Змі та утвердження державності.

Сучасні дослідники журналістики пов’язують подальшу демократизацію та політизацію суспільства з необхідністю серйозного наукового підходу до питань ідеології як важливого напрямку суспільної діяльності, наголошуючи на потребі спиратися на три основні риси сучасної ідеології:

– створення системи світоглядних цінностей, а не підлаштовування ідеології під тимчасові інтереси;

– надання ідеології сили реального життя, глибокого аналізу епохи та історично пройденого шляху;

– переорієнтація мислення у зв’язку з необхідністю застосування нової концепції суспільного розвитку.

І це зрозуміло, оскільки ідеологія – то система поглядів, яка осмислює історичний прогрес і віддзеркалює суспільні інтереси та стан суспільної свідомості.

У зв’язку з цим зростає роль журналістики загалом і журналіста зокрема, його особистої відповідальності як носія національної, державної ідеології. Тим більше в сучасний, перехідний період, коли утверджується українська національна ідея, триває процес національного державотворення, здійснюється непростий перехід від тоталітаризму до демократії в усіх сферах суспільного життя.

Керуватися державницькими принципами, захищати народну духовність та національні інтереси – це якраз і означає керуватися державною ідеологією, якщо навіть вона ще остаточно не сформувалась і не зміцніла. Тільки за цих умов не лише політик, а й журналіст можуть вважати себе справжніми державниками і патріотами, а творчість журналіста матиме місце не лише в суспільній свідомості свого часу, а й буде цікавою та корисною для наступних поколінь. Тільки таким робом можна залишити помітний позитивний слід в історії.

КЛАСИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРЕСИ.

Класичні функції преси:

*Організаторська функція. Вона завжди становила один із ос­новних напрямів діяльності органів інформації. Але сьогодні від­бувається помітна активізація цієї функції, що зумовлено зрос­танням впливу публіцистичного слова. Газета, телебачення, ра­діо стали основними організаторами соціальних перетворень, розбудови незалежної держави, утвердження соціальної спра­ведливості.

*Виховна функція. Суть і активізація її не потребують, очевид­но, детального пояснення. Разом з тим треба зауважити, що її стри­жневим елементом дедалі більше стає формування у людей висо­кої політичної культури і сучасного економічного мислення.

*Пропагандистська функція. Вона зумовлена настійною необ­хідністю дохідливого роз'яснення практичних і теоретичних про­блем становлення правової, демократичної держави, важливості глибокого розуміння загальнолюдських цінностей, ідей національ­ного відродження, питань ментальності українського народу, його етносу, історичної минувшини. У зв'язку з цим підвищується роль пропагандистської, теоретичної статті, спеціальних теле- і радіо­програм, через які значною мірою реалізується пропагандистська функція органів інформації. Відповідно зростають вимоги до про­пагандистських публікацій і передач. Вони повинні торкатися най­більш животрепетних, гострих проблем, містити ґрунтовні відповіді на питання, які цікавлять людей, викладатися ясно і дохідливо. Читач не сприймає пропагандистського виступу, де немає свіжої думки, нового слова, глибокого аналізу практики.

*Контрпропагандистська функція. Зростання важливості цієї функції викликане передусім зовнішніми факторами, інформацій­ною експансією з боку шовіністичних сил, посиленням «психоло­гічних» атак на позиції незалежної України.

На які головні напрями, якщо брати змістовий аспект контрпро­паганди, повинні орієнтуватися засоби масової інформації?

По-перше, пропаганда досвіду у розбудові правової держави.

По-друге, широке висвітлення проблем національного відро-, дження.

І, по-третє, викриття різноманітних інсинуацій, випадків інфо­рмаційної експансії.

*Соціологічна функція. Її посилення виходить з об'єктивного фактору, що засоби масової інформації покликані за своєю приро­дою завжди бути трибуною загальнонародної громадської думки.

При здійсненні цієї функції особливо гостро пе­ред журналістами постає завдання - досконало володіти прийома­ми, методами і формами соціологічного аналізу.

