| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Суспільно-політичні рухи, радикалізація політичного життя в 1930-х рр. Карпатська Україна. Дати: 1920 р. – підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії; 1923 р. – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі; саморозпуск уряду ЗУНР; 1925 р. – утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО); 1929 р. – утворення Організації українських націоналістів (ОУН); 1930 р. – проведення польською владою акції «пацифікації»; 1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини; 15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України. Персоналії: Євген Коновалець, Степан Бандера, Андрій Мельник, Василь Мудрий, Августин Волошин. Поняття та терміни: «східні креси», «осадництво», «пацифікація», «русинство», «Таємний університет», «політична еміграція» | Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини, територіальні межі Карпатської України. Характеризувати вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на політику урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій західноукраїнських земель у 1930-х рр. Визначати причини розподіл українських земель між іншими державами у 1920–1930-ті рр. та їх наслідки для суспільства; причини і наслідки діяльності політичних сил |
26. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Початок Другої світової війни. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до УРСР. Напад нацистської Німеччини та її союзників на СРСР. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Поразки Червоної армії. Нацистський окупаційний режим. Голокост. Радянський партизанський рух. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Польсько-український конфлікт. Створення Української головної визвольної ради (УГВР). Вигнання нацистських окупантів з території України. Депортація кримських татар та інших народів Криму (травень 1944 р.). Внесок українців у визволення народів Європи від нацизму. Завершення Другої світової війни. Дати: 23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова–Ріббентропа»); 1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни; 17 вересня 1939 р. – вторгнення Червоної армії на територію Західної України; червень 1940 р. – вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини; 22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР; 30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави; 14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА); грудень 1942 р. – початок вигнання нацистських загарбників з України; 6 листопада 1943 р. – визволення Києва від нацистських окупантів з січень – лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція; 28 жовтня 1944 р. – завершення вигнання нацистських окупантів зі всієї території України; 9 травня 1945 р. – День Перемоги над нацистською Німеччиною; 2 вересня 1945 р. – завершення Другої світової війни. Персоналії: Михайло Кирпонос, Микола Ватутін, Сидір Ковпак, Ярослав Стецько, Тарас Бульба (Боровець), Роман Шухевич, Іван Кожедуб, Олексій Берест, Кузьма Дерев’янко. Поняття та терміни: «радянізація», «новий порядок», «План «Барбаросса», «мобілізація», «евакуація», «план «Ост», «Голокост», «колабораціонізм», «рух Опору», «Український штаб партизанського руху (УПШР)», «похідні групи», «Поліська Січ», «Східний вал», «випалена земля», «депортація» | Розпізнавати на картосхемі українські землі, приєднані до УРСР 1939-1940 рр.; основні події, пов’язані з початком та завершенням вигнання з України нацистських загарбників та їх союзників; окупаційні зони, на які була поділена Україна; території активних дій різних течій руху Опору. Характеризувати суть гітлерівських планів «Барбаросса» та «Ост», нацистського «нового порядку», Голокост, діяльність радянського партизанського та українського визвольного рухів. Визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель, політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941-1942 рр., основні результати та наслідки війни для України й українського народу, внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками. Пояснювати наслідки найважливіших воєнних подій 1941–1944 рр. на території України, депортацію кримських татар та інших народів Криму (травень 1944 р.) |
27. Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Участь УРСР зовнішній політиці Радянського Союзу. Адміністративно-територіальні зміни. Відбудова. Голод в Україні 1946–1947 рр. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН і УПА. Придушення визвольного руху. Розгортання ідеологічних кампаній (боротьба з «українським буржуазним націоналізмом», «низькопоклонством перед Заходом», «безродними космополітами» тощо). Дати: 1945 р. – входження Закарпаття до складу УРСР; квітень 1945 р. – Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН); березень 1946 р. – «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ); 1946–1947 рр. – голод в Україні; квітень–липень 1947 р. – проведення польською владою операції «Вісла». Персоналії: Йосип Сліпий, Володимир Сосюра, Олесь Гончар. Поняття та терміни: «відбудова», «операція «Вісла», «ждановщина», «лисенківщина», «холодна війна» | Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Характеризувати політику влади щодо соціально-економічного, культурного, релігійного і повсякденного життя, хід операції «Вісла». Визначати особливості та наслідки радянізації західних областей, причини та наслідки проведення операції «Вісла», розгортання ідеологічних кампаній. Пояснювати причини голоду в Україні і «саморозпуску» УГКЦ |
28. Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, часткова реабілітація. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Спроби реформування управління промисловістю та сільського господарства, соціальної сфери. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – на початку 1960-х рр. Дати: 1953-1954 рр. – повстання політичних в’язнів в сталінських концтаборах. Ліквідація ГУЛАГу; лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР; 1956 р. – ХХ з’їзд КПРС, засудження культу особи; 1957 р. – запуск першого штучного супутника Землі, початок «космічної ери»; 1959 р. – утворення Української робітничо-селянської спілки; 1961 р.– перший політ людини в Космос (Юрій Гагарін). Персоналії: Микита Хрущов, Левко Лук’яненко, Іван Світличний, Aлла Горська, Іван Дзюба, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Bасиль Симоненко, Лев Ревуцький, Борис Лятошинський, Василь Касіян. Поняття та терміни: «десталінізація», «культ особи», «лібералізація», «політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники», «дисидентство», «хрущовки» | Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Характеризувати сутність процесу лібералізації, спроби реформ управління економікою в середині 1950–1960-х рр., здобутки та особливості розвитку культури; сутність опозиційного руху. Визначати наслідки процесу лібералізації, реформ для українського суспільства, причини виникнення та значення опозиційного руху. Пояснювати причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР |
29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр. Здобутки і проблеми соціальної сфери. Культура та духовне життя. Русифікація. Опозиційний рух. Дати: 1965 р. – реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська реформа»); перша хвиля арештів дисидентів; 1972 р. – зміна політичного керівництва УРСР; масові арешти дисидентів; 1976 р. – утворення Української Гельсінської групи. Персоналії: Леонід Брежнєв, Петро Шелест, Володимир Щербицький, Валерій Марченко, Петро Григоренко, Микола Руденко, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Борис Патон, Микола Амосов, Олег Антонов, Сергій Параджанов, Іван Миколайчук, Євген Станкович, Платон Майборода, Володимир Івасюк, Леонід Биков Поняття та терміни: «застій», «дефіцит», «розвинений соціалізм», «номенклатура», «русифікація», «самвидав», «тамвидав», «правозахисник», «Конституція розвинутого соціалізму» | Характеризувати наслідки змін в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х рр.; стан економіки; основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр., явища у сфері культури, політику русифікації. Визначати причини політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, активізації опозиційного руху, здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери. Пояснювати значення опозиційного руху |
30. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985-1991 рр.)
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Рівень життя населення. Чорнобильська катастрофа. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів. Політичні реформи. Формування багатопартійності, створення Народного руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до Верховної Ради УРСР. Створення Автономної Республіки Крим (12 лютого 1991 р.). Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України. Дати: квітень 1985 р. – початок «перебудови»; 26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильській АЕС; вересень 1989 р. – створення Народного руху України за перебудову; березень 1990 р.–проведенняперших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР; 16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України; Жовтень 1990 р. – «Революція на граніті»; 24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України; 1 грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України. Персоналії: Михайло Горбачов, Леонід Кравчук, Дмитро Павличко, Іван Драч, Борис Олійник, Ігор Юхновський. Поняття та терміни: «перебудова», «гласність», «плюралізм», «багатопартійність», «суверенітет», «інфляція», «ринкові відносини», «референдум» | Характеризувати зміст та основні напрями політики «перебудови», розгортання соціального і національного рухів, падіння авторитету КПУ, процес формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України, особливості соціально-економічної становища УРСР. Визначати причини та наслідки поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення; зв'язок між масовим національно-демократичним і дисидентським рухами, як різними формами українського визвольного руху. Пояснюватипричини розпаду і його наслідки для державотворення в Україні |
Наши рекомендации
