Держава і право радянської України в період тоталітарно-репресивного режиму (1930-1938 рр.)
Деформація державно-політичної системи. Культ особи Й. Сталіна. Формування командно-адміністративної системи управління. Посилення партійно-апаратної диктатури в усіх галузях державного, господарського і соціально-культурного будівництва. Ліквідація правових основ багатоукладної економіки.
Особливості соціального розвитку. Правові підстави та характер проведення індустріалізації та колективізації, вплив цих процесів на зміни у суспільно-політичному устрої України. Голодомор в Україні 1932-1933 рр. Зміни в соціально-класовій структурі суспільства. Масовий терор в Україні.
Державний устрій України в 30-х роках. Зміни в адміністративно-територіальному устрої України в 1930 та 1932 рр. Система вищих та місцевих органів влади. Посилення ролі загальносоюзних органів управління. Зрощування партійного й адміністративного апарату.
Конституція СРСР 1936 р., історико-правові передумови її прийняття. Декларативний статус України як суб’єкта федерації радянських республік. Порядок розробки, прийняття та введення в дію Конституції УРСР 1937 р.
Структура та основні положення Конституції УРСР 1937 р. Зміна назви УСРР на УРСР. Центральні та місцеві органи влади УРСР і Молдавської АРСР. Перебудова державного апарату. Створення Верховної Ради та її статус. Зміни у виборчій системі. Положення про керівну роль комуністичної партії. Основні права і обов’язки громадян.
Адміністративно-територіальна реформа (центр-область-район). Реорганізація районних і міських рад. Посилення ролі виконавчих структур у місцевих радах. Перехід 1932 р. до обласного поділу.
Правова система. Надзвичайне законодавство СРСР 30-х років та розвиток права Української РСР, його зміст та значення для затвердження тоталітарного режиму в країні. Тенденції розвитку правової системи: перевага загальносоюзного законодавства над республіканським.
Особливості цивільно-правового регулювання. Придушення приватногосподарської діяльності. Безроздільне панування соціалістичної власності у всіх сферах народного господарства. Кредитна реформа.
Посилення втручання держави у справи сім’ї.
Зміни у трудовому законодавстві. Суворі заходи, спрямовані на зміцнення трудової дисципліни. Введення єдиних трудових книжок. Репресивно-правове забезпечення насильницької колективізації. Правове регулювання діяльності колгоспів.
Посилення репресивного характеру норм кримінального права. Зміни до кримінального кодексу УСРР на підставі загальносоюзних законів і постанов (“Про охорону майна державних підприємств колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності” від 7 серпня 1932 р., “Про кримінальну відповідальність за зраду Батьківщині” від 8 червня 1934 р., “Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів” від 1 грудня 1934 р. та ін.).
Зміни в кримінально-процесуальному законодавстві. Впровадження інституту підготовчих засідань. Надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні акти, контрреволюційне шкідництво і диверсії. Застосування незаконних методів слідства, проведення масових репресій. Ліквідація (1930 р.) НКВС УСРР та утворення (1934 р.) загальносоюзного НКВС. Заміна судового розгляду кримінальних справ адміністративними рішеннями. Позасудові репресивно-каральні органи на місцях: “двійки”, “трійки”, “Особлива нарада” при НКВС. “Дозвіл” ЦК ВКП(б) на застосування з 1937 р. методу фізичного впливу в практиці НКВС.
Реформування судової системи протягом 30-тих років. Зміни у судовій системі в зв’язку з переходом до двоступеневої системи управління. Перехід до триступеневої системи управління і ліквідація в травні 1932 р. міжрайонних судів (народний суд, обласний суд, Верховний Суд УСРР). Підвищення ролі обласних судів за постановою ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 20 червня 1934 р. Верховний Суд УСРР. Створення загальносоюзної централізованої системи прокурорських органів.
Судова система відповідно до Конституції УРСР 1937 р. (Верховний суд УРСР, Верховний суд МАРСР, обласні суди, суди адміністративних округів, спеціальні суди, які створювались за постановою Верховної Ради СРСР, народні суди). Закон Верховної Ради СРСР про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік від 16 серпня 1938 р.