Методика розрахунку ціни на експортно-імпортну продукцію
Ціни, що обслуговують зовнішньоторговельний оборот, можна також поділити на експортні та імпортні.
Експортними називаються ціни, за якими виробники або зовнішньоторговельні організації продають національні товари на світовому ринку.
Імпортні — це ціни, за якими вітчизняні підприємці купують товари за кордоном.
Основою визначення експортних цін насамперед є власні витрати плюс нормативний прибуток виробника. До них додаються витрати, що пов’язані з доставкою товару до пункту, обумовленого контрактом, а також збори за митне оформлення товару.
При цьому відповідно до чинного законодавства України вітчизняні експортери звільняються від сплати непрямих податків.
Тобто на відміну від цін на продукцію, що призначена для реалізації на внутрішньому ринку, в ціни експортних товарів не включаються податок на додану вартість та акцизний збір.
Щодо експортного мита, то з метою підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку, уряди країн, як правило, експортні товари митом не обкладають. Вивізне (експортне) мито застосовують лише окремі країни переважно до товарів традиційного експорту.
Наприклад, в Україні експортне мито встановлюється тільки на живу худобу та на деякі види олійних культур.
В окремих випадках при визначенні експортних цін суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України повинні спиратися на індикативні ціни. Під індикативними розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортної (а інколи імпортної) операції.
Такі ціни можуть запроваджуватись на товари, щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи, встановлено режим квотування, ліцензування або спеціальні режими.
Індикативні ціни розробляє Міністерство економіки України на підставі інформації, одержаної від митних, фінансових, статистичних державних органів, банківських та інших установ і організацій. При цьому враховуються визнані у світовій практиці стандарти якості, умови поставки і розрахунків, стан кон’юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, прогнози можливих цінових коливань та інша інформація кон’юнктурно-цінового характеру.
Мінекономіки також затверджує перелік та рішення щодо запровадження індикативних цін і публікує їх не рідше як раз на місяць. Запроваджені індикативні ціни повинні обов’язково використовувати підприємці всіх форм власності при укладанні зовнішньоторговельних угод.
Свою специфіку має також формування імпортної ціни, яка складається з ціни країни-постачальника і тих елементів, які в неї включає країна-покупець. Основою встановлення ціни на продукцію, що імпортується в Україну, є митна (закупівельна) вартість товару з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів. Митна вартість та митні платежі визначаються відповідно до Митного кодексу України.
У митну вартість входить указана в рахунку-фактурі контрактна (договірна) ціна товару, а також фактичні витрати, які не ввійшли в таку ціну.
До них належать витрати на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товару від пункту постачальника (продавця) до пункту перетину митного кордону України. Для визначення митної вартості іноземна валюта перераховується в гривні за курсом Національного банку, який діє на день подання митної декларації.
Ввізне мито, як податок на товари, що ввозяться до країни, обчислюється за ставками, які поділяються на три види: адвалерні, специфічні та комбіновані. Адвалерні ставки встановлюються у відсотках до митної вартості товарів, специфічні — у грошовій формі на одиницю товару, а комбіновані поєднують ці обидва види митного обкладання (наприклад, 30 % вартості, але не менш як 8 євро за штуку). Сума митної вартості та мита є базою визначення в ціні акцизного збору (з підакцизних товарів) та ПДВ.
При встановлені в ціні акцизного збору застосовуються такі ж самі ставки, що діють і на вітчизняну продукцію. Але при визначенні акцизного збору в ціні імпортних товарів на основі відсоткової ставки, існує своя особливість. Якщо на вітчизняну продукцію відсоткова ставка акцизного збору встановлена до ціни, що включає в себе цей податок, то на імпортні товари ставка встановлена безпосередньо до суми митної вартості та мита.
Податок на додану вартість в ціні імпортної продукції визначається за ставкою 17 % до бази оподаткування. Такою базою є митна вартість товарів з урахуванням мита, а якщо товар підакцизний, то й акцизного збору. Якщо митна вартість менша ніж контрактна (договірна) ціна, то для визначення ПДВ застосовується остання.
Митні збори справляються за митне оформлення товарів, що ввозяться до країни. Величина цих платежів визначається на підставі «Порядку
справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами» залежно від митної вартості товарів (без урахування мита). У разі ввезення громадянами один раз протягом доби товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро, митні платежі не нараховуються. У разі ввезення громадянами товарів протягом доби частіше одного разу, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро, нараховуються ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків фактурної вартості товарів та податок на додану вартість. У разі ввезення громадянами товарів, загальна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро нараховується ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків сумарної фактурної вартості товарів та податок на додану вартість. При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро.
Митні збори не враховуються при визначенні в ціні придбання товарних податків. Вони входять до складу валових витрат і враховуються при обчисленні в ціні кінцевої реалізації податку на додану вартість. Сума мита і митних зборів сплачується одночасно зі сплатою акцизного збору і ПДВ.
Отже, ціна придбання товару, що ввозиться в країну, складається з таких елементів:
Цп = МВ + М + А + ПДВ + МЗ, де
МЗ — митні збори, грн.
По суті така ціна для підприємства-імпортера являє собою суму економічних витрат і показує нижню межу імпортної ціни. Верхньою межею ціни імпортної продукції є ціна її фактичної реалізації на внутрішньому ринку.
Різницею між фактичною ціною продажу та ціною придбання є надбавка, яка містить у собі витрати обігу імпортера з реалізації товару на внутрішньому ринку, прибуток та ПДВ. Тому повний склад кінцевої ціни реалізації імпортної продукції можна записати таким чином:
Цр=Митна виртість + Мито + Акциз + Митний збір + Витрати обігу на внутрішньому ринку + Прибуток + ПДВ.