Класифікація надзвичайних ситуацій та їх коротка характеристика. 5 страница

При освітленості приміщення прямими сонячними променями вимірювання КПО проводити не потрібно.

Для визначення КПО в кількох точках приміщення, як правило, користуються базовою точкою, для якої КПО визначені значенням е6, % . Базову точку вибирають на лінії характерного розрізу приміщення. Місце цієї точки має бути добре освітлене природним світлом. За базову точку приймають точку на відстані 1 м від світлових прорізів.

Виконують вимірювання освітленості в обраній точці і ззовні приміщення. Обчислюють КПО базової точки:

КПО=Ев/Ез*100%; де Ев - освітленість у цій точці; Ез - те саме ззовні приміщення.

Природне освітлення нормується СНиП ІІ-4-79/95 залежно від характеристики (розряду) зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розпізнавання і системи освітлення (для будівель, розташованих у III поясі світлового клімату колишнього СРСР, а зараз країн СНД). Під поняттям «Об'єкт розпізнавання» мають на увазі предмет, що розглядається окремо, або його дефект, риску, лінію, що утворює букву тощо, які необхідно розпізнавати в процесі роботи.

52. Загальне поняття шумів та вібрації робочих місць та основні фізичні величини які їх характеризують.

Шум - сукупність звуків різної інтенсивності і частоти. Під шумом ро­зуміють усі неприємні та небажані звуки чи їх сукупність, які заважають но­рмально працювати, сприймати потрібні звукові сигнали, відпочивати. Нині добре відомо, що шуми шкідливо та негативно впливають на здоров'я людей, знижують їх працездатність, спричиняють захворювання органів слуху (глу­хоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія), підви­щують кров'яний тиск, кори головного мозку, погіршення пам'яті, що погір­шує сприйняття звукових та світлових сигналів небезпеки, тому є шкідливим фактором і обумовлює зростання травматизму. Шум - це одна з форм фізич­ного (хвильового) забруднення природного середовища, адаптація до якого організмів практично неможлива. Тому він належить до серйозних забруд­нювачів, які мають контролюватися та обмежуватися згідно зі спеціальними законами. Шум підвищує втомленість робітника, знижує його працездатність і увагу до небезпеки. Шум як стрес-чинник є загально біологічним подразни­ком, негативно впливає на всі органи і системи організму. В разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ура­женням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем. Вплив шуму на організм умовно поділяють на специфічний, що спричиняє зміни в органі слуху, і неспецифічний - з боку інших органів і систем. Шум є однією з най­більш частих причин зниження слуху.

Звукові хвилі - коливальні зміни тиску повітря (розрідження - ущіль­нення), які вимірюють такими параметрами, як інтенсивність, гучність, спектр, часові інтервали. Інтенсивність визначається зміною рівня тиску в навколишньому повітряному середовищі (це - енергетична характеристика), а гучність залежить від частоти коливань.

Спектр - це складові звуку, прості гармоніки коливання, що мають пе­вну частоту, фазу і амплітуду.

Звуковий тиск (Р) - відхилення результуючого тиску звукової хвилі від атмосферного тиску, його вимірюють в Па. Мінімальний звуковий (шумовий тиск) називають порогом чутливості: Рmіn=2*10-5 Па. Звуковий тиск, що спричиняє біль називають больовим порогом: Рmaх=2*102 Па.

Інтенсивність звуку (сила звуку) - кількість звукової енергії, що прохо­дить за одиницю часу через одиницю площі, перпендикулярної до напрямку поширення звуку:I=P*V=

де V - миттєва швидкість коливань, м/с;

с - швидкість звуку, м/с (в повітрі при 0°С с=332 м/с)

ρ - щільність середовища, кг/м3

Вібрація -це процес поширення механічних коливань у твердому тілі, у тому числі у тілі людини.Вібрації це тремтіння або струси всього тіла чи окремих його частин під час різних робіт (бетоноукладання, пневмоелектро-подрібнення порід чи шляхового покриття, роботи на тракторах та самохід­них сільськогосподарських машинах, тощо).Розрізняють загальну та локаль­ну вібрації.

