Життя Черкаського краю в роки незалежності

Сучасна Черкаська область за площею (20,9 тис. км2) займає 18 – те місце серед областей України, що становить 3,4 % її території. Тут нараховується 20 районних центрів (4,1 %), 16 міст (3,5 %), 2 райони у містах (1,7 %), 15 селищ міського типу (1,7 %) та 825 сільських населених пунктів (2,9 %).

Найбільшими містами Черкаської області є: Черкаси (290 340 осіб), Умань (79 497 осіб), Сміла (79 497 осіб), Золотоноша (32 132 осіб), Канів (29 049 осіб), Корсунь-Шевченківський (25 406 осіб), Шпола (22 379 осіб), Тальне (17 823 осіб).

Кількість населення області на 1 січня 2015 р становило 1 251 800 осіб (упродовж 2014 р. населення скоротилось 8,1 тис. осіб. Міське населення становить 710 тис. осіб, сільського – 541 тис. Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Її середня щільність – 65 осіб на 1 км². Близько 90 % населення проживає в правобережній частині області, у лівобережній – 10 %.

У загальнодержавному поділі праці Черкащина виділяється виробництвом цукру, молочних і овочевих консервів, машин для харчової та легкої промисловості, хімічних волокон, шовкових тканин, мінеральних добрив, а також зерна, м’яса і молока. Визначальним при цьому є легка промисловість, машинобудівний та агропромисловий комплекси.

Ґрунтові та агро кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства та рекреації. Область має розгалужену мережу залізничних і автомобільних шляхів загальнодержавного значення. Через територію області проходить газопровід «Союз».

Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний, і трубопровідний.

У сукупному випуску товарів і послуг питома вага промисловості Черкаської області становить 42%.

Структура промислового виробництва області характеризується такими показниками: добувна промисловість становить 2,2 % загальнообласного обсягу; обробна – 86,9 %; виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла, води – 10,9% .

У промисловому виробництві переважають харчова (39,9 %) та хімічна (26,9 %) промисловість. Машинобудування і металообробка складають 8 %, легка промисловість – 1,5 %. У харчовій промисловості найбільш розвинуті такі галузі як цукрова, м'ясопереробна, молочна, борошномельно-круп'яна, лікеро-горілчана, консервна.

У структурі сільськогосподарського виробництва рослинництво складає 62 %, тваринництво – 38 %. Провідна культура серед зернових – озима пшениця, технічних – цукрові буряки й соняшник. Серед галузей тваринництва виділяється скотарство м'ясо-молочного напряму.

Черкащина відрізняється від інших областей високим рівнем виробництва зерна, цукрового буряка, соняшника, овочів і картоплі, а також тваринництвом м'ясо-молочного напрямку.

Протягом першого півріччя 2014 року підприємства Черкащини підтримували зовнішньоторговельні зв'язки з партнерами з 97 країн світу.

Підприємства Черкащини експортували свою продукцію до 88 країн світу. Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 37,1 % від загального обсягу, до інших країн – 62,9 %.

В Черкаській області функціонує значна кількість освітніх закладів, серед яких 21 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації та 7 ВНЗ III–IV рівнів акредитації, 8 коледжів, 6 училищ, 7 технікумів, 27 державних професійно-технічних навчальних закладів, 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, 4 галузеві навчально-курсові комбінати, 700 загальноосвітніх шкіл (із загальної кількості загальноосвітніх шкіл – 13 гімназій, 13 ліцеїв, 3 колегіуми, 28 спеціалізованих, 3 вечірні та 5 приватних шкіл), 684 дошкільні навчальні заклади, у тому числі 191 навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад».

В області діє широка мережа установ культури і мистецтва: обласний музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка, обласний театр ляльок, обласна філармонія, Канівське училище культури і мистецтв, Уманське музичне училище ім. П.Д. Демуцького, Черкаське музичне училище ім. С.С. Гулака-Артемовського, 40 шкіл естетичного виховання, 737 Будинків культури і клубів, 759 бібліотек, 44 державних та 288 громадських музеїв, Шевченківський національний заповідник в м. Каневі, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», 4 державних історико-культурних заповідника: Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник, Кам'янський державний історико-культурний заповідник, Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів», Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».

