Запити, звернення та листи народних депутатів України, депутатів місцевих рад, особливості, строки розгляду та вирішення

Порядок розгляду (вирішення) запитів народних депутатів України законодавчо закріплений ст. 86 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України», а їх звернень та листів за заявами і скаргами громадян статтями 16 та 24 цього закону.

Розгляд та вирішення звернень (запитів) депутатів місцевих рад регламентується ст.ст. 12, 13, 22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

В органах прокуратури області розгляд (вирішення) звернень народних депутатів України, місцевих рад та їх листів зі скаргами громадян та юридичних осіб здійснюється відповідно з Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури, а також Регламентом прокуратури області.

При цьому слід мати на увазі, що всі депутатські документи беруться на контроль і мають проходити особливий порядок реєстрації, проходження та зняття з контролю, як це передбачено наказом Генерального прокурора України № 9гн-2011.

Зокрема, пункт 2.2 наказу зобов’язує управління розгляду звернень та прийому громадян, галузеві відділи (старших помічників прокурорів) прокуратур обласного рівня безпосередньо розглядати депутатські документи; здійснювати контроль за порядком і строками вирішення у структурних підрозділах центрального та обласного апаратів депутатських документів; за наявності підстав вживати заходів щодо усунення виявлених порушень.

6.1 Порядок розгляду (вирішення) запитів,

звернень і листів народних депутатів України

6.1.1 Депутатський запит

( ст. 15 Закону України “Про статус народного депутата України”)

Депутатський запит – це вимога народного депутата, народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України до Президента України, органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції (ч.2 ст. 15 Закону).

Депутатський запит може бути внесений за умови, якщо попередньо народним депутатом направлялось депутатське звернення з цього ж питання, на яке у встановлений законом строк не надано відповіді або ж зміст відповіді не задовольняє ініціатора звернення.

Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом, а у випадку, передбаченому пунктом 34 ст. 85 Конституції України, також на вимогу групи народних депутатів чи комітету Верховної ради України (ч. 3 ст. 15 Закону)

Обов’язковим атрибутом депутатського запиту є супровідний лист Голови Верховної Ради України, в якому зазначаються: номер запиту, дата оголошення запиту на пленарному засіданні; прізвище депутата (прізвище депутата, який підписав першим, у разі оголошення запиту від групи народних депутатів України).

У Генеральній прокуратурі України усі запити народних депутатів України, після їх реєстрації у секретаріаті та попереднього розгляду працівниками управління розгляду звернень та прийому громадян, визначення структурного підрозділу, до компетенції якого належить вирішення викладених у запитах питань, подаються для доповіді Генеральному прокурору України, або особі, яка виконує його обов’язки (пункт 3.5 Інструкції).

За резолюцією Генерального прокурора України зазначені документи передаються заступникам Генерального прокурора України для організації розгляду, вирішення і підготовки відповідей (пункт 3.6).

При надходженні кількох депутатських запитів народних депутатів України з того самого питання або кількох запитів в інтересах тієї самої особи, реєструється перший запит, а всі наступні – як дублікати. У підрозділах такі дублікати долучаються до наглядового провадження з повідомленням кожного автора про результати їх розгляду. Якщо дублікат надійшов після розгляду основного запиту, то не пізніше 10-денного строку відповідь на нього направляється зі стислим викладом суті прийнятого рішення і посиланням на дату та вихідний номер відправленої раніше відповіді (пункт 3.17 Інструкції).

На запити народних депутатів України управлінням розгляду звернень та прийому громадян оформляються контрольні картки. Примірник картки разом із запитом передається у підрозділ, якому доручено його розгляд. Працівник канцелярії структурного підрозділу зобов’язаний стежити за наближенням строків виконання документів, своєчасно робити у картках відмітки про їх рух (пункт 3.18 Інструкції).

Завдання, доручення, листи, адресовані прокурорам обласного рівня про перевірку депутатських документів із встановленням контролю або без такого, надсилаються за підписами Генерального прокурора України або заступників Генерального прокурора України (пункт 4.6 Інструкції).

