від привласнювального до відтворювального господарства. Неолітична революція.

3. Доба енеоліту на Україні. Трипільська культура.

Питання для самостійного опрацювання:

Археологічні культури епохи міді-бронзи.

Природнокліматичні умови, в яких жили первісні люди.

Реферати:

Трипільська культура на території України

Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:

Перше питаннявимагає вивчення природно-кліматичних умов прильодовикової Європи, ознайомлення із способом життя мисливців на мамонтів та степових мисливців на бізонів, з мисливцями прильодовикових гір. Необхідно дати характеристику доби північного оленя. Розповісти про полювання на птицю, рибальство, збиральництво, способи зберігання та приготування їжі, поселення, житло, одяг. Охарактеризувати сім’ю, общину, плем’я, чисельність населення, своєрідність лісових мисливських суспільств.

Узагальнення такого матеріалу підведе до висновку, що удосконалення методів полювання та підвищення ефективності мисливської зброї разом із зростанням чисельності та щільності населення підривали ресурси природного середовища. Мисливська економіка втрачала здатність бути основою існування суспільства. Воно постало перед необхідністю переходу до принципово нових методів отримання продуктів харчування – до землеробства та скотарства.

Відповідь на друге питання має розвиватися в такому річищі: на зміну первісній привласнюючій економіці, що грунтувалася на мисливстві, рибальстві та збиральництві, приходять відтворюючі форми господарства – землеробство та скотарство. Вони стали визначальними рисами наступної за мезолітом епохи – новокам’яного віку, або неоліту. Охарактеризувати найдавніше землеробське населення неоліту України. Неолітичні культури України VІ – ІV тис. до н. е.: німанська, дніпро-донецька, сурська, ямково-гребінцевої кераміки, лінійно-стрічкової кераміки, буго-дністровська, кукутені, трипільська. Пояснити суть неолітичної революції, характерними рисами якої були: винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці; виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів; перехід до осілого способу життя; активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили; суттєві зрушення в демографічній сфері.

У відповіді на третє питання охаратеризувати період енеоліту. Логічним продовженням цієї характеристики має бути перехід до розповіді про найяскравішу археологічну культуру енеоліту – Трипільську. Визначивши її хронологічні та географічні межі, варто перейти до характеристики трипільських поселень, посуду, господарських занять. Окремим фрагментом може виглядати розповідь про дослідження трипільських поселень на Уманщині, зокрема біля сіл Тальянки, Легедзине, Доброводи тощо.

Основна хронологія:

2-2,5 млн. р. тому – поява високорозвинених приматів, від яких бере свій початок людина;

від появи людини до 100 тис. р. тому – доба раннього палеоліту;	палеоліт (стародавній кам’яний вік)
100 тис. р. – 35 тис. р. тому – середній палеоліт;
35 тис. р. – 10 тис. р. тому – пізній палеоліт;

10 тис. р. – 7 тис. р. тому – мезоліт (середній кам’яний вік);

7 тис. р. – 5 тис. р. тому – неоліт – (новий кам’яний вік);

4 тис. р.- 3 тис. р. тому – енеоліт (мідний, або мідно-кам’яний вік);

ІV – ІІІ тис. до н. е. – поширення трипільської культури на території України.

Опорні поняття та терміни:

АРТЕФАКТ – будь-який матеріальний об’єкт, виготовлений або модифікований людиною минулого, який виконує певну культурну функцію.

АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА – 1) сукупність археологічних артефактів і комплексів на певній території у певний час; 2) матеріальні залишки окремого етносу або етнічної спільності.

АРХЕОЛОГІЧНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ – розподіл минулого людства на археологічні періоди за ознаками матеріальної культури, в основному – за матеріалами, з яких виготовлено знаряддя праці.

ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, у якому основним джерелом існування людини є вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин.

ПЛЕМ’Я – 1) сукупність родів, які знаходяться у шлюбних контактах; 2) союз екзогамних родів, які об’єднані спільністю походження, з чого виникають такі ознаки, як єдність назви мови, території та звичаїв; 3) самоврядна первісна община, що виникла на тлі як загального володіння засобами виробництва, так і родинних відносин і утворює деяку етнічну спільність.

ПОСЕЛЕННЯ – місце перебування людського колективу, обране на тривалий час і яке має житлові та робочі приміщення, а також штучно створений житловий майданчик та деяку територію, яка до них прилягає.

ПРИВЛАСНЮЮЧЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство з переважаючою в економіці роллю мисливства, збиральництва, а пізніше рибальства, що відповідає найдавнішій стадії господарсько-культурної історії людства.

Література:

1. Аркас М. Історія України-Русі. – К., 1990. – С. 6-40.

2. Археологічний вісник. Спеціальний випуск, присвячений 110-річниці відкриття Трипільської культури / ред. кол.: В.Г.Кузь, О.Г. Корвін-Піотровський, В.О. Круц та ін. – Умань, 2003. – 54 с.

3. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004. – С. 6-40.

4. Борисенко В.Й. Курс української історії: з найдавніших часів до ХХ століття. – к., 1996. – С. 5-13.