На території нашої області розташовані 77 пам'яток історії, архітектури та археології, а також 9 історико-культурних заповідників національного значення. Окрасою краю є Національний дендрологічний парк «Софііївка» (м. Умань), заснований у 1796 р. власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Сучасна «Софіївка» є зразком садово-паркового мистецтва світового значення.

В області виходить 354 друкованих видань, з яких лише 35 газет належить органам влади. Решта засновані недержавними структурами: 120 видань фінансують суб'єкти підприємництва, 85 – засновані фізичними особами, 38 – осередками політичних партій. Саме це свідчить про вільні можливості висловлювати думки з будь-яких питань, розглядати суспільні явища з різних точок зору. Загалом в області функціонує сiм творчих спілок, наукових та культурологічних об'єднань, до складу яких, на професійній основі, входить майже 800 митців та творчої і наукової інтелігенції.

Література

1. Бушин М. І. Історія Шевченкового краю 1939- 2002 рр. Навчальний посібник. / М.І. Бушин, Н.В. Гудачкова, В.М. Лазуренко, А.І. Лисенко. – Черкаси: «Відлуння-плюс», 2003 – 233 с.

2. Бушин М.І. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. та Черкащина. Книга друга: Братські могили / М.І. Бушин, Г.І. Березняк, А.І. Лисенко. – Черкаси:Вертикаль, ПП Кандич С.Г., 2005. – 400 с.

3. Бушин М.І. Велика Вітчизняна війна 1941-1945рр. та Черкащина. Книга перша: Герої Радянського Союзу і повні кавалери ордена Слави / М.І. Бушин, Р.К. Загоріна, А.І. Лисенко. – Черкаси: Вертикаль, ПП Кандич С.Г., 2005. – 332 с.

4. Бушин М.І. Джерела вічності. Книга 1. Чигиринщина. / М.І. Бушин, В.М. Лазуренко, Ю.М. Лазуренко – Черкаси: ЦНІІ, 2011. – 488 с.

5. Бушин М.І. Мить і вічність. Уманщина. / М.І. Бушин, В.Є. Вишневський, Ю.Ю. Ілляшенко, Т.Д. Чубіна. – Черкаси, 2011. – 512 с.

6. Бушин М.І. Сонце над Тікичем. Лисянщина. / М.І. Бушин, Ю.М. Вовкотруб, Л.М. Тептюк – Кн. 10. – Черкаси: ЦНТІ, 2013. – 413 с.

7. Бушин М.І. Трипільський дух витає над нами. Тальнівщина. Книга 6. / М.І. Бушин, Т.Д. Чубіна, О.О. Яшан– Черкаси: ЦНТІ, 2013. – 414 с.

8. Витязь над Дніпром. Місто Черкаси / Науково-популярна серія «Обереги Черкащини». Кн. 2. – Черкаси, 2012. – 285 с.

9. Голод 1932-1933 років на Черкащині: документи і матеріали / Держархів Черкаської обл.; Авт.-упорядник Т.А. Клименко. – Черкаси: Б.В., 2002. – 224 с.

10. Голодомор 1932-1933 років. Книга пам’яті в документах та спогадах / Черкас. Облдержадмін.; редкол.: О.В.Черевко та ін. – Черкаси: Вид. Чабаненко О.Ю., 2007. – 484 с.

11. Гончаренко М. Історичне ядро Черкас. / М. Гончаренко // Пам'ятки України, 1986. – № 2. – С. 20 – 21.

12. Енциклопедія сучасної Черкащини. Т.1. / Кер. авт. кол. Бушин М.І. – Черкаси, ЦНТЕІ, 2011. – 511 с.

