Населення і територій у надзвичайних ситуаціях

Цивільний захист (ЦЗ) – це функція держави, спрямована на захист насе-лення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Забезпечення реалізації державної політики у сфері ЦЗ здійснюється єди-ною державною системою цивільного захисту (ЄДСЦЗ), яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок. Основними завдання-ми ЄДСЦЗ є: 1) забезпечення готовності міністерств та інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпоря-дкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС; 2) забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС; 3) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення НС; 4) виконання державних цільових програм, спрямованих на запобігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат; 5) опрацювання інформації про НС, видання інфор-маційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків НС; 6) прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення на ос-нові прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах; 7) створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС; 8) опові-щення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне та достовірне інфор-мування про фактичну обстановку і вжиті заходи; 9) захист населення у разі ви-никнення НС; 10) проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт щодо лік-відації наслідків НС, організація життєзабезпечення постраждалого населення; 11) пом’якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення; 12) здійснення

заходів щодо соціального захисту постраждалого населення; 13) реалізація виз-начених законом прав у сфері захисту населення від наслідків НС, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій.

Як функція держави, ЦЗ, зокрема його управляюча складова, побудована на основі трьох організаційно-правових рівнів органів виконавчої влади: 1) ви-щий рівень — Кабінет Міністрів України (КМУ); 2) центральний рівень — мі-ністерства, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи виконавчої вла-ди; 3) місцевий рівень – Рада міністрів Автономної Республіки Крим (АРК), об-ласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації. Усі перелічені органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України становлять структуру ЄДСЦЗ та здійсню-ють безпосереднє керівництво її складовими та заходами щодо запобігання НС та ліквідації їх наслідків. Враховуючи організаційно-правовий рівень та харак-тер компетенції кожного органу виконавчої влади (загальний, галузевий і фун-кціональний), розглянутий через призму спеціальних функцій управління (за-побігання, захист та ліквідація НС), керівництво ЄДСЦЗ відбувається за на-ступним розподілом повноважень: 1) КМУ здійснює керівництво ЄДСЦЗ та заходами щодо ліквідації наслідків НС на державному рівні; 2) центральні орга-ни виконавчої влади створюють відповідно до своєї галузевої компетенції фун-кціональні підсистеми ЄДСЦЗ та управляють ними, а також забезпечують здій-снення підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків НС; 3) Рада мініст-рів АРК, обласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адмініст-рації, як органи виконавчої влади загальної компетенції створюють та управля-ють територіальними підсистемами ЄДСЦЗ; 4) органи місцевого самоврядуван-ня здійснюють управлінські функції у сфері ЦЗ як структурні ланки відповід-них територіальних підсистем ЄДСЦЗ. Первиною структурною одиницею те-риторіальних і функціональних підсистем є об’єктова ланка ЦЗ, яка ство-рюється адміністрацією підприємств, установ та організацій та перебуває у так званому подвійному підпорядкуванні (тобто водночас і відповідному галузево-му, і місцевому органу виконавчої влади). Кожен рівень ЄДСЦЗ має координу-ючі та постійні органи управління щодо розв’язання завдань у сфері запобіган-ня НС, захисту населення і територій від їх наслідків, а також систему пунктів управління, зв’язку та інформаційного забезпечення в умовах НС, сили і засо-би, резерви матеріальних та фінансових ресурсів з ліквідації НС.

Побудова організаційної структури об’єктової ланки ЦЗ, розміщення і взаємодія її елементів, вертикальні та горизонтальні зв’язки та форма зв’язків з іншими структурними ланками територіальної і функціональної підсистем фор-мується залежно від встановлених режимів функціонування ЦЗ та передбачає:

1. Створення на штатній основі постійних органів управління процесами ЦЗ (спеціального підрозділу або спеціально призначених фахівців з менеджмен-ту безпекою у НС) до обов’язків яких належать:

Ø організація забезпечення своїх працівників засобами колективного та інди-відуального захисту, зберігання, утримання їх та спеціальних об’єктів, сис-тем і майна ЦЗ;

Ø оцінка ризиків виникнення НС на суб'єкті господарювання та розроблення відповідних планів щодо їх зменшення, реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій та проведення евакуаційних заходів;

Ø створення позаштатних спеціалізованих служб та об’єктових формувань ЦЗ, необхідних для їх функціонування, матеріально-технічної бази і забез-печення їх готовності до дій за призначенням;

Ø здійснення навчання працівників з питань ЦЗ, проведення об’єктових тре-нувань і навчань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС.

2. Створення на позаштатній основі:

ü постійних органів (комісія з НС) з координації функціонування об’єктової підсистеми ЦЗ, реалізації програм і заходів із запобігання НС, захисту пер-соналу та сталого функціонування суб’єкту господарювання, раціонально-го використання коштів на запобігання і ліквідацію НС, а також забезпе-чення координаційних зв’язків з іншими рівнями ЄДСЦЗ;

ü тимчасових органів управління процесами ліквідації наслідків НС (комісія з ліквідації НС, штаб з ліквідації НС), основним завданням яких є безпосе-редня організація, координація та забезпечення проведення аварійно-ряту-вальних робіт з ліквідації НС.

