Тема 1: Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської держав наприкінці XIX – на початку XX ст

10. Україна XIX- початку XX ст. – це: колонія „азіатського” типу, природні ресурси якої викачують метрополії – Росія та Австрія;

11. Суспільство, основними ознаками якого є існування націй -держав, що ґрунтуються на спільній мові та культурі, панування товарного виробництва, урбанізація, розширення виробничих прав населення, існування масових політичних партій, зростання рівня освіти людей, формування безпосереднього зв’язку науки з виробництвом та поступова раціоналізація всіх аспектів соціального життя, називають:

традиційним (аграрно-ремісничим);

12. Урбанізація – це: процес зосередження населення та економічного життя у великих містах, різке зростання чисельності міського населення;

13. Селянська община в підросійській Україні була остаточно зруйнована в результаті: аграрної реформи Столипіна;

14. Розвиток яких регіонів України був на початку XX ст. найбільш швидким? (3 правильні відповіді)

Донбас;Слобожанщина;Південь;

15. Політика російського уряду в ХIХ – на початку ХХ ст. була спрямована на:

гальмування розвитку тих галузей промисловості України, які створювали конкуренцію російським;

16. Конфігурація (взаємне розміщення) залізниць у підросійській Україні наприкінці XIX – на початку ХХ ст. визначалася: (2 правильні відповіді)

воєнно-стратегічними потребами;

17. До 90% акціонерного капіталу у підросійській Україні на початку ХХст. належало:

1) європейцям – німцям, французам, англійцям, бельгійцям та ін.

18. Європейський капітал у підросійській Україні найміцніші позиції маву:

вугледобувній та металургійній промисловості.

19. Наприкінці XIX ст. лише 15% промислових підприємств підросійської України: виготовляли кінцеву продукцію;

20. За даними перепису 1897 р., українці становили не більше 54% усього населення: Лівобережної України;

21. Згідно з даними всеросійського перепису 1897р., більшість українців проживала у: сільській місцевості;

22. Близько половини всього селянства України на початок ХХ ст. становили: середняки;

23. Селян, які володіли чи орендували достатні для ведення комерційного господарства земельні площі та часто використовували для їх обробітку вільнонайманих працівників (наймитів), в Україні налічувалося:

близько 30% усіх селян;

24. Селян, які мали від 8 до 25 акрів землі, пару коней, велику рогату худобу, птицю, сільськогосподарський реманент, не вдавались до використання вільнонайманої праці, і господарство яких могло забезпечити лише потреби їхніх сімей, в Україні називали: середняками;

25. Частка середняцького і заможного селянства у підросійській Україні XIX – початку ХХ ст. була найвищою на:

півдні України.

26. За даними всеросійського перепису 1897 року, з 1,5 млн. робітників України не українці за походженням становили:

близько 50%;

27. Причиною еміграції значного числа українців у другій половині XIX – на початку ХХ ст. історики вважають:

їхнє прагнення здобути достатню для ведення самостійного господарства кількість землі.

28. Євреї становили до 50% населення міст і містечок: Південної України.

29. Містечка Правобережної України наприкінці XIX ст. були переважно:

українськими населеними пунктами. Тут панували українські громади, мова, релігія;

польськими населеними пунктами. Тут панували польські громади, мова, релігія;

єврейськими населеними пунктами. Тут панували єврейські громади, мова, релігія.

30. У підросійській Україні 90% євреїв були:

сільськими господарями, ремісниками, дрібними торговцями в сільській місцевості, лихварями;

31. Українська інтелігенція називала „громадами” створювані у другій половині XIX ст.:

культурно-освітні організації, які ставили своєю метою поширення національної ідеї шляхом видання книг, журналів, проведення вечорів тощо;

32. В.Антонович, Т.Рильський, К.Михальчук були лідерами: галицьких москвофілів;

33. „Братство тарасівців” було: першою на східноукраїнських землях політичною організацією української молоді;

34. Революційна українська партія була заснована в: січні 1900 р.;

35. Об’єднання різних поколінь і верств українців у боротьбі за національні права й соціальну революцію було метою:

1) Всеукраїнської загальної організації;

36. Гасла „Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ” та „Україна для українців” вперше були проголошені у: брошурі „Самостійна Україна”, яка певний час правила за програму РУП.