13. Енциклопедія сучасної Черкащини. Т.2. / Кер. авт. кол. Бушин М.І. – Черкаси, ЦНТЕІ, 2011. – 386 с.

14. Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. – К., 1972. – 788 с.

15. Історія Шевченкового краю: 1939 – 2002 рр. Навчальний посібник з історії. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2003. – 229 с.

16. Кілессо С.К. Черкаси: історико-архітектурний нарис / С.К. Кілессо. – К.: Будівельник, 1966. – 59 с.

17. Масненко В.В. З історії черкаської козаччини / В.В. Масненко // Спільна справа. Вісник Черкаської обласної державної адміністрації. – 1997. – с. 62 - 64.

18. Мельниченко В.М. Моя Черкащина / В.М. Мельниченко. – Черкаси: Вертикаль, 2006. – 232 с.

19. Нариси історії Шевченкового краю. Книга 1. З найдавніших часів до 1861 р. – Черкаси : видавець Гордієнко Є.І., 2014. – 374 с.

20. Нариси історії Шевченкового краю. Книга 2. Від 1861 р. до 1941 р. – Черкаси : видавець Гордієнко Є.І., 2014. – 378 с.

21. Нариси історії Шевченкового краю. Книга 3. Від початку Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.) до сьогодення. – Черкаси: видавець Гордієнко Є.І., 2015. – 618 с.

22. Наш рідний край: Хрестоматія з історії Черкащини / Упоряд.: А.І. Кузьмінський, Г.В. Суховершко, В.Я. Чудновський. – Київ: Молодь, 1993. – 368 с.

23. Нолл В. Колективізація, голодомор в Україні: свідчення очевидців з Черкащини / В. Нолл // Шевченків край, К.: 2005. – 252 с.

24. Освітяни Черкащини – жертви радянського тоталітарного режиму / наукова ред. В.В. Масненко; упоряд. В.В. Масненко, В.С. Романов та ін. – Черкаси: Брама - Україна, 2009. – 271 с.

25. Поліщук В.Т. Вінок лавровий, вінок терновий: репресовані письменники Черкащини / В.Т. Поліщук. – Черкаси: Брама, 2000. – 128 с.

26. Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. – Черкаси : Вертикаль, 2006. – 196 с.

27. Страшевич В.Б. Нариси з серії «Старі Черкаси». – Черкаси, 2001. – 17с.

28. Чабан А.Ю. Історія Середньої Наддніпрянщини (з найдавні- ших часів до кінця Х VІІ ст.): навч. посіб. / Анатолій Чабан. – Черкаси : Патріотичні Вертикаль, 2011. – 639 с.

29. Чабан А. Витоки: Середнє Подніпров’я з найдавніших часів до середини XVII століття: [монографія] / Анатолій Чабан. – Черкаси: Сіяч, РВЦ «Реал», 1994. – 240 с.

30. Черкаський край – земля Богдана і Тараса: Культурологічний збірник / За редакцією Б.В. Гунського, В.М. Литвина, В.А. Смолія. – К.: Українські пропілеї, 2003. – 778 с.

31. Черкащина в період становлення української держави:1917-1919 рр. / Авт.-упор. Клименко Т.А., Левицька Е.А., Жук П.М., Черкаси: Видавець Ю. Чабаненко, 2008. – 152 с.

32. Черкащина. Універсальна енциклопедія. Документально-публіцистичне наукове фотоілюстративне історичне видання / Автор-упорядник Віктор Жадько. – К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. – 1104 с.

33. Чубіна Т. Дендрологічний парк «Софіївка»: садово-парковий комплекс Потоцьких / Т. Чубіна // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т.100. Вип. 87. Історичні науки. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С.140-149.

34. Шевченків край. – К.: Наукова думка, 2009. – 546 с.

35. Юхно Б. Черкаські місторії. Мандрівки у часі від Соснівки до Кривалівки / Б. Юхно. – [2-ге вид. доп.]. – Черкаси: Брама-Україна, 2013. – 296 с.