У прокуратурі області запити народних депутатів України, після їх реєстрації у секретаріаті, невідкладно подаються для доповіді прокурору області. Взяті на контроль документи терміново передаються до організаційно-контрольного відділу для постановки на контроль, після чого надаються виконавцям через секретаріат (пункт 6.2 Регламенту прокуратури Київської області).

Запит народного депутата України вирішується у 15-денний або інший встановлений Верховною Радою строк (стаття 15 Закону).

Народний депутат України має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту. На вимогу народного депутата керівник органу прокуратури, якому адресовано запит, зобов’язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду (стаття 15 Закону).

У випадку, якщо перевірити запит у встановлений законодавством термін неможливо, за мотивованим рапортом виконавця строк перевірки продовжується, але не більше місяця, про що повідомляється депутат та голова Верховної ради України. Клопотання про продовження строку перевірки за запитом оформляється не пізніше, як за два дні до закінчення контрольного строку.

Якщо під час перевірки запиту призначено ревізію чи проводяться перевірочні заходи із залученням фахівців інших відомств, на час закінчення максимального строку перевірки депутату надається відповідь з повідомленням, що за результатами отриманих висновків ревізії, перевірки тощо, прокуратурою буде прийнято рішення згідно з чинним законодавством. Після закінчення перевірки у повному обсязі про її наслідки інформуються зацікавлені особи (пункт 5.6, 5.8 Інструкції).

Строк розгляду запиту обчислюється з дня реєстрації запиту у прокуратурі. Закінченням строку розгляду та вирішення запиту вважається дата направлення письмової відповіді. По задоволених запитах строк вирішення закінчується датою внесення документа прокурорського реагування та надання відповіді автору запиту (пункт 5.7 Інструкції).

Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, який його вніс. Відповідь на запит, внесений групою народних депутатів України, Комітетом Верховної Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, голові Комітету Верховної Ради України (стаття 8 Закону).

У Генеральній прокуратурі України відповідь на запит народного депутата України надається Генеральним прокурором України, або особою, що його заміщає. У разі продовження строку вирішення запиту народного депутата України попередня відповідь з викладенням причин продовження терміну надається заступником Генерального прокурора України народному депутату України, що його вніс, та Голові Верховної Ради України за підписом Генерального прокурора України (пункт 6.7 Інструкції).

При надходженні запиту за підписами кількох народних депутатів України відповідь за результатами перевірки направляється одному з них (як правило, підпис якого значиться першим) із пропозицією довести її зміст до відома інших авторів (пункт 6.8 Інструкції).

Відповіді на запити народних депутатів України, у яких минув термін повноважень або вони вибули зі складу депутатів з інших причин, направляються Голові Верховної Ради України у встановлені Законом строки із вказівкою «На запит депутата від …№» (пункт 6.9 Інструкції)

У прокуратурі області відповіді на запити народних депутатів України надсилаються за підписом прокурора області (пункти 3.8 Інструкції; 6.5 Регламенту).

За недодержання встановлених законодавством строків надання інформації народному депутату України передбачена адміністративна відповідальність шляхом накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ст. 188-19 КУпАП).

Право складати протоколи про адміністративні правопорушення мають уповноважені на те посадові особи Відділу контролю (ст. 255 КУпАП).

Уповноваженими посадовими особами на складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення є відповідальні працівники Відділу контролю, які займають посаду не нижче головного консультанта. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається у разі безпосереднього виявлення працівником відділу недодержання встановлених законодавством строків надання інформації народному депутату України, а також на запит народного депутата України. Складений протокол надсилається до відповідного суду за місцем вчинення правопорушення (Розпорядження Керівника Апарату Верховної Ради України № 3053 від 9 жовтня 2003 року)

6.1.2 Звернення народного депутата України

(ст. 16 Закону України “Про статус народного

депутата України”)

Депутатське звернення – це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата України, звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти пропозицію з питань, віднесених до їх компетенції (ст. 16 Закону).