5. Бунятян К.П. Давнє населення України. – К., 1999. – С. 45-134.

6. Винокур І.С., Трубчанінов С.В. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996. – С. 5-151.

7. Давня історія України. В 3-х томах. – Т. 1. Первісне суспільство. – К., 1997. – С.17-544.

8. Давня історія України. У 2-х книгах // Під ред. Толочка П.П. – К., 1995. – Кн. 1. – С.11-88.

9. Етнічна історія давньої України. – Колективна монографія. – К., 2000. – С.7-93.

10. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994. – С. 11-78.

11. Залізняк Л. Первісна історія України. – К., 1999. – С.9-82.

12. Історія України. Курс лекцій. – Книга 1. – К., 1991. – С.5-15.

13. Круц В.О., Чабанюк В.В., Чорновіл Д.К. Ранок землеробського світу. Пам’ятки трипільської культури на Тальнівщині. – К., 2000. – С.6-21.

14. Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2-х т. – К., 1993. – Т. 1. – С. 41-55.

15. Священко З. Із історії археологічного вивчення Уманщини // КС. – 2002. - № 5. – С. 172-175.

16. Священко З.В. Історія Уманщини (З найдавніших часів до середини XVIІ ст.). – Черкаси, 2006. – С. 34-52.

17. Трипільська культура на землях історичної Уманщини. Матеріали міжрегіональної конференції. – Умань, 2003. – 54 с.

18. Яковенко Н. Нарис історії України. З найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997. – С.14-18.

СЕМІНАР № 2

«СКІФО-САРМАТСЬКА ДОБА. АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я»

Мета: Вияснити взаємопов’язаність процесу розвитку знарядь праці із суспільними змінами, з’ясувати яке населення мешкало на території України в добу раннього залізного віку, переконатися, що воно було різноетнічним, висвітлити період грецької колонізації Північного Причорномор’я і визначити її наслідки.

План

1. Поява скіфів у Північному Причорномор’ї. Велика Скіфія.

2. Побут і культура. Занепад держави. Мала Скіфія.

3. Сарматська експансія на території Північного Причорномор’я.

4. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Боспорське царство.

Пояснити терміни:

Автохтони, міста-держави, сколоти, експансія, культура, держава.

ІНДЗ

Виписати із повідомлень Геродота характеристику скіфів-воїнів.

Реферати:

Подорож у загадкову Скіфію.

Грецькі поселення Північного Причорномор’я

Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:

Відповідь на перше питання бажано почати із загальної характеристики доби заліза. Це період в історії людства, який розпочинається близько 1000 р. до н. е., а термін «залізний вік» відомий ще з античної літератури. У Степовій Україні початок залізного віку пов’язаний з кіммерійською культурою, а у Лісостеповій – чорноліською. У ранньому залізному віці видяляються три періоди: передскіфський, скіфський, сарматський. Варто підкреслити тезу про те, що гострота та міцність залізних знарядь та зброї кардинально вплинули на суспільний розвиток. Поява заліза спричинила докорінні зміни в суспільстві – відбувся перехід від первіснообщинної рівності до класового суспільства. Дати характеристику ознакам суспільного розвитку цієї доби, серед яких: міграції населення; зміцнення торгівельних зв’язків; становлення приватної власності; поступова майнова диференціація суспільства; перетворення сім’ї на господарську одиницю; витіснення родової общини територіальною; виділення ієрархічно структурованої військової еліти; утворення воєнно-політичних об’єднань та союзів і т. д.

Визначити причини просування скіфів у глиб кіммерійських земель. Охарактеризувати Велику Скіфію, котра являла собою велике політичне об’єднання у межах двох природних зон – степової та лісостепової. Виникнення держави пов’язується з іменем царя Атея, а розквіт її припадає на V-ІV ст. до н. е. Дати характеристику скіфським воїнам.

Друге питання передбачає детальну характеристику побуту і культури скіфів. Скіфська культура витворена на основі власних здобутків і досягнень тих народів, з якими скіфи торгували або воювали. Примітними її проявами були: феномен царських курганів та скіфська тріада – скіфський тип зброї, «звіриний стиль» в образотворчому мистецтві та специфічне кінське спорядження. Скіфська тріада може бути доповнена ще двома компонентами, що були подібними у культурах скіфського світу, а саме: бронзові литі казани і бронзові дзеркала. Тобто можна говорити не про «скіфську тріаду», а про «скіфську пентаду».

Після вивчення причин занепаду Великої Скіфії, необхідно охарактеризувати Малу Скіфію, що продовжила існування скіфської держави на вузькій смузі Нижнього Подніпров’я та в Степовім Криму.

Готуючи відповідь на третє питання, необхідно зазначити, що скіфів у Північному Причорномор’ї змінили сармати. Характеристика сарматської експансії має включати визначення етнічної належності цієї спільності, означення ареалу її проживання, визначення причин просування сарматів на скіфські землі, визначення основних занять цього населення, опису побуту, військового мистецтва, культури та виокремлення наслідків.