37. Автором брошури „Самостійна Україна”, яка вийшла у Львові і вважається програмою РУП, був: М.Міхновський.

38. Д.Антонович, М.Русов, Д.Познанський, Ю.Коллар, Л.Мацієвич – це: засновники РУП – першої української партії на Наддніпрянщині;

39. Українські партії, що на початку ХХ ст. діяли на Наддніпрянщині (крім УНП), підтримували:

вимогу національно-територіальної автономії України в федеративній демократичній Росії;

40. Програмною метою Української народної партії була: самостійна соборна Україна;

41. М.Міхновський був засновником: УНП.

42. М.Меленевський та О.Скоропис-Йолтуховський – лідери: Української соціал-демократичної спілки;

43. М.Порш, В.Винниченко, Д.Антонович, С.Петлюра – лідери: Української соціал-демократичної робітничої партії;

44. М.Грушевський, І.Шраг, С.Єфремов – лідери: Товариства українських поступовців.

45. Програмні документи загальноросійських партій (кадетів, есерів, есдеків):

1) не мали положень, у яких йшлося про задоволення національних потреб українців.

46. Г.Вакуленчук та Л.Матюшенко були: керівниками повстання на панцернику „Потьомкін”.

47. Які події революції 1905 – 1907 рр. відбувались в Україні?

(3 правильні відповіді)

розстріл мирної демонстрації 9 січня 1905 р.;

повстання на панцернику „Потьомкін” (червень 1905 р.);

збройне повстання на Донбасі;

48. Маніфестом 17 жовтня 1905 року імператор Микола II обіцяв: (2 правильні відповіді)

провести вибори до Державної Думи;

надати широкі політичні права громадянам Російської імперії;

49. З-поміж наведених тверджень виберіть ті, що розкривають результати революції 1905 р. для національного руху українців Російської імперії: (7правильних відповідей)

надання східноукраїнським землям політичної автономії в складі Росії;

виникнення і активізація діяльності українських партій різної ідеологічної орієнтації;

припинення дії Емського указу 1876 р.;

поширення „Просвіти” та інших громадських українських організацій;

поява та зростання чисельності легально діючих українських видань і видавництв;

активізація кооперативного руху і набуття окремими кооперативами українського „забарвлення”;

викладання українознавчих дисциплін у деяких вузах України.

50. Українська думська громада – це об’єднання депутатів-українців: у I та II Державних Думах Росії, в основі політичної платформи якого була покладена ідея автономії України в складі федеративної Росії.

51. Українська думська громада існувала в: I та II Думах;

52. В чому полягав зміст аграрної реформи П.Столипіна? (3 правильні відповіді)

селяни одержували право на вільний вихід із общини;

селяни мали право закріплювати у власність свою земельну ділянку;

для найбіднішої частини селянства передбачалась можливість переселення державним коштом на малозаселені території за Уралом.

53. Аграрна реформа П.Столипіна проводилась: 1906 – 1911 рр.;

54. В чому полягала мета аграрної реформи П.Столипіна? (3правильні відповіді)

створити на селі міцне, заможне селянство, яке стало б опорою самодержавства;

виселити на околиці імперії найбіднішу і відповідно найбільш схильну до участі в антиурядових виступах частину селянства;

сприяти економічному розвитку районів Сибіру та Далекого Сходу.

55. „Враховуючи, що засоби, якими „Просвіти” намагаються впливати на народ, є в теперішній неспокійній ситуації дуже небезпечними..., а також пам’ятаючи про те, що тепер не можна допустити пробудження національної та політичної свідомості народу ... адміністрація ... вирішила відмовити в реєстрації українського товариства „Просвіта” – цей документ з’явився на початку ХХ ст. у: підросійській Україні.

56. I світова війна тривала: 1914 – 1918 рр.;

57. Напередодні першої світової війни Україна не мала власної державності й територіальної цілісності. Українські землі ще наприкінці XVIII – на початку XIX ст. були включені до складу: Росії та Австро-Угорщини, Румунії;

58. У складі Російської імперії напередодні першої світової війни перебувала більшість земель, населених українцями, а саме: територія Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Катеринославської, Таврійської і Херсонської губерній Східна Галичина і Буковина, а також Підкарпатська Русь;

59. До складу Австро-Угорщини напередодні I світової війни входили такі українські етнічні території:

Східна та Західна Галичина і Буковина, а також Підкарпатська Русь;

60. У 1914 – 1917 рр. військові дії на території України проходили в районі: Східної Галичини, Волині, Північної Буковини.

