Форми участі українського народу у війні з армією Наполеона

- Військо поповнювалося українським населенням (з селян-кріпаків).

- Усього Україна надала 68,9 тис. ратників і козаків, у тому числі 33,4 тис. кінних.

- Регулярній армії Україна постачала продовольство, фураж, вози, коні, воли тощо.

- На різні військові потреби населення України зібрало 10 млн крб, 13,5 пудів срібла, кілька кілограмів золота.

- Створювалися ополчення для поповнення армії.

В Україні ополчення складалося з козачого і земського:

· козацькі полки формувалися з добровольців. Їм обіцяли, що після закінчення війни всі воїни українських козацьких полків разом зі своїми сім’ями вважатимуться належними до вільного козацького стану з наділеними земельними ділянками;

· у липні 1812 р. Олександр І видав маніфест про створення земського ополчення, до якого кріпаків набирали за згодою поміщиків, а вихідців з інших станів —добровільно.

· Втім уряд, наляканий масовим вступом до ополчення кріпаків, які сподівалися таким шляхом здобути волю, обмежив набір ополченців в Україні двома губерніями — Полтавською та Чернігівською.

· Усього Україна надала для козацького і земського ополчення майже 70 тис. осіб.

· Активну участь у формуванні ополчення брав український письменник Іван Котляревський, за що був удостоєний медалі царя на Володимирській стрічці в петлиці та з діамантовим перстнем.

Українські полки брали безпосередню участь у бойових діях.

У Бородінській битві та Лейпцизькій “битві народів” брали участь вісім українських козацьких полків.

Українці брали участь у партизанській війні. Партизанські ватажки з України: Федір Потапов, Єрмолай Четвертак

На потреби війни працювали українські заводи: шосткінський на Сумщині — виробляв порох; київський завод “Арсенал” - виготовляв зброю.

(18) жовтня 1812 р. Наполеон змушений був залишити Москву.

Велике з’єднання українських і донських козаків пройшло тилами наполеонівської армії аж до Варшави.

Участь українців у закордонному поході російської армії

Вісім українських полків брали участь у “битві народів” восени 1813 р. під Лейпцигом.

У березні 1814 р. шість українських полків у складі російської армії увійшли до столиці Франції.

Ще кілька місяців українським козакам і ополченцям довелося нести гарнізонну службу в населених пунктах Франції, Німеччини й Польщі. їм пощастило побачити життя селян у країнах, де кріпосне право було вже скасовано, а також познайомитися з демократичними ідеями Французької революції наприкінці XVIII ст.