Небезпечні фактори пожеж і вибухів

В Україні діє понад 1200 вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин.

Переважна більшість таких об'єктів розташована в центральних, східних і південних областях України, де сконцентровано хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-. аміако-проводів, експлуатуються газові, нафтові та вугільні родовища.

Горіння — це швидка хімічна реакція окислення горючої речовини киснем повітря або іншим окислювачем, під час якої виділяється тепло і світло. При повному згорянні вуглецю, що становить більшу частину палива, утворюється вуглекислий газ. Якщо кисню не вистачає, крім вуглекислого газу утворюватиметься окис вуглецю, який ще може горіти. Для горіння потрібно, щоб швидкість його забезпечувала перевищення кількості тепла, яке виділяється, над теплом, що розсівається в навколишньому просторі, і температура в зоні горіння була достатньою для підготовки горючої речовини до займання дедалі нових її частин. Для займання горючої рідини вона має мати таку температуру, щоб концентрація її парів у повітрі над її поверхнею була достатньою

Запалювання — це стійке загоряння горючої речовини (парів і газів над ними) від місцевого нагрівання. Запалювання може спричинитися дотиком полум'я або розпеченого предмета.

Спалах — швидке згоряння суміші парів горючої речовини з повітрям або киснем. Виникає він внаслідок зіткнення суміші з полум'ям, електричною іскрою або нагрітим предметом. Найменша температура, за якої пари утворюють з повітрям займисту суміш, називається температурою спалаху. За високої температури замість короткочасного спалаху може зайнятися горюча речовина.

Вибух — дуже швидке перетворення речовини (вибухове горіння), що супроводжується виділенням великої кількості енергії та утворенням великої кількості газів, які своїм тиском можуть спричинити руйнування. Гарячі газоподібні продукти вибуху, стикаючись з повітрям, часто займаються, що може призвести і до пожежі. Найменшу і найбільшу концентрацію горючих парів, газів або пилу в повітрі, що утворюють вибухову суміш, називають відповідно нижньою і верхньою межами вибуховості. За більшої, ніж верхня межа вибуховості, концентрації парів вибух не виникне через нестачу кисню.

ПОКАЗНИКИ

вогнестійкість - сукупність властивостей речовин (матеріалів) , що характеризують їх здатність до виникнення і розповсюдження горіння. Розрізняють за агрегатним станом :

гази - речовини , тиск насичених парів яких при температурі 25 ° C і тиску 101,3 кПа перевищує 101,3 кПа;

рідини - речовини , тиск насичених парів яких при температурі 25 ° C і тиску 101,3 кПа менше 101,3 кПа; до рідин відносять також тверді плавящиеся речовини , температура плавлення або краплепадіння яких менше 50 ° C ;

тверді речовини (матеріали) - індивідуальні речовини і їх сумішеві композиції з температурою плавлення або краплепадіння більше 50 ° C , а також речовини , що не мають температури плавлення;

пилу - дисперговані тверді речовини (матеріали ) з розміром частинок менше 850 мкм.

Номенклатура показників і їх застосовність для характеристики пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів наведені в таблиці. Допускається використовувати і ін показники .

Позначення: "+" - застосовність показника ; "-" - непріменяемость показника.

Показники пожежовибухонебезпеки можна розділити на 2 групи:

показники, що відносяться до виникнення горіння , - горючість , мінімальна енергія запалювання , температура спалаху , температура займання , температура самозаймання , мінімальне вибухонебезпечне вміст кисню , температура тління та ін;

показники, що відносяться до поширення горіння , - кисневий індекс , нормальна швидкість поширення полум'я , швидкість вигоряння , індекс поширення полум'я , максимальний тиск вибуху , швидкість наростання тиску вибуху .

Номенклатурний склад показників , необхідних і достатніх для характеристики пожежовибухонебезпеки речовин (матеріалів) в умовах виробництва , переробки , транспортування і зберігання , визначає розробник системи забезпечення пожежовибухобезпеки об'єкта або розробник стандарту (технічних умов) на речовину (матеріал) .

37.За характером походження небезпеки бувають:

· природного характеру (стихійні лиха, захворюваність людей, заразні хвороби тварин та рослин тощо);

· техногенного характеру (транспортні аварії, пожежі, неспровоковані вибухи, аварії з викидом небезпечних хімічних і радіоактивних речовин тощо);

· соціально-політичні небезпеки (політичні небезпеки: тероризм, збройні конфлікти, війни та інші; соціальні небезпеки: злочинність, бродяжництво, алкоголізм, тютюнопаління та інші);

· комбіновані небезпеки (природно-техногенні небезпеки: озонові діри, кислотні дощі, опустелювання, парниковий ефект тощо; природно-соціальні небезпеки: наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД).