Національно-визвольна війна (революція) середини-третини чверті ХУІІ ст

Б-ба, яка розпочалась в сер ХУІІ ст. на Укр. Землях мала на меті звільнення укр. Народу від РПосп. Причини: 1) соціальні. Загострилась ситуація трансформації поміщицьких господарств у фільварки. З одного боку це сприяло зміцненню феодальної земельної власності, а з іншої посиленню кріпосної залежності, так як прибутки польських та укр. Феодалів прямо повязувались експлуатацією селян. Зросла панщина (5-6 днів), зросли натуральні грошові податки. Влада польських магнатів і шляхти були безмежними (вбивство, передача селян). 2) нац-політичні Відсутність власної державності, обмеженість в правах українців, проголошення їх неповноцінності – це все могло знищити український народ. 3) релігійніПолітика поневолення українців РП базувалась на католицизмі. Насильницьке покатоличення, утиски православної церкви, конфіскація церковного майна обєднали в русі спротиву широкі верстви населеня., не зважаючи на їх інтереси. 4) суб’єктивні Особиста образа і бажання помститись за розорений хутір Суботів і сім’ю БХмельницького. Об’єктивні умови виникнення нац визв революції:1) коз-сел повстання ХУІ-ХУІІ ст. дали військовий досвід українцям, піднесли нац свідомість. 2) існування З Січі створювало основу для розбудовив майбутньому повно цін Укр. Держави. 3) на цей період припадає ослаблення королівської влади. За характером це була нац-визвольна, антифеодальна б-ба укр. Народу . Рушійними силами виступали всі верстви суспільства. Лідерами були козацтво. Найобгрунтованіші хронологічні рамки: поч. 1648р пройшла у розвитку 3 етапи: 1) (лютий 1648-серпень 1657)поч. найбільшого піднесення б-би, утворення Гетьманщини, 2) (вересень1657-червень1663) громадська війна, що привела до поділу на Лівобережну і Правобережну Україну. 3) (черв 1663-верес1676) б-ьа за возєднання Укр. Держави. Закінчення Укр. Нац революції після падіння гетм Дорошенка. На поч. 1648р Б ХМ обирають гетьманом. Ця подія вважається початком нац визвольн війни.

13. Українська козацька держава – Військо Запорізьке.

В кін 16-17 ст укр. Козацтво стало вирішальною силою суспільства. Воно захищає і бореться за права народу. З утв Січі народ отримав могутню опору у прагненні до визволення зпід гніту Речі Посп. Запоріжжя стало зародком нової укр. Державності. Січовики створили органи влади, які зосереджувались в руках старшини. Керівним органом був Кіш – центр військової, адміністрат і судової влади у Запоріжжі. Його слухали козаки і навколишнє населення. На чолі стояв кошовий отаман. В складі були виборні суддя, писар, обозний , осавул, хорунжий. Згодом (18 ст) Запоріжжя поділяється на округи (паланки) на чолі з полковниками і місцевою старшиною. Військо мало свою печать, герб. Січова хорогва –червоного кольору, на лицьовому боці зображений Арх. Михайло, а на зворотньому-білий Хрест, оточений небесними світилами. Найважливіші питання виносились на розгляд військової ради. В раді участь могли брати всі. Військо козаків не тільки захищало українців, а й суттєво ослаблювало Турецьку імперію і Кримське ханство. Зап брали участь у б-бі за престол в Росії і Молдавії, та через ряд причин воно не перетворилось на самостійну силу, не вирішувало, а лише допомагало у вирішенні проблем і тій чи іншій державі.

14. Україна у добу Руїни (1657-1687 рр.): загальна характеристика.

Доба Руїни – важливий для України період, який настав після смерті Хмелин.(60-80рр ХУІІ ст.) Причини:1) розкол серед старшини 2) посилення антагонізму між різними верствами населення 3) слабкість гетьманської влади 4) б-ба геополітичних інтересів. Ознаки1) загострення соціальних конфліктів, як наслідку соціального егоїзму старшини. 2) початок громадянської війни, що вела до розколу України 3) Повернення до ідеї автономізму, згасання державної ідеї. 4) Звертання до урядів інших країн при розв’язання внутрішньо-політичних проблем 5) жорстока б-ба за владу 6) деструктивний характер дій Запоріж Січі. Отже в добу Руїни сталася трагедія розчленування укр. Земель між РічПоспол і Росією згідно з договором між ними у с.Андрусів 1667. Україна зникає як суб’єкт міжнародної політики і стає розмінною монетою в політичній грі її сусідів.