Указ Президента України “Про амністію з нагоди річниці проголошення незалежності України” // Збірник указів Президента України, 1992, 30 вересня, № 3

У зв'язку з річницею проголошення незалежності України та керуючись принципами гуманізму, п о с т а н о в л я ю:

1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі, а також позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці засуджених за злочини, що не є тяжкими:

а) неповнолітніх;

б) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів;

в) чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, мати яких померла або позбавлена батьківських прав;

г) вагітних жінок;

д) учасників Великої Вітчизняної війни;

е) чоловіків віком понад 60 років та жінок - понад 55 років;

ж) інвалідів першої і другої груп;

з) осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

і) осіб - учасників війни в Афганістані та воєнних конфліктів у інших зарубіжних країнах.

2. Звільнити від покарання осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до трьох років включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

3. Звільнити від покарання осіб, крім зазначених у статті 1 цього Указу, засуджених до позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці, якщо на день виконання Указу вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

4. Звільнити від покарання осіб, які не підпадають під дію статті 1 цього Указу, засуджених за злочини, вчинені з необережності, на строк до п'яти років позбавлення волі включно, якщо на день виконання цього Указу вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

5. Звільнити від покарання засуджених до виправних робіт без позбавлення волі, якщо це покарання не замінено на позбавлення волі, а також засуджених до інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі.

6. Звільнити від покарання осіб, засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон, якщо на день виконання цього Указу вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

7. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі незалежно від строку покарання осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, засуджених за розкрадання державного або колективного майна (статті 81-84, 86-1 Кримінального кодексу України, крім вчиненого шляхом розбою, якщо на день набрання чинності Указом заподіяну злочином матеріальну шкоду повністю покрито.

8. Звільнити від покарання осіб, засуджених умовно, а також засуджених до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку, якщо ці особи не були направлені в місця позбавлення волі.

9. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Указом особами, які підлягають звільненню від покарання відповідно до статті 1 цього Указу.

10. Амністія не поширюється на осіб:

а) які раніше засуджувались за умисні злочини до позбавлення волі, в тому числі з відстрочкою виконання вироку та умовно з іспитовим строком, і судимість з яких не знято або не погашено у встановленому законом порядку, якщо вони знову вчинили умисні злочини;

б) які звільнялись з місць позбавлення волі до повного відбуття призначеного судом строку покарання умовно-достроково, за амністією або у зв'язку з помилуванням і знову вчинили умисні злочини;

в) які злісно порушують режим під час відбування покарання.

11. Цей Указ застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.

12. Указ набирає чинності з дня його підписання.

13. Покласти виконання цього Указу:

а) на органи, що відають виконанням вироку, - щодо засуджених, які перебувають в місцях позбавлення волі, а також умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці.

Застосування Указу провадиться за постановою начальника виправно-трудової установи, начальника спецкомендатури, погодженою із відповідною спостережною комісією або комісією в справах неповнолітніх та санкціонованою прокурором. До зазначеної постанови додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;

б) на суди:

щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні судів і до набрання Указом чинності не розглянуті, а також осіб, справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили;

щодо осіб, виконання вироків яким відстрочено у випадках і в порядку, передбачених законом, та умовно засуджених (питання про застосування амністії вирішує суд за поданням органу внутрішніх справ, який здійснює контроль за поведінкою засудженого);

щодо засуджених до штрафу, якщо на день набрання Указом чинності штраф не стягнуто (питання про застосування амністії вирішує суд, який виніс вирок);

щодо осіб, яким невідбуту частину покарання замінено більш м'яким покаранням до набрання Указом чинності (питання про застосування амністії вирішує суд за місцем відбування більш м'якого покарання);

щодо осіб, які засуджені судами України і відбувають покарання на території іншої держави СНД (питання про застосування амністії вирішує суд, який виніс вирок).

Питання про застосування амністії суд вирішує з власної ініціативи, з ініціативи державних органів і громадських організацій, а також засуджених;

в) на органи внутрішніх справ:

щодо осіб, які засуджені до позбавлення волі і які не перебувають під вартою, але вироки на яких набрали законної сили;

щодо умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, яких не направлено до місця роботи;

щодо осіб, засуджених до покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, а також до інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі;

г) на командування дисциплінарних батальйонів - щодо осіб, засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон;

д) на органи дізнання та попереднього слідства - щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні цих органів.

14. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається щодо кожної особи індивідуально, після розмови з нею і на підставі ретельної оцінки матеріалів особової справи, даних про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання.

При відсутності необхідних відомостей на засудженого розгляд питання про застосування амністії відкладається до одержання додаткових матеріалів.

Органам, на які покладено виконання Указу, надається право вимагати од відповідних установ судові справи та інші матеріали, необхідні для вирішення питань, зв'язаних із застосуванням амністії. Такі вимоги повинні виконуватись негайно.

