Охарактеризуйте основні напрямки Економічного і політичного розвитку України 1991-2012. Україна в умовах світової економічної кризи 2008

Економічна політика України на початку XXI ст. має своєю головною метою перехід до соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Риси сучасного економічного становища України:

· величезна заборгованість держави, окремих галузей і підприємств країнам близького і далекого зарубіжжя;

· відставання сектора економіки, який виробляє товари, від сектора економіки, який їх споживає;

· паливно-енергетична залежність від Росії;

· занадто сильний контроль економіки з боку українського уряду, що має ефект придушення того її сектора, що виробляє товар;

· криміналізація стосунків між державним апаратом і бізнесом, розподілення між кланами найприбутковіших секторів економіки України;

· Україна занадто відірвана від світової економіки.

Основними завданнями української держави в галузі економіки є:

· реформування електроенергетичного сектора;

· надання людям економічної свободи;

· зміцнення інституційних структур національної економіки;

· стабілізація національної валюти;

· створення умов для подолання кризи виробництва і для підвищення його конкурентоспроможності;

· розвиток аграрного сектора економіки, перетворення землі в товар і набуття нею реальної вартості;

· утвердження відкритого типу економіки, забезпечення прозорості економічних процесів;

· входження України у світовий економічний простір;

· захист вітчизняного товаровиробника шляхом створення фінансового, кредитного та податкового механізмів, які стимулюють виробництво;

· створення української економіки як самодостатньої системи;

· перехід відносин між суб'єктами господарювання з бартерних принципів на грошовий (товарно-грошовий);

· легалізація "тіньових" капіталів і виробництв, "тіньової" економіки і відносин;

· інтенсифікація процесів приватизації, особливо в аграрному секторі;

· посилення боротьби з економічною злочинністю, корупцією;

· переведення економіки у ліберальне русло.

Реалізація економічної політики в Україні передбачає використання таких методів впливу держави на економіку, як:

· регулювання і планування пропорцій;

· державні замовлення;

· цільові програми;

· політика доходів;

· вирівнювання економічних потенціалів і життєвих умов різних регіонів.

Модель економічного розвитку України передбачає поетапне здійснення цілеспрямованої, науково обґрунтованої програми виходу з кризи шляхом поєднання регулюючого впливу державних органів на економіку і запровадження ринкових відносин. Ключовим чинником у створенні економічної сфери, сприятливої для підприємницької діяльності, є держава, яка, не втручаючись у діяльність приватних підприємств, управляє ринком і підтримує його, стримує негативні тенденції через відповідні юридичні важелі — програми оподаткування, монетарну політику. Держава покликана дбати про поєднання приватних і суспільних інтересів.

З огляду на реалії й особливості суспільного життя в Україні, становлення та розвиток її політичної системи характеризуватимуть такі параметри:

· подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин шляхом відкриття максимального простору для самоуправління суспільства на всіх рівнях його соціально-політичної організації;

· побудова справді демократичної, соціальної, правової держави з ефективно діючим парламентом, професійним висококваліфікованим урядом, незалежними судовими органами;

· формування інститутів громадянського суспільства як співтовариства вільних людей і їх самодіяльних організацій, політичних партій, рухів, профспілок, кооперативів, асоціацій;

· розвиток політичної свідомості та політичної культури суспільства й особистості як на загальнодержавному, так і на побутовому рівні;

· забезпечення необхідних умов для вільного розвитку нації загалом і кожного етносу зокрема, формування та підвищення національної свідомості й самосвідомості, національної культури;

· удосконалення діяльності ЗМІ, підвищення їх ролі, в регулюванні політичних відносин, управлінні суспільством, формуванні політичної свідомості та політичної культури суспільства і кожного громадянина;

· своєчасне самооновлення політичної системи з урахуванням внутрішнього та міжнародного становища України (постійна само адаптація).

Гармонізація політичної системи українського суспільства разом з ефективними економічними перетвореннями покликані забезпечити політичну та економічну безпеку держави, високий життєвий рівень її громадян.

Наши рекомендации