Поняття і юридична природа державної влади.

Державна влада — це спосіб керівництва (керування) суспільством для якого характерна опора на спеціальний апарат примуса (авторитет чинності).Державна влада:-є владою публічної ( офіційно управляє справами всього суспільства в цілому) і політичної, тобто вона регулює відносини між більшими й малими соціальними групами й, будучи відносно відособлена від суспільства (соціально неоднорідного в особі класів, етносів, націй, національних меншостей і т.п.), керує їм в інтересах тої його частини, більш або меншої, котра опанувала цією владою (служить інструментом реалізації волі політичних чинностей, вартих у влади);-є суверенною владою, тобто в сфері державних справ має верховенство, самостійністю й незалежністю стосовно якої-небудь іншої влади як усередині держави ,так і за його межами

- здійснюється на постійній основі спеціальним апаратом влади (державним апаратом);- має монопольне право застосовувати примус на території своєї дії (території держави);- має монопольне право оподатковування певних осіб, що перебувають на території держави ( для формування бюджету — скарбниці держави );- поширюється на всіх осіб (фізичних, юридичних), що перебувають на території держави (виключення: наприклад, іноземні дипломати)

- видає нормативно-правові акти.З юридичної точки зору, державна влада характеризується особливими властивостями: суверенністю, верховенством, незалежністю і самостійністю. Насамперед із державною владою тісно пов’язане поняття «суверенітет держави». Характеризуючи цей взаємозв’язок, відомий державознавець М.І.Палієнко зазначав: «… Суверенітет – не сама державна влада, але лише певна властивість її, в силу якої вона є вищою і незалежною правовою владою … Якщо ми називаємо таку – то державу суверенною, то ми цим виражаємо, що вона володіє у межах своєї території вищою і незалежною владою. У цих межах суверенна державна влада не має ні рівних собі, ні вищої над собою правової влади…, але сама панує над усім і над усякою іншою правовою владою… Тому суверенітет часто і називають вищою, незалежною територіальною владою». Верховенство як властивість державної влади означає, що народ сам у повному обсязі здійснює належну йому державну владу, безпосередньо, а також через органи державної влади й органи місцевого самоврядування. Вищим безпосереднім

виразом влади народу є референдум і вільні вибори. Верховенство також передбачає підпорядкування державній владі усіх громадян та їх об’єднань, посадових осіб і органів державної влади і місцевого самоврядування, що знаходяться на території даної країни. Нарешті, верховенство виявляється і втому, що державна влада виступає в якості основного розпорядника матеріальних і духовних багатств суспільства, тільки вона може надати своїм велінням загальнообов’язковий характер і забезпечити їх здійснення за допомогою заході примусу. Незалежність і самостійність як характерні ознаки державної влади виявляється у тому, що вона є такою і стосовно до тих, хто безпосередньо не виражає і не репрезентує волі народу.

5-правового інституту державної влади в Україні.

Згідно з ст. 6 КУ єдина державна влада за принципом поділу влади здійснюється законодавчими, виконавчими, судовими органами державної влади, що дає змогу організувати їх спільну діяльність на основі взаємозалежності та взаємодії у процесі реалізації єдиної державної влади в Україні. Законодавча влада – це делегована народом своїм представникам (у ВРУ) державна влада, що має виключне право приймати закони. Законодавча влада також виконує фінансову функцію, що реалізується в праві щорічно приймати бюджет країни. Є засновницька функція: участь парламенту у формуванні вищих виконавчих і судових органах. Головною особливістю організації та діяльності парламенту є його представницький характер. Органом державної влади є парламент – Верховна Рада. Виконавча влада. Уряд забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, є відповідальним перед нею, підзвітним і підконтрольний їй. Призначенням органів виконавчої влади є управління, що охоплює: виконавчу діяльність, розпорядчу діяльність. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі виконавчої влади. Також до органів виконавчої влади належать центральні органи виконавчої влади. До яких належать: міністерства, державні служби, державні інспекції, державні агентства. Судова влада – незалежна влада, що охороняє право. Виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя. До органів судової влади належать: Конституційний Суд України, Верховний Суд України (сюди належать адміністративні, господарські, загальні), територіальні (вищі спеціалізовані, апеляційні, окружні, місцеві).Особливе місце посідає Президент України, який не входить безпосередньо до жодної з гілок влади. Проте його статус як глави держави наділяє його повноваженнями, згідно з якими він є гарантом державного суверенітету. Територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина .

81.Поняття органу держави,

його ознаки і конституційний статус. Орган держави (державний орган) — - це організаційно і структурно уособлена частина державного механізму, яка наділена в установленому Конституцією України порядку державно-владними повноваженнями, правовими і матеріально-фінансовими ресурсами для реалізації завдань і функцій державної влади.

Наука конституційного права виділяє такі ознаки органу держави: а) конституційно-правовий статус; б) особливості його формування; в) характер державно-владних повноважень; г) специфіка взаємовідносин різних державних органів і структур громадянського суспільства.

Основоположною ознакою належності державного органу до державного апарату є наявність у органу держави державно-владних повноважень. Головні з них закріплені в Конституції України. У категорії державно-владного повноваження чітко проявляється органічний зв’язок держави і права, механізму держави в цілому і окремого державного органу.Є й інші ознаки, притаманні державному органу. По-перше, орган держави —це відповідна організація, організований колектив людей, об’єднаний загальною метою і родом діяльності. Водночас державний орган може бути представлений і окремим громадянином даної держави (наприклад, глава держави — Президент України).По-друге, орган держави створюється в установленому державою порядку. По-третє, орган держави діє, як правило, в установленому державою порядку. Так, парламент України діє у порядку, визначеному Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, іншими законами. По-четверте, державний орган уповноважений державою виконувати її завдання і функції. Кожний з цих та інших органів наділені відповідною компетенцією, до якої належать сукупність предметів їх відання і повноважень стосовно цих предметів відання. Державний орган, виконуючи свої функції, одночасно бере участь у реалізації різних функцій держави. По-п’яте, важливою конституційною ознакою державного органу є його компетенція. По-шосте, орган держави є частиною єдиного державного апарату, відповідної системи органів державної влади тієї чи іншої країни. Всі вони між собою тісно взаємопов’язані.

82. Класифікація (види) органів державної влади. Органи Української держави можна класифікувати за різними ознаками.За способом виникнення їх поділяють на первинні і вторинні. Первинні органи держави ніякими іншими органами не створюються. Вони обираються за встановленою процедурою і

наділяються владними повноваженнями безпосередньо виборцями (Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Президент України). Похідні органи створюються первинними органами, які наділяють їх владними повноваженнями (Адміністрація Президента України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини).За обсягом владних повноважень органи Української держави згідно з Конституцією України поділяються на вищі (парламент України, Президент України, Кабінет Міністрів України) і місцеві (місцева державна адміністрація). За широтою компетенції виділяють органи держави загальної і спеціальної компетенції. Органи загальної компетенції правомочні вирішувати широке коло питань.. Органи спеціальної (галузевої) компетенції спеціалізуються на виконанні якоїсь однієї функції, одного виду діяльності (наприклад, Міністерство юстиції України).За видами діяльності на основі принципу поділу влади державні органи поділяються на законодавчі, виконавчі та судові.Органи державної влади України розрізняють і за тим, що одні з них — це колективні утворення (наприклад, Верховна Рада України, яка складається із 450 народних депутатів), а інші представлені однією особою (Президент України).