Інколи структуру системи визначають через політичні інститути з огляду на те, що саме вони організують політичне життя
Політичні інститути - це певні політичні установи (сукупність політичних партій, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та ін.), що визначають спільність людей, які мають особливі повноваження і виконують спеціальні функції в політичному житті суспільства (військові комітети, комісії), певної діяльності (президентське правління).
Специфіка політичних інститутів полягає в тому, що вони майже завжди узаконені і діяльність їх регламентована відповідними законами, рішеннями і іншими юридичними актами. Кожний з політичних інститутів здійснює певний вид політичної діяльності і включає соціальну спільність, шар, групу, спеціалізовану на її виконанні; політичні норми, регулюючі відносини всередині політичної системи суспільства і між ними, а також між політичними і неполітичними інститутами; матеріальні засоби, необхідні для досягнення поставленої мети.
Держава - основний політичний інститут, що організує, спрямовує і контролює спільну діяльність і стосунки, відносини людей, суспільних груп, класів, асоціацій, груп інтересів. Це політична форма організації суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфер, культури. Вона покликана захищати інтереси людей певної території і регулювати з допомогою правових норм взаємовідносини між ними, використовуючи за необхідності спеціальні органи примусу. У внутрішній структурі держава поступово створює особливу соціальну верству, що безпосередньо здійснює державні функції, світську політику.
Політичні партії представляють інтереси соціальних груп і ставлять метою реалізацію їх інтересів шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні.
Групи інтересів - найрізноманітніші, організовані групи, спільності людей (профспілки, молодіжні і жіночі рухи, творчі союзи і об'єднання, етнічні і релігійні спільності, організації ветеранів війни, асоціації підприємців і фермерів та ін.).
Політичні інститути забезпечують відтворення, стабільність і регулювання політичної діяльності в суспільстві, збереження ідентичності політичної спільності, незважаючи на зміну її складу, посилюють соціальні зв'язки і внутрішньогрупову згуртованість, здійснюють контроль за політичною поведінкою своїх членів, заохочуючи бажане і припиняючи відхилення від норм поведінки.
Крім функцій, які виникають з концепцій америкнських вчених вітчизняні дослідники виокремлюють ще й наступні:
25. Функція забезпечення цілісності громадянського суспільства.
26. Владно-політична функція.
27. Функція народної, національної інтеграції.
28. Функція управління. організації, а саме функціонування як самоціль.
29. Функція відтворення політичного життя.
30. Функція демократизації життєдіяльності суспільства.
31. Функція організації й упорядкованості політичного життя.
32. Функція консолідації соціально-політичних сил.
33. Функція соціально-політичної модернізації.
34. Функція стабілізації соціально-політичного життя (див. детальніше про зміст цих функцій).
Існує інша класифікація функцій політичної системи. За нею політична система виконує 3 головних функції:
35. політичне цілепокладання;
36. владно-політична інтеграція суспільства;
37. регулювання режиму соціально-політичної діяльності
а також мобілізаційну, дистрибутивну функції і функцію легітимації (див. детальніше про зміст цих функцій).