53. Діявібраціїнаорганізмлюдини, організаційнітатехнічнізаходиборотьбизнею. Способизниженнявібраціїмашиніобладнання.

Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю - від сильної втоми і не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу, тощо.

Вібрація може викликати слідуючі хвороби: головна біль, зниження го­строти зору, збудження, підвищення тиску, деформація та зниження рухли­вості суглобів, м'язова слабкість. Найбільш потенційно небезпечною щодо патології є вібрація з частотою 16...250 Гц.

За збільшення інтенсивності коливань і тривалості дії вібрації в організмі можуть виникати стійкі патологічні зміни, що призводять у деяких випадках до розвитку про­фесійного захворювання - вібраційної хвороби, яка є однією з основних форм хронічних професійних захворювань, найбільш розповсюджена серед висококваліфікованих робітників з великим стажем роботи.

За збільшен­ня частоти коливань відбувається ослаблення передачі вібрації тілу людини.Однак при дії резонансних для організму частот (2...9 Гц) спостерігається не ослаблення, а збільшення віброшвидкості.Крім того, вібрація справляє мік-ротравмуючу дію на периферичну нервову систему, зумовлює порушення трофіки м'язової і кісткової тканини.Високочастотна вібрація спричиняє складні реакції в рецепторах майже всіх тканин і периферичних нервів.Віб­раційна хвороба довгий час може не виявлятися, повільно прогресувати. Хворі упродовж цього періоду зберігають працездатність.

Захист від вібрації: зниження вібрації у джерелі збудження; відсторо­нення від режиму резонансу; вібродемпфірування; пружні основи й опори, динамічне гасіння вібрації (установка агрегатів на фундаменти, застосування пружин під сидіннями водіїв); віброізоляція; віброгасні рукавиці, віброзахис-ті прокладки або пластини, взуття, килимки.

Профілактичні заходи: до праці з віброінструментом допускаються ро­бітники не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці, через кожну годину праці - перерва 10...15 хв., тривалість праці - 2/3 робочої зміни.

54 Прилади, які застосуються для вимірювання параметрів шуму і вібрації.

Для проведення досліджень шуму використовують вимірювач шуму та вібрації ВШВ-003 і шумову камеру.

55. Засоби колективного захисту працюючих від шкідливих виробничих факторів.

Засоби колективного захисту - засоби захисту, конструктивно і функціонально пов'язані з виробничим процесом, виробничим обладнанням, приміщенням, будинком, спорудою, виробничим майданчиком.

У залежності від призначення бувають:

- Засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць, локалізації шкідливих факторів, опалення, вентиляції;

- Засоби нормалізації освітлення приміщень та робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади і т.д.);

- Засоби захисту від іонізуючих випромінювань (огороджувальні, герметизуючі пристрої, знаки безпеки і т.д.);

- Засоби захисту від інфрачервоних випромінювань (огороджувальні; герметизуючі, теплоізолюючі пристрою і т.д.);

- Засоби захисту від ультрафіолетових і електромагнітних випромінювань (огороджувальні, для вентиляції повітря, дистанційного керування і т.д.);

- Засоби захисту від лазерного випромінювання (огородження, знаки безпеки);

- Засоби захисту від шуму й ультразвуку (огородження, глушники шуму);

- Засоби захисту від вібрації (виброизолирующие, виброгасящие, вібропоглинаючі пристрою і т.д.);

- Засоби захисту від ураження електрострумом (огорожі, сигналізація, ізолюючі пристрої, заземлення, занулення і т.д.);

- Засоби захисту від високих і низьких температур (огорожі, термоизолирующие пристрої, обігрів та охолодження);

- Засоби захисту від дії механічних факторів (огородження, запобіжні та гальмівні засоби, знаки безпеки);

- Засоби захисту від дії хімічних чинників (пристрої для герметизації, вентиляції та очищення повітря, дистанційного керування і т.д.).

- Засоби захисту від впливу біологічних факторів (огородження, вентиляція, знаки безпеки і т.д.)

Колективні засоби захисту поділяються на: огороджувальні, запобіжні, гальмові пристрої, пристрої автоматичного контролю і сигналізації, дистанційного управління, знаки безпеки.

