Правовий статус журналістів як суб’єкта інформаційної діяльності ЗМІ в Україні

Стаття 25. Журналіст редакції друкованого засобу масової
інформації

Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації
відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно
збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для
друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових
чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою
діяльністю за її уповноваженням.

Належність журналіста до друкованого засобу масової
інформації підтверджується редакційним посвідченням чи іншим
документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу
масової інформації.

На особу, якій видано редакційне посвідчення чи інший
документ, що засвідчує її належність до друкованого засобу масової
інформації, поширюються права і обов'язки, зазначені у статті 26
цього Закону.

Стаття 26. Права та обов'язки журналіста редакції

Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної
самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки,
передбачені Законом України "Про інформацію" ( 2657-12 ) та цим
Законом.

Журналіст має право:

1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію)
та зберігання відкритої за режимом доступу інформації; ( Пункт 1
частини другої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 )

2) відвідувати державні органи влади, органи місцевого і
регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і
організації та бути прийнятим їх посадовими особами;

3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням
будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених
законом;

4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних,
бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу
зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх
схоронності, що визначаються чинним законодавством України;

5) переваги на одержання відкритої за режимом доступу
інформації;

6) на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до
офіційних документів;

7) по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого
документа, що засвідчує його належність до друкованого засобу
масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха,
катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і
демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;

8) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних
інформаційних матеріалів;

9) поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за
власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису
(анонімно);

10) відмовлятися від публікації матеріалу за власним
підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить
особистим переконанням автора;

11) на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за
винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

Журналіст зобов'язаний:

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу
масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або
інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту
редакції;

2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну
інформацію;

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо
їх авторства або збереження таємниці авторства;

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора)
чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

5) представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи
інший документ, що засвідчує його належність до друкованого засобу
масової інформації;

6) виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин;

7) утримуватися від поширення в комерційних цілях
інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про
реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний
телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг
тощо.

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства
за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

{ Статтю 27 виключено на підставі Закону N 2938-VI
( 2938-17 ) від 13.01.2011 }
.
27. Поняття,види і правовий статус телерадіоорганізацій.

Телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому
законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої
Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення
ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує
телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою
технічних засобів мовлення.

Стаття 11. Структура національного телебачення і
радіомовлення України

1. Структуру національного телебачення і радіомовлення
України становлять: державні та комунальні телерадіоорганізації,
система Суспільного телебачення і радіомовлення України, приватні,
незалежно від способу розповсюдження програм, громадські та інші
телерадіоорганізації, засновані відповідно до вимог законодавства
України.
Стаття 12. Заснування телерадіоорганізацій та вимоги до їх
установчих і статутних документів

1. Право на заснування телерадіоорганізацій як суб'єктів
господарювання в Україні належить юридичним особам України та
громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності.

2. В Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій:

органами державної влади та органами місцевого
самоврядування, якщо рішення про їх створення або положення про
них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації;

юридичними особами, статутні документи яких не передбачають
можливість створення телерадіоорганізацій;

іноземними юридичними і фізичними особами та особами без
громадянства;

політичними партіями, профспілковими, релігійними
організаціями та юридичними особами, яких вони заснували;

громадянами, які за вироком суду відбувають покарання у
місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними.

3. Участь іноземних фізичних та/чи юридичних осіб у
статутному капіталі телерадіоорганізацій регулюється Господарським
кодексом України ( 436-15 ).

4. Установчі та/або статутні документи суб'єкта
господарювання, який має ліцензію на мовлення або претендує на
отримання такої ліцензії, мають передбачати створення у складі
органів його управління спеціального наглядового органу
(редакційної ради тощо), половина складу якого призначається
засновниками або власниками телерадіоорганізації, а половина
обирається творчим колективом телерадіоорганізації.

5. Недотримання визначених цією статтею вимог є підставою для
недопущення відповідної телерадіоорганізації до конкурсу на видачу
ліцензії на мовлення, відмови їй у видачі та продовженні ліцензії
на мовлення.
Стаття 13. Державні телерадіоорганізації

1. Порядок створення державних телерадіоорганізацій, порядок
призначення їх керівників, формування керівних та наглядових
органів визначаються законами України.

2. Державні телерадіоорганізації можуть створюватися органами
державної влади відповідно до їх функцій та повноважень. Державні
телерадіоорганізації є державними підприємствами.