40. ФУНКЦІЇ ПРЕСИ (ЗА Р.БЛЮМОМ)

Швейцарський професор Роджер Блюм виді-ляє вісім функцій

Класифікація функцій за Р.Блюмом

1.Функція інформування.
Завданням ЗМІ є контроль за станом оточуючого середовища, повідомлення людям усіх новин, за допомогою яких вони зможуть зрозуміти навколишній світ.
2. Функція артикуляції.
ЗМІ повинні відображати думку народу і давати можливість висловлювати свої потреби, радощі. Це неможливо без сторінки читацьких листів, наприклад.
3. Функція соціалізації.
Під функцією соціалізації розуміється передача культурних здобутків, освітня функція ЗМІ. Оскільки до завдань преси нале-жить передача зразків, цінностей та норм буття, що загальноприйняті у суспільстві, то ЗМІ таким чином соціалізують людину.
4. Функція критики та контролю. ЗМІ повинні виконувати функ-цію громадського контролю, наглядати за роботою державних діячів.
5. Функція кореляції.
Кореляцією вважається взаємодія між редакцією будь-якого за-собу масової інформації та його аудиторією у процесі погоджен-ня різних думок та точок зору
6. Функція обслуговування
ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь у вигляді порад на своїх сторінках.
7. Функція розважання.
Багато людей чекають від ЗМІ передусім задоволення потреб в розвагах, відпочинку та розрядці.
8. Функція реклами
Реклама - це, без сум-ніву, також певний вид передачі інформації, тому теж є функцією ЗМІ.

ПРОБЛЕМНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПЛАНИ ФУНКЦІЙ ЗМІ.

Функції засобів масової інформації, які ми визначили з точки зору їх актуалізації у наш час, можна ще розглядати в кількох проблемно-теоретичних планах:

І. Соціальний план.

Тут, як правило, виділяються чотири функції:

1. Вивчення оточуючого середовища - збирання і поширення інформації про події та явища в суспільстві і природі.

2. Кореляція реагування окремих верств суспільства на оточую­че середовище: тлумачення певним чином інформації про середо­вище, формування настанов, думок і поведінки при реакції на по­дії, що подаються у відповідності до загальноприйнятих у суспіль­стві норм.

3. Передача соціальної спадщини в рамках реалізації про­цесу передачі моральних, етичних і культурних цінностей на­ступним поколінням, впровадження нових соціальних норм за рахунок публічного засудження поведінки тих, хто порушує ці норми.

4. Розваги - дати аудиторії емоційну розрядку.

II. Соціально-психологічний план.

Функції поділяються на три групи.

1. Посилення впливу моральних цінностей на поведінку і діяль­ність людей, посилення інтеграції суспільно-політичних інтересів з особистими, підвищення значення моральних і культурних цін­ностей та етичних норм, посилення у свідомості людей настанов щодо оточуючої дійсності.

Люди відчувають задоволення від сприйняття інформації, яка підтверджує їх цінності, і переживають напруження, коли сприй­мають відомості, що суперечать їх цінностям, інтересам, сподіван­ням, думкам.

2. Малих змін - прагнення поділяти нову думку або точку зору.

3. Конверсії - свідомого відхилення від групових норм, карди­нальних змін ціннісної орієнтації.

Психологічна природа функції малих змін і функції конверсії близька, різний тільки ступінь інтенсивності виявів факторів, які сприяють здійсненню цих функцій.

Для здійснення конверсії необхідне ослаблення впливу групо­вих цінностей до мінімуму і досягнення гласності в конфліктних ситуаціях. Слід зазначити, що один із психологічних ефектів, який досягається за допомогою ЗМІ, - це емоціоналізація аудиторії, вона сприяє конверсії.

Будучи справедливим за умов стабільного суспільства, зага­льне співвідношення функцій посилення, малих змін і конверсії, за провідної ролі функції посилення, серйозно змінюється в нестабільному суспільстві. Соціально-психологічна функція по­силення впливу раніше створеної ціннісної орієнтації відходить на другий план.

III. У світлі функціональної теорії загальні функції ЗМІ розглядаються з точки зору збіжності й не­збіжності очікуваних цілей і одержання результатів. Ці функ­ціональні ефекти визначаються як відкриті функції, а неперед­бачені - як приховані.

IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впли­ву на аудиторію ЗМІ, функції преси зво­дяться до того, щоб:

а) дати читачеві задоволення від інформації, яка необхідна йому при вирішенні різноманітних життєвих, соціальних і побутових проблем - утилітарний ефект;

б) дати задоволення від інформації, яка прямо або опосередко­вано підтримує цінності певної соціальної групи читачів - прести­жний ефект;

в) дати задоволення від інформації, яка підтримує думку чи­тача щодо певного суперечливого питання - ефект посилення позиції;

г) задовольнити пізнавальні інтереси читачів - гносеологічний ефект;

д) дати задоволення від емоціональної розрядки - емоційний ефект.

Загальна функціональна ефективність засобів масової інформа­ції залежить від того, наскільки задовольняються інтереси аудито­рії шляхом реалізації названих ефектів.

42. ЗАКОН УКРАЇНИ „ПРО ІНФОРМАЦІЙНІ АГЕНТСТВА” (1995)

Цей Закон закріплює правові основи діяльності в Україні інформаційних агентств та їх
міжнародного співробітництва.

Дає визначення, що таке інформаційні агентства. Вказує про заборону поширення цензурної інформації, державної таємниці чи іншої інф-ції з обмеженим доступом. Забороняє закликати до насильницької зміни або повалення існуючого
конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України,
підриву її безпеки, вести пропаганду війни, насильства і
жорстокості, розпалювати расову, національну, релігійну ворожнечу,
розповсюджувати порнографію.

У законі вказується мова продукції інф. агентств (державна, російська, регіональна, мова меншин).

Вказано про діяльність ІА, про суб’єктів діяльності (засновник, керівник, трудовий колектив, творчий колектив, журналіст, спеціаліст у галузі ЗМІ, видавець, розповсюджувач, споживач), статус і статут ІА, види ІА, що потрібно для державної реєстрації ІА і які існують підстави для відмови у держ. реєстрації ІА.

Описано, які підстави необхідно мати для перереєстрації ІА (зміна назви, сфера розповсюдження, засновника, положень статуту), а також у разі чого припиняється існування ІА (з ініціативи засновника, у разі рішення суду).

Описано про розповсюдження продукції ІА, відповідальність за порушення законодавства про інф-ційні агентства, і на якій основі звільняють від відповідальності; про міжнародну діяльність ІА

43)ЗУ «ПРО ІНФОРМАЦІЮ»

ЗУ «Про Інформацію» встановлює, що кожен має право на:

- Вільне одержання;

- Вільне використання;

- Вільне поширення;

- Вільне зберігання;

- Захист;

Інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Інформація згідно з цим законом це будь-які відомості або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Цей закон закріплює основні принципи інформаційних відносин, а саме:

- Гарантованість права на інформацію;

- Відкритість,доступність інформації,свобода обміну інформацією;

- Достовірність і повнота інформації;

- Свобода переконань і вираження поглядів.

- Правомірність одержання, використання, поширення та захисту інформації;

- Захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до цього закону право на інформацію охороняється законом та держава гарантує всім суб’єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Також ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків передбачених законом.

Закон описує хто є об’єктом і суб’єктом інформації.

44)ЗУ «ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

ЗУ «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом, що становлять суспільний інтерес.

Публічна інформація – відображена та документована будь-якими засобами на будь-яких носіях інформація:

- Що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або

- Яка перебуває у володінні владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.

Цей закон поширюється на відносини:

- Щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ним своїх функцій

- У сфері звернень громадян, які регулюються спеціальними законом.

Закон описує хто є розпорядниками інформації, хто є суб’єктами інформації їхні обов’язки.

Закон описує, як правильно оформлювати запити на інформацію.

45)ЗУ «ПРО РЕКЛАМУ»

Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Фіксує загальні вимоги до реклами. Закріплює методи контролю за дотриманням та відповідальністю за порушення законодавства про рекламу.

ЗУ «Про рекламу» визначає особливі правила та умови реклами:

- Лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики і реабілітації;

- Алкогольних напоїв та тютюнових виробів, законів для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби.

- Зброї.

- Послуг пов’язаних із залученням коштів населення

- Об’єктів будівництва

Закон описує хто є об’єктами та суб’єктами реклами. Описує особливості рекламування деяких видів товару.