У Генеральній прокуратурі України після реєстрації у секретаріаті та попереднього розгляду працівниками управління розгляду звернень та прийому громадян, визначення структурного підрозділу, до компетенції якого належить вирішення викладених у зверненні питань, для доповіді Генеральному прокурору України або особі, яка виконує його обов’язки, подаються звернення народних депутатів України, у яких порушуються питання додержання закону у діяльності перших керівників та заступників керівників центральних органів державної виконавчої влади, правоохоронних органів, органів судової влади, з інших актуальних питань, які викликали підвищену увагу громадськості та засобів масової інформації (пункт 3.5 Інструкції).

За резолюцією Генерального прокурора України зазначені у пункті 3.5 Інструкції документи передаються заступникам Генерального прокурора України для організації розгляду, вирішення і підготовки відповідей (пункт 3.6 Інструкції).

Інші звернення народних депутатів України, за винятком зазначених у пункті 3.5 Інструкції, подаються на розгляд заступникам Генерального прокурора України (пункт 3.7 Інструкції).

Зазначені звернення, вирішення яких стосується двох і більше самостійних структурних підрозділів, управлінням розгляду звернень та прийому громадян передаються на розгляд першому заступнику Генерального прокурора України.

За резолюцією заступника Генерального прокурора України зазначені звернення передаються керівникам самостійних структурних підрозділів для організації розгляду, вирішення та підготовки відповідей народним депутатам України, громадянам і юридичним особам, які їх ініціювали (пункт 3.7 Інструкції).

Звернення народних депутатів України за якими прокурори обласного рівня раніше не приймали рішення (первинні), надсилаються у п’ятиденний термін підпорядкованим прокурорам, про що повідомляються народні депутати України з обґрунтуванням підстав направлення депутатських документів та посиланням на відповідні законодавчі акти.

Повідомлення народним депутатам України про скерування прокурорам обласного рівня депутатських документів, а також доручення підпорядкованим прокурорам підписуються заступниками Генерального прокурора України відповідно до їх компетенції (пункти 3.8, 6.8 Інструкції)

При надісланні депутатських звернень прокурорам обласного рівня у кожному випадку обов’язково встановлюється контроль за їх вирішенням.

Забороняється надсилати депутатські звернення до прокуратур районного рівня для вирішення та надання відповідей народним депутатам України (пункт 3.8 Інструкції).

У разі невірного визначення структурного підрозділу, до компетенції якого належить вирішення зазначених у депутатських зверненнях питань, на підставі рапорту керівника самостійного структурного підрозділу та резолюції заступника Генерального прокурора України, звернення невідкладно передаються безпосередньо структурному підрозділу, до компетенції якого належить вирішення зазначених у цих зверненнях питань (п.3.6 Інструкції).

При надходженні кількох депутатських звернень з того самого питання або кількох звернень в інтересах тієї самої особи реєструються перше звернення, а всі наступні – як дублікати. У підрозділах такі дублікати долучаються до наглядового провадження з повідомленням кожного автора про результати їх розгляду. Якщо дублікат надійшов після розгляду основного звернення (запиту), то не пізніше 10-деннного строку відповідь на нього направляється зі стислим викладом суті прийнятого рішення і посиланням на дату та вихідний номер відправленої раніше відповіді (пункт 3.17 Інструкції).

У прокуратурі області звернення народних депутатів України після реєстрації подаються для доповіді прокурору області. Порядок їх розгляду визначений пунктами 6.2, 6.4, 6.5 Регламенту.

Звернення народного депутата України розглядається протягом 10 днів з моменту його одержання. У разі неможливості перевірки звернення у визначний строк, за мотивованим рапортом термін розгляду продовжується, але не більше як на 30 днів, про що повідомляється депутат офіційним листом з викладенням причин продовження строків розгляду (ст. 16 Закону, пункти 5.5 і 5.6 Інструкції).

У випадку призначення ревізії чи залучення до перевірки фахівців інших відомств звернення вирішується у відповідності з пунктом 5.6 Інструкції).

