Особливості проведення анкетування за способом поширення

Параметр	Поштове опитування	Опитування пресою	Роздаткове анкетування
Складність організації	середня	низька	середня
Можливість репрезентативності вибірки	середня	середня	висока
Собівартість опитування	низька	середня	середня
Оперативність опитування	низька	середня	висока
Припустима складність анкети	середня	середня	висока
Можливість контакта з усіма елементами вибірки	середня	середня	висока
Трудомісткість роботи анкетера	низька	низька	середня
Можливість контроля за роботою анкетера	середня	низька	висока
Представлення візуальних стимулів, матеріалів	є	є	є
Ризик для анкетера	немає	немає	є

Ітерв’юрування– метод отримання первинної соціальної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв'юера та респондента. У випадку інтерв'ювання в ролі посередника між текстом опитувальника і респондентом виступає інтерв'юер, який представляє авторів дослідження і реалізує цілі дослідження в ситуації опитування. Інтерв'юєр ставить питання, вислуховує відповіді респондента і фіксує їх зміст відповідно до процедури, передбаченої інструкціями. На відміну від анкетування, структурною одиницею питальника виступає не питання, а тема.

Переваги метода інтерв’ю перед анкетуванням полягає в наступному:

– при інтерв’юруванні з'являється можливість врахувати рівень культури, освіти, ступінь компетентності респондента;

– цей метод дає можливість стежити за реакцією інтерв'юйованого, його ставленням до проблеми і поставлених питань, а в разі необхідності інтерв'юер має можливість змінювати формулювання, ставити додаткові, уточнюючі питання;

- досвідчений фахівець може бачити, щиро чи ні відповідає респондент, в силу цього інтерв'ю вважається найбільш точним методом збору інформації.

Інтерв'ю може проводитися за місцем роботи або за місцем проживання - в залежності від характеру проблем та поставленої мети. За способом взаємодії інтерв'юера з респондентом виділяються особисте (face-to-face), телефонне, он-лайн-інтерв'ю.

Формалізоване інтерв’ю передбачає легальну розробку всієї процедури на основі заздалегідь сформульованих запитань і варіантів відповідей. Але формулювання питань повинні бути розраховані радше на бесіду, ніж на читання. Структура процесу інтерв'ювання багато в Чому нагадує структуру анкети. Інтерв'юер представляється, говорить про цілі і завдання дослідження, гарантує повну анонімність. Потім слід встановлення контакту з респондентом, створення сприятливої атмосфери для інтерв'ю. Задаються перші питання за змістом досліджуваних проблем. Коли інтерв'юер відчув, що респондент повністю «увійшов» у розмову, він може надати їй більш складний характер.

Експертні опитування при розробці та оцінці ефективності PR-кампаній використовуються для оцінки складних ситуацій на попередньому етапі, для PR-аналізу проблем та можливостей, для прогнозування розвитку ситуації для базисного суб'єкта PR в умовах невизначеності та ризику і т.п.

У цілому експертні методи застосовуються для оцінки динаміки складних процесів, що залежать від великої кількості різнохарактерних чинників.

За характером комунікаціїметоди опитування експертів діляться на очні і заочні, за критерієм типу процедури узгодження думок експертів - на точкові та ітеративні (багаторазові), за складом експертних груп - на індивідуальні (експертів 1-3), гомогенні (експерти представляють одну область діяльності або знання) та гетерогенні (експерти представляють різні області).

За способом виробітки інформації ці методи діляться на дві великі групи - інтуїтивні та аналітичні. У першому випадку експерти безпосередньо на основі інтуїції формулюють судження про стан і динаміку аналізованого об'єкта. Методи другої групи спираються на більш-менш формалізовану схему дослідження задачі.

На відміну від масового вибіркового опитування, опитування експертів не є анонімним, експерти поінформовані про мету дослідження і про його плановане результаті. Для групової роботи в рамках експертного опитування застосовуються методи групових дискусій («круглі столи») і метод Дельфі, коли кожен експерт працює індивідуально, заповнюючи свій лист експертного опитування, а потім, отримавши інформацію про позиції інших експертів, уточнює або розвиває свою позицію.