Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника

Фахове мовлення правника — це поєднання елемен­тів наукового, офіційно-ділового і публіцистичного стилів, оскі­льки сфера діяльності правників досить широка і передбачає спілкування як у суто правовій сфері, так і в економічній, політичній, торговельній, громадській тощо. Якщо мова йде про .ілконодавство, то тут маємо справу із офіційно-діловим стилем і .іаконодавчим підстилем, судові засідання поєднують у собі ознаки офіційно-ділового та публіцистичного стилів, слідчі допити — ознаки офіційно-ділового і розмовно-побутового сти-ЛІв, а навчальний процес у правничих навчальних закладах має ознаки науково-навчального підстилю наукового стилю.

⁶ Лингвистический знциклопедический словарь / Под ред. В.М.Ярцевой. М., 1990. - С. 567.

13

Офіційно-діловий стиль — це стиль документів та ді­лових паперів. Назва цього стилю не уніфікована і в лінгвісти­чних працях трапляються такі найменування: офіційно-діловий, офіційно-канцелярський, офіційно-документальний, діловий, ад­міністративний та ін.

Розвиток українського ділового стилю припадає на 20-ті роки XX ст. Основна ознака цього стилю — офіційність. Слово офі­ційний має значення "урядовий", "службовий". Тому сфера його застосування — оформлення ділової документації установ та організацій, законодавство, громадське та економічне життя, адміністративно-господарська діяльність.

Призначення стилю — регулювати ділові стосунки у держав­но-правовій та суспільно-виробничій сферах, обслуговувати громадські потреби людей.

Типовимиознаками його є: офіційність, документаль­ність, стабільність, стислість, чіткість, зрозумілість, мовні штампи та кліше (згідно з розпорядженням, на підставі наказу, до заяви додаю тощо), характерний стандарт викла­ду. Канцелярські штампи — цілком виправдана і навіть не­обхідна ознака.

До специфічнихмовних ознак належать: відсутність емо­ційно забарвленої лексики, багатозначних слів, слів, ужитих у переносному значенні; використання безособових дієслівних форм, специфічна казенно-адміністративна термінологія.

Особливості стилю створюються частою повторюваністю і деякою одноманітністю мовних засобів.

Відомо багато версій класифікації жанрових різновидів офі­ційно-ділового стилю. Однак у сучасному мовознавстві виділя­ють підстилі: законодавчий, дипломатичний, адміністративно-господарський.

До законодавчого підстилю належать документи, які утвер­джують норми поведінки членів суспільно-державного об'єд­нання і забезпечують обов'язкові правові норми: декрети, за­кони, укази, статути, конституції, кодекси, постанови державних органів влади тощо. Ці нормативні акти виконують настановчо-регулювальну функцію, виражають вольові розпорядження держави. Законодавчий різновид офіційно-ділового підстилю має настановчо-інформативний чи власне директивний характер викладу. Мовна структура законів значно відрізняється від інших ділових текстів своїм синтаксисом. Ускладнення синтаксичних конструкцій відокремленими членами речення, значною кількістю підрядних речень, поширення їх означеннями пояснюється потребою деталізувати виклад у цих типах текстів.

Наприклад:

Конституція України. Стаття 10.

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування Української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України...

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України їм ші:іпачається законом.

Наведений зразок окремої статті Конституції держави має спою специфіку. Окрім суто офіційного тону з відтінком наста-НОВИ, директиви, спостерігаємо певні особливості синтаксису. Це прості речення, двоскладні, односкладні безособові, поши­рені узгодженими та неузгодженими означеннями, обставина­ми, додатками. Порядок слів прямий.

Лексика в основному нейтральна, однозначна, не викликає подвійних тлумачень. Відсутні слова з емоційно-експресивним забарвленням.

Наступний зразок — стаття Кримінального кодексу Украї­ни, на відміну від попереднього, містить складені і комбіновані присудки, підрядні речення. Лише у першому реченні прису­док передує підметові, тобто є непрямий порядок слів. На лек­сичному рівні — однозначні слова з нульовою емоційністю.