Строк розгляду звернення народного депутата України обчислюється з наступного дня після реєстрації звернення у прокуратурі області.

Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що повідомляє орган прокуратури, якому адресоване депутатське звернення. Повідомлення про час і місце перевірки звернення направляється народному депутату України завчасно, але не пізніше ніж за день до розгляду (ст. 16 Закону).

Відповіді народному депутату, що звернувся на користь громадянина, і заявнику направляються одночасно тільки після доповіді по суті керівнику, що дав доручення (крім повідомлень про продовження строку перевірки). Направлення відповіді заявнику раніше, ніж підписана відповідь депутату, не допускається (пункт 5.7 Інструкції).

Відповіді на звернення народних депутатів України, що зазначені в абзаці 2 пункту 3.5 Інструкції, направляються за підписом Генерального прокурора України або особи, що виконує його обов’язки (пункт 6.6 Інструкції). У прокуратурі області на всі звернення відповіді надаються за підписом прокурора області (пункт 6.5 Регламенту).

Відповіді на звернення народних депутатів України, у яких минув термін повноважень або вони вибули зі складу депутатів з інших причин, направляються Голові Верховної Ради України у встановлені законом строки з вказівкою «На звернення депутата від… №….(пункт № 6.9 Інструкції).

У разі продовження строку вирішення звернення народного депутата України; надходження звернення за підписом кількох народних депутатів; сплину терміну депутатських повноважень народних депутатів застосовуються пункти 6.7, 6.8 і 6.9 Інструкції.

При надходженні звернення за підписами кількох народних депутатів України відповідь за результатами перевірки надається одному з них (як правило, підпис якого значиться першим) із пропозицією довести її зміст до відома інших авторів (пункт 6.8 Інструкції).

6.1.3 Лист народного депутата України

Лист народного депутата України – документ, який супроводжує звернення громадянина, що надійшло на його адресу, в органи прокуратури для розгляду по суті.

Визначення строку розгляду депутатського документу залежить від правильного визначення його юридичного статусу. У зв’язку з цим, слід відокремлювати супровідні листи народних депутатів України до скарг громадян від депутатських звернень.

У разі направлення народним депутатом України до органів прокуратури скарг громадян або юридичних осіб з проханням перевірити викладені в них факти та повідомити про результати розгляду, такі документи визнаються супровідними листами до скарг і розглядаються у загальному порядку відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про статус народного депутата України» та пункту 5.1 Інструкції.

Разом з тим, якщо народним депутатом зроблено посилання на ст. 16 Закону, навіть у разі долучення скарги чи заяви громадянина, направлений документ підлягає розгляду як депутатське звернення.

Скарги і заяви громадян, що надійшли з листами народних депутатів України, перевіряються у строки встановлені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» (пункт 5.5 Інструкції).

- протягом одного місяця із дня надходження;

- невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня надходження до прокуратури, якщо не потребують додаткового вивчення.

Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненнях, не може перевищувати 45 днів.

Відповідь депутату, що звернувся на користь громадянина, і заявнику направляються одночасно, тільки після доповіді по суті керівнику, що дав доручення (крім повідомлень про продовження строку перевірки). Направлення відповіді заявнику раніше, ніж підписана відповідь депутату, не допускається (пункт 5.7 Інструкції).

На листи народних депутатів України за скаргами громадян відповіді надаються:

- за підписом Генерального прокурора України або особи, що виконує його обов’язки, у разі, якщо зазначені листи були надані їм для доповіді відповідно до абзацу 2 пункту 3.5 Інструкції;

- за підписом заступників Генерального прокурора України (абзац 1 пункту 3.7 Інструкції);

- за підписом прокурора області (пункт 6.5 Регламенту прокуратури області).

