Виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання

Стаття 38. Умови надання і тривалість виплати допомоги по
вагітності та пологах

1. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій
особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату
заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з
вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі
виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та
пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів
і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше
дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до
1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180
календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 -
після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та
надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від
кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

2. Допомога по вагітності та пологах виплачується
застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з
дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за
період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70
календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше
дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4
категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи).

3. У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з
вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності
листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності
закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший
листок непрацездатності. Кожен із зазначених листків оплачується
за відповідними нормами цього Закону.

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з
вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи,
організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи
додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати,
додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки
допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права
на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що
збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується
незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку.

Стаття 39. Розмір допомоги по вагітності та пологах

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій
особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу),
обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від
страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць
не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної
суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались
страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими похованням.

Тут маємо справу саме з страховими допомогами по вагітності та пологах. І саме на цей вид допомоги має право Громадянка Т. Враховуючи вищезазначений аналіз, допомога буде виплачуватися саме з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Допомога надається відразу за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. На відміну від оплати звичайного листка непрацездатності, листок непрацездатності по вагітності та пологах оплачується за рахунок коштів Фонду з першого дня, через рободавця. Виплата здійснюється в найближчий після дня призначення допомоги день, установлений для виплати заробітної плати.

Теоретичний блок (запитання):

Страхові та не страхові допомоги по вагітності та пологах відрізняються, насамперед за наступними критеріями:

· суб’єкти які мають право на отримання

ü страхові– застраховані особи (незалежно від страхового стажу), які відповідно мають Свідоцтво про страхування, та сплачують внески; перелік осіб зазначений в ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ПКМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу,грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 26 вересня 2001 р. N 1266;

ü не страхові – жінки фізичні особи підприємці, непрацюючі, та ін. категорії жінок зазначені в ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»;

· джерело з якого здійснюється виплата допомоги

ü страхові– акумулювання внесків (з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності)

ü не страхові - державний бюджет (на різних рівнях));

· правове регулювання (нормативні акти розподілилися в процесі вирішення задачі).

12. У травні 2010 р. в громадянки Р. народилася дитина. Р. перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримує допомогу і ще працює на півставки. В липні 2011 р. вона захворіла. Лікар відмовився видавати листок тимчасової непрацездатності, мотивуючи це тим, що Р. і без цього не ходить на роботу. Тоді за листком тимчасової непрацездатності звернувся чоловік Р., який на час хвороби матері доглядав дитину. Які умови призначення допомоги в разі тимчасової непрацездатності? Чи правильно вчинив лікар, відмовивши Р. у видачі листка тимчасової непрацездатності? Які умови призначення допомоги в разі тимчасової непрацездатності чоловікові Р.?

НПА:

1. закон «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992
2. закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001

3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» В нашій ситуації відповідно до закону «про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме ст. 13 «Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює долгляд за дитиною». Але постає питання чи має право отримувати державну допомогу особа, що здійснює догляд за дитиною, в нашій ситуації це матір, яка також працює, але на півставки. Закон говорить наступне в абз.6 ст.14 цього ж закону «Матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі» Отже можна зробити висновок, що в нашій ситуації громадянка Р. цілком правомірно має право на державну грошову допомогу з даної підстави. Згідно з ст.4 закону «про загальнообов’язкове...» «Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України». В ст.6 вказано, що особи, які працюють на основі трудового договору підлягають даному страхуванню Відповідно до Інструкції «про порядок....» п.1.3.1 «листок непрацездатності видається громадянам України, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору на підприємствах...». В нашій ситуації громадянка Р.працює на умовах трудового договору, а отже має право на оформлення документу, що посвідчує тимчасову непрацездатність відповідно до розділу 2 даної Інструкції і в даній ситуації відмова лікаря є неправомірною. Але цілком можливий варіант за якого матір, через хворобу не має можливості здійснювати догляд за дитиною, в такому разі необхідно звернутись до п.3.13 «Листок непрацездатності видається працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до 3 років у випадку пологів або хвороби матері на період, коли вона за медичними висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною. У цьому випадку листок непрацездатності видається на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару, що засвідчує пологи або захворювання матері» Тобто в даній ситуації чоловік має право оформити листок непрацездатності.Умови призначення допомоги у разі тимчасової непрацездатності:1. настання страхового випадку в період роботи2. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг підприємства, де особа працює3. листок непрацездатностіУмови призначення допомоги в разі непрацездатності чоловікові:1. Перебування в трудових відносинах2. Пологи або хвороба матері3. Довідка, що засвідчує вищезазначений факт Відмова лікаря є неправомірною в даній ситуації, аргументація наведена вище.

14. Після закінчення школи громадянин Л. був призваний на військову строкову службу (листопад 2006 р.). Прослуживши 18 місяців, він демобілізувався і через 2,5 міс. вступив до інституту на очне відділення. Через 2 роки навчання його було відраховано за неуспішність. Через місяць після відрахування він влаштувався на роботу охоронцем у ТзОВ «Дельфін» і в перший день роботи захворів. Вкажіть, чи матиме він право на допомогу в разі тимчасової непрацездатності і в якому розмірі? Чим відрізняються страхові та не страхові допомоги по тимчасовій непрацездатності?