3. У своїй діяльності державні телерадіоорганізації керуються
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України та
реалізують основні завдання, визначені цим Законом.

4. Основними завданнями державних телерадіоорганізацій є:

а) оперативне інформування телеглядачів і радіослухачів про
суспільно-політичні та інші події в Україні і за кордоном, про
надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу життю чи
здоров'ю населення, оприлюднення офіційних повідомлень,
роз'яснення рішень органів державної влади та органів місцевого
самоврядування;

б) створення та розповсюдження економічних, публіцистичних,
культурно-освітніх, медико-гігієнічних, художніх, навчальних,
розважальних, спортивних програм, а також програм для дітей та
юнацтва;

в) сприяння зміцненню міжнародних зв'язків України, зростанню
її авторитету у світі.

5. Фінансування державних телерадіоорганізацій за рахунок
коштів Державного бюджету України здійснюється тільки через
державне замовлення у порядку та формах, визначених законодавством
України.

6. Організаційно-правовий статус обласних державних
телерадіокомпаній може бути змінений лише на статус громадських
телерадіокомпаній.

Стаття 14. Національна телекомпанія України та Національна
радіокомпанія України

1. Національна телекомпанія України (НТКУ) і Національна
радіокомпанія України (НРКУ) є державними підприємствами.

2. У Національній телекомпанії України та Національній
радіокомпанії України діють громадські ради, до кожної з яких
входять по 17 осіб.

{ Положення абзацу другого частини другої статті 14 втратили
чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення
Конституційного Суду N 21-рп/2009 ( v021p710-09 ) від 15.09.2009 }
Персональний склад громадських рад НТКУ та НРКУ затверджується
Верховною Радою України: 9 осіб - за поданням депутатських фракцій
у Верховній Раді України, 4 особи - за поданням Президента України
та 4 особи - за поданням загальнодержавних об'єднань громадян, що
діють у сфері виробництва і розповсюдження телерадіопрограм.

Статус громадських рад НТКУ та НРКУ визначається статутами
цих телерадіоорганізацій.

{ Положення частини третьої статті 14 втратили чинність, як
такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного
Суду N 21-рп/2009 ( v021p710-09 ) від 15.09.2009 } 3. Керівники
Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії
України призначаються на посаду і звільняються з посади
Президентом України за поданням Верховної Ради України.
Кандидатуру на посаду керівника НТКУ (НРКУ) визначає і вносить до
Верховної Ради України Громадська рада НТКУ (НРКУ). Пропозицію про
звільнення з посади керівника НТКУ (НРКУ) з відповідним
обґрунтуванням готує та вносить до Верховної Ради України
Громадська рада НТКУ (НРКУ).

4. Національна телекомпанія України та Національна
радіокомпанія України мають свої статути, які затверджуються
законом України.

5. Національна телекомпанія України та Національна
радіокомпанія України реєструються у відповідних територіальних
органах влади, мають свої печатки та є суб'єктами господарської та
інформаційної діяльності.

6. Організаційно-правовий статус Національної телекомпанії
України і Національної радіокомпанії України може бути змінений
лише на статус Суспільного телебачення і радіомовлення.

Стаття 15. Телерадіоорганізація Суспільного телерадіомовлення

1. Порядок створення, статус, діяльність, порядок формування
керівних та наглядових органів Суспільного телебачення і
радіомовлення України визначаються Законом України "Про систему
Суспільного телебачення і радіомовлення України" ( 485/97-ВР ).

Стаття 16. Комунальні телерадіоорганізації

1. Комунальні телерадіоорганізації створюються
територіальними громадами.

2. Рішення про створення та фінансування комунальної
телерадіоорганізації приймається відповідним органом місцевого
самоврядування.

Стаття 17. Приватні телерадіоорганізації

1. Приватні телерадіоорганізації створюються фізичними та/або
юридичними особами у порядку, визначеному цим Законом, Цивільним
кодексом України ( 435-15 ) та Господарським кодексом України
( 436-15 ).

Стаття 18. Громадські телерадіоорганізації

1. Громадські телерадіоорганізації створюються фізичними
та/або юридичними особами з метою задоволення інформаційних потреб
територіальних громад у порядку, визначеному цим Законом,
Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Господарським кодексом
України ( 436-15 ) та Законом України "Про об'єднання громадян"
( 2460-12 ).

2. Громадські телерадіоорганізації не мають права займатися
підприємницькою діяльністю і здійснюють лише некомерційну
господарську діяльність.

3. Громадські телерадіоорганізації мають статус неприбуткових
організацій.