Висловлена пропозиція відмовитись від особливого порядку розгляду звернень громадян, які надійшли до органів прокуратури від народних депутатів України як такого, що порушує конституційний принцип рівності всіх перед законом (див. Ковальчук І.С. Організаційно-правові проблеми розгляду звернень громадян і юридичних осіб в органах прокуратури: дис. канд. юрид. наук (Ковальчук І.С. О. 2008 – 214 с.). Проте ця пропозиція є неприйнятною. Захист прав громадян, робота зі зверненнями – це частина правового статусу народного депутата, якими б мотивами він не користувався. До того ж запропоновані новації могли б ускладнити відносини Генеральної прокуратури України з депутатським корпусом, що зашкодило б їх співробітництву. При цьому розгляд усіх звернень в прокуратурі, незалежно від кого вони надійшли, має бути однаково неупередженим і заснованим на законі (див. Медведько О.І. Організаційно-управлінські функції і повноваження Генерального прокурора України. Монографія. Одеса. “Юридична література”. с. 168-169).

6.2 Порядок розгляду (вирішення) звернень і запитів

депутатів місцевих рад (ст.ст. 12, 22 Закону України

«Про статус депутатів місцевих рад»)

Розгляд (вирішення) звернень і запитів депутатів місцевих рад регламентується Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Відповідно до ст. 12 Закону депутат місцевої ради може направити одержані ним пропозиції, заяви і скарги громадян до відповідних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, об’єднань громадян, якщо вирішення питань належить до їх повноважень, які зобов’язані розглянути їх відповідно до закону і про результати повідомити заявника, а також депутата місцевої ради.

Депутатське звернення – викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх службових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Прокурор до якого звернувся депутат місцевої ради, зобов’язаний у 10-денний строк розглянути порушені ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніше як у місячний строк (ст. 13 Закону).

Якщо депутатське звернення з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради письмово повідомляється про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

Депутат місцевої ради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що прокурор повинен завчасно його повідомити, але не пізніше як за п’ять календарних днів.

Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо прокуратура, розташована на території відповідної ради, ухиляється від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до ст. 22 цього Закону.

Депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата місцевої ради, направлена відповідному прокурору (області, району, міста) на підставі ст.ст. 21, 22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Депутатський запит може бути внесений за умови, якщо депутат не задоволений результатами розгляду свого звернення або у встановлений законом строк не надана відповідь (пункт 5 ст. 13 Закону).

Прокурор, до якого звернуто депутатський запит, зобов’язаний у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, прокурору належить про це письмово повідомити раді та депутату місцевої ради, котрий вніс запит і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту (стаття 22 Закону).

Аналіз звернень, які надходять до органів прокуратури, свідчить, що основна прокурорська ланка – міські та районні прокуратури – “потерпають” від депутатських запитів. Між тим, як вбачається із положень Законів від 21.05.97 “Про місцеве самоврядування в Україні”, від 11.07.02 “Про статус депутатів місцевих рад” місцеві ради та їх посадові особи здійснюють муніципальний контроль за виконанням законів підприємствами, установами, організаціями, які зареєстровані або розташовані на відповідній території. Одним із засобів здійснення такого контролю є депутатський запит – підтримана радою вимога депутата місцевої ради до її органів, посадових осіб, інших підконтрольних суб’єктів з питань, які віднесені до відання ради. Орган або посадова особа, до яких звернуто такий запит, зобов’язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь (ст.ст. 21, 22 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”). Разом з тим, органи прокуратури не підконтрольні місцевим радам, а тому на депутатські запити прокурори мають давати відповідні роз’яснення. Місцеві ради та їх депутати можуть отримати інформацію про діяльність прокуратури в певній сфері чи з певного питання шляхом звернення до прокуратури з інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів або запиту щодо надання письмової або усної інформації на підставі ст. 32 Закону України “Про інформацію” (див. Вісник прокуратури. 2010. № 6. с. 108).

Депутатам місцевих рад надаються відповіді:

· за підписом прокурора області на запити, звернення та листи депутатів обласної ради;

· за підписом прокурора району, міста, міжрайонного та прирівняних до них прокурорів на запити, звернення та листи депутатів місцевих рад, на території яких розташовані прокуратури.