1. Згідно ст..4 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», право на матеріальне забезпечення за загальнообов*язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає виникає з настанням страхового випадку в період

роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо

інше не передбачено законодавством). Таким чином, з даної сторони громадянин Л. має право на отримання матеріальної допомоги, оскільки трудові відносини в нього з роботодавцем вже виникли.

З іншого боку, за ч.3 цієї ж статті, застрахованим особам (крім добровільно застрахованих та застрахованих, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), які сплачують страхові внески менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах відповідно до цього Закону виплачується виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було

сплачено страхові внески, але не вище розміру мінімальної

заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Положення, що розмір допомоги обчислюється, виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, ставить під сумнів право громадянина Л. на отримання соціальної допомоги у зв’язку з втратою працездатності, адже заробітна плата йому навряд чи вже була виплачена, а отже, і внесок на соціальне страхування сплачений бути не міг. Той же факт, що він не сплачував страхові внески шість і більше повних місяців протягом останніх 12, випливає з того, що в цей час він навчався в інституті, і обов’язковому страхуванню не підлягав.

Таким чином, право на отримання допомоги в громадянина Л. могло виникнути в двох випадках:

1) Якщо він сплачував внески добровільно, в розмірі, не менше мінімального, встановленого на відповідний рік

2) Якщо йому був виплачений роботодавцем аванс, частина заробітної плати тощо і з цих коштів роботодавцем був перерахований внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування.

В першому випадку, громадянин Л. згідно ст..37 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», матиме право на отримання допомоги в розмірі 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу).

В другому випадку, 60 відсотків будуть відраховуватись не від середньої заробітної плати, а від того розміру фактичної заробітної плати, з якої роботодавцем був сплачений внесок.

* Страховий стаж громадянина Л. і будь-якому разі складає менше 5 років, навіть якщо він сплачував внески (18 місяців строкової військової служби + час сплати внесків добровільно – все одно менше 5 років) – тому саме 60 відсотків

Стаття 7. Обчислення страхового стажу

1. Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа
підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та
роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж
мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом
другим цієї частини. Період отримання виплат за окремими видами
загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім
пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності),
включається до страхового стажу як період, за який сплачено
страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

2. Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в
системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб
Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального
страхування, а до впровадження такої системи - у порядку та на
умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий
працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту)
до набрання чинності цим Законом. Стаття 35. Страхові випадки, умови надання допомоги по
тимчасовій непрацездатності та тривалість її
виплати

1. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається
застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке
повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу),
у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або
травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; 2. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок
захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на
виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом
застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за
весь період до відновлення працездатності або до встановлення
медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності
(встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи
інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в
період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених
законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності
внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним
випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів
роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 37. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується
застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких
розмірах:

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) -
застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

2. Чим відрізняються страхові та не страхові допомоги по тимчасовій непрацездатності?

Основною відмінністю між страховими та не страховими допомогами є джерела формування коштів – для страхових допомог це внески, сплачені працівниками чи роботодавцями , для не страхових, або державних – кошти Державного бюджету. Різними, з огляду на це, є й установи, в яких отримуються кошти – для страхових це територіальні відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, для державних – відповідні бюджетні установи.

Іншою відмінністю є те, що державна допомога сплачується лише тим категоріям осіб, які встановлені відповідними законами (малозабезпечені сім*ї, сім*ї з дітьми, інваліди з дитинства, ветерани тощо). Страхові ж допомоги можуть виплачуватись необмеженому колу осіб, за умови сплати ними страхових внесків та настання страхового випадку (адже необов’язково навіть бути особою, яка працює за трудовим договором чи в кооперативі, можна просто сплачувати внески добровільно).

Також для виплати державних допомог не має значення страховий стаж особи, якій вони виплачуються.

Крім того, страхові та державні допомоги можна розрізняти й за порядком обрахування їх розміру. Якщо страхові допомоги прив’язуються до середньої або фактичної заробітної плати, то державні обраховуються, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік, і найчастіше дорівнюють різниці між фактичним доходом особи чи сім*ї та розміром прожиткового мінімуму на особу чи сім*ю відповідно (наприклад, допомога малозабезпеченим сім*ям), або ж у певній фіксованій сумі, обрахованій знову ж таки виходячи з розміру прожиткового мінімуму (наприклад, допомога при народженні дитини)

Громадянин М., учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом II групи внаслідок впливу радіоактивного випромінювання, пенсіонер. 10 липня 2011 р. він помер, не використавши чергової путівки на санаторно-курортне лікування і не отримавши за невикористану путівку грошової компенсації. Син звернувся до управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи із заявою про виплату зазначеної компенсації йому як єдиному спадкоємцю. Дайте правову оцінку ситуації. Який порядок надання путівок на санаторно-курортне лікування особам, віднесеним до числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи? Кому і на яких підставах виплачується компенсація за невикористану путівку на санаторно-курортне лікування?

По перше, згідно даного закону, можна вважати, що Громадянин М. відноситься до першої категорії.

ЗАКОН УКРАЇНИ