Територіальна підсистема ЄДСЦЗ, її міські та районні ланки забезпе-чують координацію діяльності об’єктових ланок щодо здійснення заходів у сфері ЦЗ та з метою планування і здійснення заходів, пов'язаних із запобіган-ням виникненню НС, реагуванням на них та організацією першочергових захо-дів з ліквідації наслідків НС регіонального та місцевого рівнів створюють:

1) комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) й забезпечують їх функціонування;

2) комунальні аварійно-рятувальні служби, працівники яких працюють за тру-довим договором у формі контракту;

3) територіальні спеціалізовані служби (шляхом об’єднання об’єктових підроз-ділів у відповідну територіальну спеціалізовану службу ЦЗ місцевого рівня або об’єднання територіальних спеціалізованих служб ЦЗ місцевого рівня у регіональну спеціалізовану службу ЦЗ);

4) територіальні формування (шляхом об’єднання об’єктових формувань ЦЗ на відповідній території місцевого рівня або об’єднання територіальних форму-вань ЦЗ місцевого рівня у регіональне формування ЦЗ);

5) евакуаційні органи для організації та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, їх розміщення;

6) координаційні та робочі органи, у разі виникнення НС – спеціальні комісії та штаби з ліквідації НС на відповідній території та керівництво з проведення відновлювальних робіт;

7) навчально-методичні установи (курси, центри) з питань підготовки посадо-вих осіб місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів міських рад та суб'єктів господарювання, зокрема керівників та їх заступників, а також координації та методичного забезпечення навчання населення за місцем ро-боти, навчання та проживання у сфері ЦЗ;

8) склади завчасного накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення та формувань ЦЗ, матеріальних резе-рвів для запобігання, ліквідації НС, а також приладів дозиметричного та хімі-чного контролю і розвідки;

9) систему пунктів управління в НС (захищених, стаціонарних, рухомих) для збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в рай-онах НС та систему централізованого оповіщення і інформування населення, забезпечують їх функціонування і постійну готовність.

До складу функціональних підсистем ЄДСЦЗ входять територіальні стру-ктурні підрозділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органи управління та підпорядковані їм сили ЦЗ, відповідні суб'єкти господа-рювання або їх підрозділи, які виконують функції ЦЗ відповідної сфери суспі-льного життя. Завдання функціональних підсистем визначаються відповідно до функцій міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади та реалізуються таким шляхом: 1) розроблення в межах своєї компетенції загаль-нодержавних нормативно-правових і галузевих нормативних актів, а також норм, правил та стандартів з питань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків; 2) розроблення і реалізації цільових і на-уково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС, забезпечення безпе-ки і сталого функціонування підпорядкованих підприємств, установ та органі-зацій, зменшення можливих матеріальних втрат; 3) проведення у межах своєї компетенції державної експертизи, ліцензування, здійснення нагляду і контро-лю за дотриманням вимог у сфері ЦЗ, моніторингу, прогнозування і оцінки нас-лідків НС за сферою відповідальності, визначення на основі прогнозу потреби галузі в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах; 5) створення, під-готовки і використання державних аварійно-рятувальних служб і спеціалізова-них галузевих формувань для реагування на НС та виконання специфічних ро-біт. Перелік центральних органів виконавчої влади, що створюють функціона-льні підсистеми, визначається Урядом.

Управління діяльністю функціональних та територіальних підсистем здійснюється спеціальними підрозділами у складі апаратів центральних і місце-вих органів виконавчої влади. На державному рівні діють таки підсистеми: 1) керівництво ЄДСЦЗ здійснює КМУ, при якому створені Урядова інформаційно-аналітична система з питань НС (багаторівневий управлінський комп-лекс з підтримки процесів підготовки, прийняття та контролю виконання ріше-нь з НС) та Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (постійно діючий орган з координації діяльності цент-ральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з безпекою та захис-том населення і територій, реагуванням на НС); 2) у системі центральних орга-нів виконавчої влади створено Державну службу України з надзвичайних си-туацій, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах ЦЗ, захисту на-селення і територій від НС та запобігання їх виникненню, ліквідації НС, ряту-вальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності ав-арійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характе-ру, а також гідрометеорологічної діяльності (її діяльність спрямовується і коор-динується КМУ через Міністра оборони України). У складі ДСНС України дію-ть такі органи і підрозділи оперативного реагування на НС, як: оперативно-ря-тувальна служба ЦЗ; спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх під-розділи. Оперативно-рятувальна служба ЦЗ складається з аварійно-рятувальних формувань, спеціальних авіаційних, морських та ін. формувань, пожежно-ряту-вальних підрозділів (частин), формувань та підрозділів забезпечення. На опера-тивно-рятувальну службу ЦЗ покладається виконання аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт з ліквідації НС, гасіння пожеж, участь у заходах терито-ріальної оборони, міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях. Спеціалізовані аварійно-рятувальні формування проводять роботи з особливим ризиком (гасіння газових фонтанів, проведення водолазних робіт тощо).

ЄДСЦЗ залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах:

1) повсякденного функціонування, що встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій;

2) підвищеної готовності, що тимчасово встановлюється у повному обсязі або частково для окремих територіальних підсистем ЄДСЦЗ в разі загрози виникнення НС за рішенням відповідно КМУ, Ради міністрів АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій;

3) надзвичайної ситуації, що тимчасово встановлюється у повному обсязі або частково для окремих територіальних підсистем ЄДСЦЗ в разі виникнення НС за рішенням відповідно КМУ, Ради міністрів АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій;

4) надзвичайного стану, що тимчасово встановлюється у повному обсязі або частково для окремих територіальних підсистем ЄДСЦЗ в межах території, на якій введено правовий режим надзвичайного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану". В особливий період ЄДСЦЗ функціонує відповідно до "Кодексу цивільного захисту України" та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно з вимогами законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також інших нормативно-правових актів.