Охарактеризуйте політику коренізації в Україні: причини, труднощі, завдання, результати

Причини проведення українізації.

Політика українізації суперечила прагненням ВКП(б), тому Україна було вороже наставлена на радянську владу. Зважаючи на це ВКП(б) змушена була піти на поступки національним рухам, насамперед українському, для того щоб Україна препинила вороже ставитись до радянської влади ,тому політики Раднарком видав 27 липня 1923 декрет за яким українська мова запроваджувалася в усіх типах шкіл і визначені були терміни їх українізації.
Другий декрет зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління. Але обидва ці декрети наражалися на опір у самій КП(б)У, а то й ворожих українській культурі. Інтенсивніше українізація почалася в 1925, коли були усунені з постів секретарів ЦК Е. Квірінґ і Д. Лебедь, які виступали проти українізації.

Опір та згортання.

Українізація наражалася на опір російських державних шовіністів в Україні, підтримуваних московською й ленінградською пресою й особливо наполегливими україножерами на високих посадах (Ю. Ларін, В. Ваганян й ін.). Більшість КП(б)У була байдужа, а то й ворожа українізація, за був тільки О. Шумський; серед цих останніх особливо активними у запровадженні українізації були колишні боротьбісти.
Москва боячися усамостійнення України, почала гальмувати українізацію уже на самих її початках: лист 1926 р. усунення О. Шумського з України; 1928 — 1929 ліквідація ВАПЛІТЕ і Ланка-МАРС, ліквідація УАПЦ, розгром Української Академії Наук тощо. Остаточно українізація була припинена з призначенням у січні 1933р. П. Постишева секретарем ЦК КП(б)У. Протягом 1933 — 1934 у постишевському терорі усі діячі українізації були ліквідовані або заподіяли собі смерть і відтоді почалася русифікація, яка особливого прискорення набрала по другій світовій війні.

Завдання українізації:

Повна абсолютна рівноправність української і російської мов, рішуча боротьба проти всякої штучної українізації і русифікації і водночас усунення тих перешкод, які затримували б природний розвиток української культури або які відрізували б українському селянству доступ до ознайомлення з російською культурою. Боротьба проти всякого прагнення зробити з української мови засіб відособлення і протиставлення українських робітників і селян - російським.

Результати.

До позитивних прикмет українізації належить закріплення на деякий час частини завоювань української революції 1917 — 1920 pp., зміцнення позицій українства в місті, коштом напливу до них сільського населення, якому українізація полегшувала влаштування в місті. Спроби поширити українізацію поза кордони УРСР на етнографічно українські території РСФСР. Толерантне ставлення до національних меншостей забезпечення їх прав у місцевій адміністрації, шкільництві, пресі, театрі тощо.
Зважаючи на все позитивне, що давала українізація, українська інтеліґенція назагал схвалювала й підтримувала її, хоч, особливо в академічних (УАН) і літературних (ВАПЛІТЕ, неокласики, Ланка-МАРС) колах, сприймала її як тільки часткове задоволення природних прав українського народу, а то й перестерігала вже на самих початках перед небезпекою відродження російського великодержавництва й русифікації.

9) Охарактеризуйте об’єднаний процесс радянських республік та основні рішення І та ІІ Всесоюзних з’їздів рад, V Всеукраїнського з’їзду Рад (1922-1925 рр.)

Становлення утворення СРСР

Після утворення СРСР засновано загальносоюзні, загальнореспубліканські та республіканські наркомати.. Створення Союзу РСР привело до істотних змін у правовому полі союзних республік. Після утворення СРСР було проведено роботу з формування основ союзного законодавства. У 1924 р. сесія ЦВК СРСР прийняла Основи судоустрою СРСР та союзних республік, Основи кримінального законодавства, у 1928 р.- Основи землекористування СРСР та союзних республік. 31 січня 1924 р. ІІ з'їзд Рад СРСР прийняв першу Конституцію. Конституція визнавала республіки суверенними державами - із правом вільного виходу із Союзу. У другій половині 20х років у СРСР відбулися серйозні зміни. В 1925 р. на території Туркестанської АРСР (входила до складу РСФСР) були утворені нові союзні республіки - Узбекська РСР і Туркменська РСР. В 1929 р. було проголошене створення Таджицької РСР (раніше Таджикистан входив до складу Узбецької РСР). Схожі зміни відбувалися й в інших республіках. Так, в 1924 р. у складі УРСР з'явилося нове автономне об'єднання - Молдавська АРСР. В 20-ті роки більшовики зібрали значну частину території СРСР.

Наслідки створення СРСР

Одразу ж урядом В. І. Ульянова (Леніна) було проголошено політику диктатури пролетаріату і "червоного" терору. Остаточно трансформацію СРСР у тоталітарну імперіалістичну державу було завершено в роки правління Йосипа Сталіна. Замість створення безкласового суспільства в СРСР і поширення його на всі держави шляхом революції, радянська влада створила привілейований клас керівників і функціонерів. Після Другої світової війни СРСР впливав на країни східної Європи та Третього світу. З Горбачова закінчилась холодна війна; у внутрішній політиці була проголошена гласність, що виявила серйозні проблеми в економіці й міжнаціональних відносинах, які раніше не вирішувалися

I Всесоюзний з'їзд Рад: 30 грудня 1922 затвердив Декларацію і Договір про утворення нової держави - Союзу Радянських Соціалістичних Республік. У СРСР об'єдналися 4 держави: Російська РФСР, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька РФСР.

II Всесоюзний з'їзд Рад 26 січня 1924 З'їзд перейменував Петроград в Ленінград. 31 січня 1924 затвердив текст першої союзної Конституції. 6 липня 1923 р. ЦВК СРСР постановив затвердити проект і негайно ввести конституцію в дію, але й передбачав внести прийнятий текст на затвердження II з'їзду Рад.

5 ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, що відбувся 25.ІІ— З.ІІІ 1921 в Харкові. Порядок денний: заг. доповідь Уряду УРСР; про госп. будівництво; про електрифікацію України; про організацію праці; про відбудову транспорту; продовольче питання; земельне питання; про організацію нар. освіти; про рад. будівництво; про ратифікацію союзного робітничо-сел. договору між РРФСР і УРСР та ін. Особливу увагу з'їзд звернув на необхідність широкого залучення трудящих до роботи Рад. З'їзд одностайно ратифікував союзний робітничо-селянський договір між РРФСР і УРСР. З'їзд встановив Трудового Червоного Прапора УСРР орден. На з'їзді було обрано ВУЦВК у складі 155 членів і 55 кандидатів.


Наши рекомендации