Порівняймо:

Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності.

1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою
Суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину,
передбаченого цим Кодексом.

2. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може
бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено
н законному порядку і встановлено обвинувачувальним вироком суду.

3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідаль­
ності за той самий злочин більше одного разу.

(Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К, 2001. — С. 3)

Дипломатичний підстиль об'єднує міжнародні угоди, які мають обов'язковий характер і відображають узгоджене воле-ииявлення двох або більше держав, а також односторонні дип­ломатичні документи, що виражають волю однієї держави. Цей підстиль відзначається специфічною лексикою, термінологією, своєрідними формулами дипломатичної ввічливості, а також зав-

данням, яке полягає в досягненні взаєморозуміння на міждер­жавному рівні. У текстах дипломатичного підстилю, на відміну від інших типів документів, допускається використання образ­них висловів (високі гості, нахабна провокація), які надають мовленню додаткової експресії. Документи дипломатичного під­стилю неоднорідні за характером і їх можна умовно поділити на такі підгрупи:

а) документи організаційно-регулювального характеру (кон­
венція, пакт, угода);

б) організаційно-впливові за змістом документи (деклара­
ція, нота, міжнародна заява, вербальна нота);

в) інформативно-описові документи (меморандум, комюніке)⁷.

Наприклад:

КОНВЕНЦІЯ

про ліквідацію всіх форм дискримінації

щодо жінок

Держави — сторони цієї конвенції,

враховуючи, що Статут Організації Об'єднаних Націй знову утвердив віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи, в рівноправність чоловіків і жінок,

враховуючи, що Загальна декларація прав людини підтверджує принцип недопущення дискримінації, проголошує, що всі люди народжуються вільними, рівними в своїй гідності та правах і що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені в ній, без будь-якої різниці, в тому числі щодо статі,

враховуючи, що на держави — сторони Міжнародних пактів про права людини — покладається зобов'язання забезпечити рівне для чоловіків та жінок право користуватися всіма економічними, соціальними, культурними, громадянськими та політичними правами, беручи до уваги Міжнародні конвенції, укладені під егідою Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованими установами з метою отримання рівноправності чоловіків і жінок,

враховуючи також резолюції, декларації та рекомендації, прийняті Організацією Об'єднаних Націй та її Спеціалізованими установами з метою сприяння рівноправності чоловіків і жінок,

будучи, проте, занепокоєні тим, що, незважаючи на ці документи, як і раніше, має місце значна дискримінація щодо жінок,

погодилися про нижченаведене:

Частина 1

Стаття 1. Для цілей цієї конвенції поняття "дискримінація" щодо жінок означає будь-яке розрізнення, виняток або обмеження за ознаками статі, спрямовані на ослаблення чн зведення нанівець визнання, кори-

⁷ Див.: МараховаА.Ф. Мова сучасних ділових документів. — К., 1981. — С. 17.

| гування або здійснення жінками, незалежно від їхнього сімейного папу, на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав людини та ОСНОВНИХ свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, Громадській або будь-якій іншій галузі.

Стаття 2. Держави-сторони засуджують дискримінацію щодо жінок в усіх її формах, погоджуються негайно всіма відповідними

входами здійснювати політику ліквідації дискримінації щодо жінок і

і цією метою зобов'язуються:

а) включити принцип рівноправності чоловіків і жінок у свою піщіональну конституцію або відповідне законодавство;

в) встановити юридичний захист прав жінок нарівні з чоловіками тії забезпечити за допомогою компетентних національних судів та інших державних установ ефективний захист жінок проти будь-якого акту дискримінації...

