Організація дослідницької роботи учнів на уроках історії. робота в ман

68. Організація роботи в групах на уроках історії. Метод проектів.Групова робота – форма організації навчання в малих групах(3-6 учнів) на основі співробітництва з чітко розподіленими завданнями для учнів, об’єднаних спільною навч. метою. Групи: гомогенні(однорідні – однаковий рівень розвитку учнів, спільні інтереси); гетерогенні( учні з різним рівнем розвитку). При закріпленні матеріалу використовується: діалог, спільний проект, конференція, диспут, мозкова атака. Керівник групи чи вчитель розподіляє завдання між членами групи. Проекти, які виконуються великою групою учнів є масштабними за обсягом роботи; невеликі проекти є складовими більш масштабних, над ними працюють невеликі групи учнів. Існують різні класифікації проектів: за використанням засобів навчання розрізняють проекти, у яких застосовуються класичні дидактичні засоби, в яких найбільше значення мають інфор.комунікативні засоби, найбільш поширені – змішані; за характером партнерських взаємовідносин між учасниками розрізняють – кооперативні, змагальні, конкурсні; за рівнем самостійності виконання:такий, що виконується спільно з викладачем, викон. Разом з іншими учнями і вчителем, разом з учнями, але без вчителя. Основні етапи виконання проекту: мотиваційно-орієнтовний(мета, завдання майбутньої діяльності); конструктивний(складання плану роботи, його обговорення, коригування, затвердження); презентативний(оформлення проекту:стенду, схем, документів, презентації); діагностично- оцінювальний(аналіз оцінок за презентацію); рефлексивний(самооцінка своєї діяльності, виявлення недоліків). Під час виконання проекту вчитель може виконувати роль консультанта, допомагати у зборі інфо.

69. Прийоми вивчення фактичного матеріалу. Головні та неголовні факти. Прийоми їх вивчення.Слово «факт» походить від латинського «зроблене, те, що відбулося». В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді; встановлене знання, що відповідає об'єктивній реальності і є матеріалом для певних висновків, доведень; реальність, дійсність, те, що об'єктивно існує. Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтворити. У цьому специфіка історичного знання. У процесі пізнання історії факти є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для виявлення і визначення історичних зв'язків для їх узагальнення і засвоєння у системі. Узагальнення і систематизація фактів - це інструмент пізнання історії. Історичною наукою виявлено колосальну чисельність фактів визначені їх час і місце здійснення. Конкретні дрібні факти минулого систематизовані, згруповані у значні історичні події, явища і цілісні історичні процеси. існує суто педагогічна типологія історичних фактів. Це головні та неголовні факти. Головними вважаються ті факти, які 1) вплинули на розвиток суспільства, залишили значний слід у суспільному житті: 2) маючи об'єктивно велике історичне значення, передають основний фактологічний зміст історичної епохи, періоду; 3) у своєму змісті і зв'язках містять важливі теоретичні відомості, необхідні для формування у школярів історичних понять, світоглядних ідей, власної думки з приводу минулого; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю і здатні залишити в душах учнів глибокий моральний слід, викликати особисте співпереживання, міцно закріпились у пам'яті. Головні факти відбираються авторами підручників, програм як обов'язкові для засвоєння і підлягають ґрунтовному опра­цюванню на уроці та закріпленню у вигляді яскравих, емоційно забарвлених уявлень у свідомості й пам'яті. Неголовні історичні факти не вирізняються ані оригінальністю, ані яскравістю чи великим теоретичним потенціалом, що притаманні головним. Але вони необхідні в змісті навчального історичного матеріалу для локалізації головних фактів у просторі і часі, їхньої кількісної характеристики, для встановлення хронологічних зв'язків між основними подіями й тлумачення їх. Відповідно до неголовних історичних фактів відносяться: історико-статистичні дані; хронологічні відомості; картографічні й інші відомості; динамічні і відносно статичні факти, які не мають великого зна­чення для розуміння й оцінки минулого. Такі факти мають бути коротко, конспективно повідомлені учням для розкриття і полегшення засвоєння ними головних.