15. Постанови про застосування амністії, винесені органами дізнання і попереднього слідства, органами внутрішніх справ, а також командуванням дисциплінарних батальйонів, санкціонуються прокурором. Кримінальну справу може бути закрито на підставі цього Указу лише в разі письмової на це згоди обвинуваченого. В іншому випадку закінчена розслідуванням справа надсилається до суду, який розглядає її і вирішує питання про можливість застосування амністії до винної особи. В такому ж порядку розглядаються судами справи, не розглянуті ними до набрання чинності цим Указом.

При розгляді судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою.

16. Під дію Указу підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

17. Роз'яснити, що при застосуванні амністії:

а) під дію статті 1 Указу підпадають особи, засуджені за злочини, що не є тяжкими (не зазначені у статті 7-1 Кримінального кодексу України;

б) під дію пункту "а" статті 1 Указу підпадають особи чоловічої та жіночої статі, які народились після 17 серпня 1974 року;

неповнолітні жіночої статі підпадають також під дію пунктів "б" і "г" статті 1 Указу;

в) під дію пунктів "б" і "г" статті 1 та статті 7 Указу підпадають не позбавлені батьківських прав жінки, які мають дітей, що народились після 17 серпня 1976 року, або дітей-інвалідів, та жінки, які є вагітними на день розгляду матеріалів про застосування амністії;

г) під дію пункту "в" статті 1 Указу підпадають не позбавлені батьківських прав чоловіки, які мають дітей, що народилися після 17 серпня 1976 року, або дітей-інвалідів;

д) під дію пункту "е" статті 1 та статті 7 Указу підпадають чоловіки, які досягли 60 років, та жінки - 55 років на день розгляду матеріалів про застосування амністії, а при відсутності документів, що підтверджують день і місяць народження, - чоловіки, які народились до настання 1933 року, і жінки, які народились до настання 1938 року;

е) під дію пункту "ж" статті 1 та статті 7 Указу підпадають особи, визнані у встановленому порядку інвалідами першої та другої груп до набрання чинності цим Указом;

ж) документом, що підтверджує визнання особи учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є видане їй посвідчення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

До учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС прирівнюються громадяни, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, а також у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

з) під дію пункту "і" статті 1 Указу та статті 7 Указу підпадають особи, які брали участь у війні в Афганістані та воєнних конфліктах в інших зарубіжних країнах і підтверджують це документом, виданим у встановленому порядку;

і) під дію пункту "б" статті 10 Указу підпадають особи, які після умовно-дострокового звільнення з місць відбування покарання в порядку, передбаченому статтею 52 Кримінального кодексу України, вчинили у період, що припадає на невідбуту частину покарання, новий умисний злочин, а також засуджені, які протягом 1984-1991 років звільнялись од відбування покарання в порядку амністії або помилування і знову вчинили умисні злочини.

18. Злісними порушниками режиму слід вважати засуджених до позбавлення волі, які мають стягнення за систематичні (не менше трьох разів) порушення встановленої дисципліни та порядку під час відбування покарання або систематичні (не менше трьох разів) ухилення без поважних причин від суспільно корисної праці, а також умовно засуджених з обов'язковим залученням до праці та умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, які мають стягнення за систематичні (не менше трьох разів) порушення трудової дисципліни, громадського порядку або встановлених для них правил проживання. Стягнення, які були достроково зняті або погашені до набрання чинності цим Указом, не враховуються.

19. Матеріали на осіб, що підпадають під дію Указу, яким у встановленому порядку призначено лікування від алкоголізму, наркоманії чи венеричного захворювання, розглядаються в період виконання Указу, а рішення про звільнення цих осіб виконується лише після завершення курсу лікування. Підставою для визнання завершеним курсу лікування венеричного захворювання засудженого є медичний висновок, а призначеного судом примусового лікування від алкоголізму або наркоманії - ухвала суду про припинення примусового лікування.

20. При застосуванні амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, необхідно виходити з строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.

21. Особи, які підпадають під дію цього Указу, від додаткових мір покарання не звільняються.

22. Кабінету Міністрів України, Уряду Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям забезпечити:

а) організацію своєчасного обліку всіх осіб, звільнених від покарання на підставі Указу, сприяння працевлаштуванню працездатних не пізніше 15-денного строку з дня прибуття до місця проживання, а також наступний контроль за поведінкою цих осіб;

б) трудове влаштування звільнених на підставі цього Указу неповнолітніх або передачу їх під нагляд батьків, органів опіки та піклування, поміщення в необхідних випадках у дитячі будинки, влаштування в школи-інтернати, професійно-технічні училища, вжиття необхідних заходів, спрямованих на проведення серед цих осіб виховної роботи, недопущення вчинення ними нових злочинів;

в) влаштування в будинки інвалідів звільнених інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, що могли б узяти їх на своє утримання.

23. Указ підлягає виконанню протягом шести місяців з дня набрання ним чинності.

Президент України Л. КРАВЧУК

м.Київ, 17 серпня 1992 року

N 395/92