Огороджувальні пристрої призначені для запобігання випадкового потрапляння людини в небезпечну зону. Застосовуються для ізоляції рухомих частин машин, зон обробки верстатів, пресів, ударних елементів машин від робочої зони. Пристрої поділяються на стаціонарні, рухомі та переносні.

Запобіжні пристрої використовують для автоматичного відключення машин і устаткування при відхиленні від нормального режиму роботи або при потраплянні людини в небезпечну зону. Ці пристрої можуть бути блокуючими і обмежувальними. Блокуючі пристрої за принципом дії бувають: електромеханічні, фотоелектричні, електромагнітні, радіаційні, механічні.

Широко використовуються гальмівні пристрої, які можна підрозділити на колодкові, дискові, конічні і клинові. Найчастіше використовують колодкові і дискові гальма. Гальмівні системи можуть бути ручні, ножні, напівавтоматичні і автоматичні.

Для забезпечення безпечної та надійної роботи обладнання дуже важливі інформаційні, попереджуючі, аварійні пристроїавтоматичного контролю і сигналізації. Пристрої контролю - це прилади для вимірювання тиску, температури, статичних і динамічних навантажень, що характеризують роботу машин і обладнання. Системи сигналізації бувають: звуковими, світловими, колірними, знаковими, комбінованими.

Для захисту від ураження електричним струмом застосовуються різні технічні заходи. Це - малі напруги; електричне розділення мережі; контроль і профілактика пошкодження ізоляції; захист від випадкового дотику до струмоведучих частин; захисне заземлення; захисне відключення; індивідуальні засоби захисту.

56. Поняття про небезпечність, небезпечний та шкідливій фактор.

Небезпечний виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення стану його здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності.

57. Класифікація та дія на організм людини шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.

До фізичних небезпечних і шкідливих факторіввідносяться: рухомі елементи машин і механізмів; вироби, що переміщаються; матеріали; заготовки; руйнування конструкцій; надлишкова запиленість і загазованість повітря в робочій зоні; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищена або понижена температура повітря в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань; підвищений або понижений барометричний тиск; підвищена або понижена відносна вологість; рух, іонізація повітря; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних коливань, відсутність або недостатнє природне освітлення; недостатня штучна освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; прямий та відбитий блиск; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі краї, жорсткість поверхні деталей, інструментів та обладнання; розташування робочих місць на значній висоті відносно землі; невагомість.

До хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, котрі впливають на репродуктивну функцію.За шляхом проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки і поверхні тіла людини.

До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторіввідносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослинні і тваринні).

До психофізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторіввідносяться фізичні (статичні і динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження каталізаторів, монотонність праці, емоційне перенавантаження).

Перелічені шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі професійні хвороби, як пилові бронхіти, пневмоконіози, вібраційну хворобу, захворювання нервової системи та ін. Крім того, несприятливе виробниче середовище може впливати на здоров'я майбутніх поколінь людей.

58. Вимоги к розміщенню обладнання і машин в сільськогосподарських приміщеннях.

При розміщенні обладнання слід забезпечити зручність обслуговування і безпеку евакуації працівників в аварійних ситуаціях.

Пульти керування стаціонарними машинами і технологічними лініями повинні розміщуватися так, щоб органи керування знаходилися у зручному й безпечному місці і оператор із-за пульта міг спостерігати за ходом технологічного процесу.Відстань між огорожами стаціонарних машин і конструкційними елементами будівель (стіни, колони тощо), а також ширина постійних проходів, вільних від обладнання й комунікацій, повинна бути не менше 1,1 м.

59. Вимоги безпеки до території, приміщень, обладнання і виробничих процесів ремонтних майстерень.

Територіяпідприємств, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будівлями, протипожежні розриви між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

На території населених пунктів та підприємств забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.

Дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу.

Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг та проїздів.

До всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, у тому числі інвентарних побутових приміщень, індивідуальних гаражів тощо.

Будівництво на території підприємств нових будівель та споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

Не дозволяється прибудовувати до будівель з обгороджуючими металоконструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі (пінополістирол, пінополіуретан тощо), комори, майстерні та інші приміщення.