Прийнята і відкрита для підписання, ратифікації

резолюцією 84/180 Генеральної Асамблеї

від 18 грудня 1979 року

Набула чинності для України з вересня 1981 року

Наведений текст суттєво відрізняється своїми мовними за­собами від текстів законодавчого підстилю. У ньому натрапляємо м.і фразеологізм звести нанівець, терміни: юридичний захист, дискримінація, національні суди, державні установи, соціальні права, політичні права тощо. Лексика стилістично забарвлена, суспільно-політична, слова ужиті у своєму прямому значенні. ІІа синтаксичному рівні це складні синтаксичні конструкції, нерідко — надфразні єдності зі своїм локальним змістом і і і руктурною завершеністю. Текст документа має свою узаконену побудову, мовні штампи та кліше.

Аналогічні ознаки властиві і наступному документові.

МІЖНАРОДНИЙ ПАКТ про економічні, соціальні та культурні права

Преамбула

Держави, що беруть участь у цьому Пакті, беручи до уваги, що відповідно до принципів, проголошених Статутом Організації ()б'єднаних Націй, визнання гідності, властивої усім членам людської СІМ'Ї, та рівних і невід'ємних прав їх є основою свободи, справедливості та загального миру,

визнаючи, що ці права випливають з властивої людській особі гідності...

беручи до уваги, що кожна окрема людина, маючи обов'язки щодо інших людей і того колективу, до якого вона належить, по-

винна домагатися заохочення та додержання прав, що визнаються в цьому Пакті,

погоджуються про такі статті:

Частина 1

Стаття 1.

1. Усі народи мають право на самовизначення. На підставі цього
права вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно забез­
печують свій економічний, соціальний і культурний розвиток.

2. Усі народи для досягнення своєї мети можуть вільно
розпоряджатися своїми природними багатствами та ресурсами без шкоди
для будь-яких зобов'язань, що випливають з міжнародного економічного
співробітництва, що базується на принципі взаємної вигоди та
міжнародного права. Жоден народ ні в якому разі не може бути
позбавлений належних йому засобів існування.

Прийнятий і відкритий для підписання, ратифікації

та приєднання резолюцією 22000А (XXI)

Генеральної Асамблеї

Слід зазначити, що не всі ділові папери дипломатичних установ належать до дипломатичного підстилю. Поряд із міжнародними актами, в яких реалізується цей підстиль, у дипломатичних колах набули поширення організаційно-розпорядчі документи відомчого характеру (звіти, доповідні записки, накази особовому складові), їх відносять до адміністративно-господарського підстилю.

Адміністративно-господарський підстиль забезпечує зв'я­зок організацій, установ, відомств між собою у сфері суспіль­но-політичних, правових, економічних, виробничих та ін­ших надбудовних відносин, а також зв'язок органів влади з населенням.

Сфера функціонування документів цього підстилю досить широка, оскільки адміністративні документи супроводжують кожну людину від народження до смерті, регулюють відносини між установами та їх підрозділами. За характером висвітлюва­них питань адміністративно-канцелярську документацію поді­ляють на:

а) організаційну {статут, договір, інструкція);

б) розпорядчу {наказ, постанова, розпорядження, резолюція);

в) інформаційно-довідкову {автобіографія, заява, звіт, до­
відка, характеристика тощо)⁸.

Оскільки цей різновид офіційно-ділового стилю обслуговує найширші верстви населення, лексико-граматичні особливості зазначених документів найчастіше зазнають змін. Добір мов-

⁸ Див.: Марахова А.Ф. Мова сучасних ділових документів. — К., 1981. — С. 17.

них засобів значною мірою залежить від жанрової приналежно-і п документа, від змісту, ситуації, обставин ділового спілку-

ИІІІІПЯ.

Наприклад:

ДОГОВІР № 15

м.Львів

.Львівська кераміко-скульптурна фабрика в особі директора Юр-•ігика Миколи Івановича і завідувача складу основних матеріалів, і ОДНІЄЇ сторони, та Марчука Петра Йосиповича, з другої сторони, згідно і наказом від 19.08.1994 р. № 11, уклали даний договір про таке:

1. Марчук П.Й. бере на себе повну відповідальність за матеріальні
мі..... хті складу, передані йому за інвентаризаційним описом на 19 сер­
ійні 1994 року, та звітується протягом усього терміну дії договору.