Четверте питання включає визначення причин грецької колонізації на узбережжя Чорного моря та локалізацію основних осередків античної цивілізації у Причорномор’ї. Періодизація історії осередків античної цивілізації включає: 1) «грецький період» (др. пол. VІІ – середина І ст. до н. е.) і 2) «римський період» (середина І ст. до н. е. – ІV ст. н. е.). Логічним завершенням відповіді на це питання буде визначення причин занепаду грецьких міст-держав, а також виокремлення наслідків впливу тисячолітньої історії античної цивілізації у Північному Причорномор’ї. Серед останніх необхідно назвати: 1) перенесення з елінської цивілізації на місцевій грунт демократичного полісного устрою, що утверджувало державотворчі традиції на українських землях; 2) переймання місцевим населенням прогресивних технологій землеробства та ремесел; 3) впровадження товарно-грошових відносин; 4) розгортання процесу урбанізації Причорномор’я; 5) поширення надбань античної культури тощо.

У розповіді про Боспорське царство варто підкреслити, що це була антична держава у Причорномор’ї на Керченському і Таманському півострові. Існувала у ІV ст. до н. е. – ІV ст. н. е. і являла собою поєднання спадкової монархії з полістими органами самоуправління у великих містах. З І ст. н. е. вона потрапила під вплив Римської імперії і традиції полісного управління знищуються.

Основна хронологія:

ІХ – VІІ ст. до н. е. – розселення кіммерійців між Дністром і Доном, а також на Кримському і Таманському півостровах;

VІІ – ІІІ ст. до н. е. – панування скіфів на території Північного Причорномор’я;

ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н. е. – перід сарматської колонізації українських степів;

др. пол. VІІ ст. до н. е. – ІV ст. н. е. – існування осередків античної цивілізації в Північному Причорномор’я.

Опорні поняття та терміни:

СКІФИ – це грецька назва іраномовних кочовиків українських степів. Їхня самоназва – сколоти.

САРМАТИ – назва кочовиків, що прийшли з-за Дону в українські степи на зміну скіфам. Греки та римляни називали їх сірматами, або сарматами, що з давньоіранської перекладається як «оперезаний мечем».

Література:

1. Агбунов М.В. Путешествие в загадочную Скифию. – М., 1989. – 190 с.

2. Атрибути Аполона й Артеміди на пам’ятках мистецтва з Ольвії, Херсонеса та міст Боспора // КС. – 2006. – № 1. – С. 3-12.

3. Бережанський В. Воєнне мистецтво скіфів // Пам’ять століть. – 1996. – № 3. – С. 85-100.

4. Борисенко В.И. Курс української історії: з найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996. – С. 13-22.

5. Бунятян К.П. Давнє населення України. – К., 2003. – С.183-198.

6. Винокур І.С., Трубчанінов С.В. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996. – С. 51-93.

7. Геродот із Галікарнасу. Скіфія. – К., 1992. – 72 с.

8. Давня історія україни. В трьох томах. Т. 2. Скіфо-антична доба. – К., 1998. – С. 11-194.

9. Давня історія України. У 2-х книгах // Під ред. Толочка П.П. – К., 1995. – Кн. 1. – С.11-88.

10. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Л., 1991. – С.29-32.

11. Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – К., 1999. – С. 146-171.

12. Зубар В.М. Виникнення воєнного та релігійного союзу грецьких міст Боспору Кіммерійського // УІЖ. – 1997. – № 4. – С. 41-52.

13. Полонська-Василенко Н. Історія України. – Т. 1. – К., 1992. – С. 56-60.

14. Священко З.В. Історія Уманщини (З найдавніших часів до середини XVIІ ст.). – Черкаси, 2006. – С. 64-70.

15. Скіфська Пектораль // Степовик Д. Скарби України. – К., 1991. – С. 11-17.

16. Скржинська М.В. Найдавніший державні нагороди на землях України // УІЖ. – 2006. – № 4. – С. 130-140.

17. Яковенко Наталя. Історія України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997. – С. 18-21.

СЕМІНАР № 3

„ПРАСЛОВ’ЯНИ, СЛОВ’ЯНИ ТА ПРАУКРАЇНЦІ”

(ІІІ СТ. ДО Н. Е. – VІІ СТ. Н. Е.)

Мета:Розглянути основні концепції походження східних слов’ян, визначити вклад сучасних істориків у проблему слов’янського етногенезу. Визначити характерні риси праукраїнства в племенах зарубинецької, пеньківської, празької та колочинської культур з тим, щоб переконатися, що лісостепова і лісова зона Правобережної України були центром формування слов’янства.

План

1. Концепції походження східних слов’ян.

2. Початок процесу зародження праукраїнства в племенах зарубинецької культури.

3. Праукраїнське антське державне об’єднання. Елементи праукраїнства в племенах пеньківської, празької, колочинської культур (ІІІ ст. до н. е. – VІІ ст. н. е.)

ІНДЗ

Скласти письмову розповідь про зарубинецьку культуру.

Реферати:

Походження українського народу.

Язичницькі вірування східних слов’ян.