61. Товариство українських поступовців (ТУП), яке об’єднувало весь спектр політичних організацій українців – від соціал-демократів до націоналістів, було створено: 5 вересня 1908 р.;

62. Товариство українських поступовців (ТУП), яке об’єднувало весь спектр політичних організацій українців – від соціал-демократів до націоналістів, очолив: М.Грушевський.

63. Антанта (франц. – “Сердечна згода”) – блок європейських держав, що склався у 1904 – 1907 рр. До його складу на початку I світової війни входили: Велика Британія, Франція, Російська імперія;

64. “Троїстий союз” – блок європейських держав, що виник у 1879 – 1882рр. На початку 1914 р. до його складу входили:

Німеччина, Австро-Угорщина, Італія.

65. 3 серпня 1914 року на сторінках львівського часопису “Діло” був опублікований маніфест, в якому говорилось, що Росія є “історичним ворогом України” і війна “кличе український народ стати однодушно проти царської імперії... Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України”. Це звертання до народу: Головної Української Ради;

66. Основні українські політичні партії Галичини після початку першої світової війни створили міжпартійну організацію, завданням якої було виробити загальний напрям української політики та створити військові формування українців. Ця організація дістала назву: Союз визволення України;

67. У маніфесті до українського народу Головна українська рада висловилася за: підтримку Австро-Угорщини у першій світовій війні;

68. Невелика група східноукраїнських емігрантів, котрі перед початком світової війни жили у Львові, створила організацію для пропаганди ідеї політичної самостійності України, яка отримала назву: Союз визволення України.

69. Союз визволення України висловився за: підтримку Австро-Угорщини в першій світовій війні;

70. Відозва “Війна і українці” (1914 р.), автором якої був С.Петлюра:

переконувала російське суспільство в лояльності українців та їх готовності “чесно виконати” свій обов’язок перед Російською державою;

або

проголошувала нейтральну позицію українського руху до обох ворогуючих сторін, бо “жодна з них не могла викликати співчуття ні цілями, ані способами боротьби”.

71. Рада Товариства українських поступовців у декларації “Наша позиція” (1916):

Або

закликала українців до підтримки у війні держав Четвірного союзу через те, що російський уряд ігнорує “українське питання”;

72. У відозві “До всіх культурних народів світу” Загальна українська рада проголошувала окремішність українців як народу і вимагала:

самостійності для Наддніпрянської України й автономії західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини;

або

створенння самостійної Української держави “від Карпат аж по Кавказ”;

73. Яку подію, пов’язану з військовими діями під час першої світової війни, росіяни могли оцінювати як завершення “справи великого князя Івана Калити”: окупацію Галичини у 1914 р.;

74. Російська окупація Галичини, Буковини і Закарпаття тривала: з вересня 1914 р. до червня 1915 р.;

75. Під час окупації Галичини в роки першої світової війни російський уряд проводив тут:

політику, метою якої було запровадження в життя місцевого населення “русских начал”. З адміністрацією співпрацювали лише москвофіли, українці разом з німцями та євреями були визнані “неблагонадійними”.

Або

політику, яка не мала чітко визначених національних пріоритетів, однак в умовах воєнного часу діяльність усіх національних організацій була заборонена;

76. Легіон добровольців “Українські січові стрільці” був створений у: 1914 р.;

77. У роки першої світової війни визнаних лідерів української громади – митрополита А.Шептицького, вченого-історика М.Грушевського, журналіста М.Богацького – російські власті:

затримали і насильно вивезли за межі України, побоюючись їхнього впливу на українців;

або

зробили в’язнями російських тюрем, звинувативши в радикальних поглядах на “шпигунстві” на користь Австро-Угорщини.

78. Наукове товариство ім.Т.Шевченка було створене шляхом реорганізації Літературного товариства ім. Т.Шевченка в:

1) 1908 р.

79. Головою Наукового товариства ім. Т.Шевченка з 1897 р. був: М.Грушевський;

80. Наукове товариство ім. Т.Шевченка діяло у: Львові.