2. Марчук П.Й. зобов'язується виконувати усі встановлені прави­
ми прийому, зберігання, відпуску матеріальних цінностей і звітувати
іі|ні цс у встановлений термін відповідно до затвердженої форми.

В. У випадку виявлення нестачі матеріальних цінностей Марчук П.Й. зобов'язаний відшкодувати Львівській кераміко-і культурній фабриці вартість матеріалів, яких бракує, за державни­ми роздрібними цінами.

4. Надлишки матеріальних цінностей, виявлені під час перевірки, Конфісковуються.

3. Фабрика не зобов'язана нести відповідальність за умови праці
ті виробництві.

(і. Договір діє протягом усього терміну перебування на посаді ■ «І іувача складу Львівської кераміко-скульптурної фабрики Марчука П.Й.

М.І.Юрченко

Директор фабрики (печатка)

Манідувач складу

П.Й.Марчук

Як бачимо, наведений документ побудований за певною і фуктурною схемою, містить штампи і кліше, речення з одно-|іі і ними та відокремленими членами. Лексика стилістично ней-фальна, хоч у документі є кілька термінологічних словосполу-'и їм, роздрібні ціни, матеріальні цінності, вартість матеріалів, конфіскація тощо.

Усі названі підстилі є складовими частинами одного функ­ціонального різновиду мови і мають ряд спільних ознак (ней-гральна тональність, однозначна лексика, наявність стандартн­ії ми них зворотів, ускладнених синтаксичних конструкцій). Але МІЖ ними є і суттєві відмінності, що дає підстави деяким уче­пим підносити той чи інший підстиль до окремого мовного типу іі.і рівні стилю.

18 19

Офіційно-діловий стиль реалізується у писемній (заяви, протоколи, укази тощо) та в усній формах (ділові наради, теле­фонні розмови, публічні виступи). Охоплює неоднакові види спілкування: соціально-політичні і правові, економічні і вироб­ничі стосунки.

Та яким би стилем не послуговувалася людина, слід пам'я­тати про високий рівень культури мови і мовлення.

Вправа 1. Прочитайте тексти. Визначте, до якого стилю вони належить. Які ознаки цього стилю тут наявні?

І. Виникла ця споруда у 1611 році як жіночий монастир ордену Бригідок. Але через 10 років його перетворили в тюрму, і відтоді за всіх режимів тут утримували ув'язнених. Це не ди­вує, адже в Росії і в Україні часто саме монастирі слугували системою виправлення і покарань. Того ж Омеляна Пугачова перед стратою утримували в монастирській келії. Релігія, вва­жалося, дисциплінує і очищує.

Як свідчать рукописи, 65-70 відсотків арештантів, відбувши покарання в монастирях, відходили від розбійницького промис­лу. Сьогоднішні ЗониЧтаким відсотком похвалитися не можуть.

Нині СІЗО на вул.Городоцькій має статус пересильної в'яз­ниці. Зі всіх західних областей сюди привозять людей, а тут уже формують етапи. Віднедавна засуджених відправляють у колонії, наближені до їхніх місць проживання, — поступово гуманізація проникає і крізь колючий дріт.

II.

ПОСТАНОВА судового засідання

23 лютого 2000 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

судді Березюка Г.М.,

секретаря Клюс І.М.,

розглянувши на відкритому судовому засіданні в с.Заклад справу щодо встановлення адміністративного нагляду за засудженим Дмитренком Анатолієм Панасовичем,

встановив:

Дмитренко Анатолій Панасович, 10.09.1972 р.н., уродженець М.Тернополя, українець, громадянин України, до засудження проживав у М.Тернополі, вул.Спокійна, 9/7. Раніше не суджений.

Засуджений 08.02.1997 р. Тернопільським міським судом за ст. 229-6 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії загального режиму.

20

Відбуваючи міру покарання в місцях позбавлення волі, Дмитренко А.П. хпрактеризувався негативно, до роботи ставився недобросовісно, по­рушував режим утримання. На шлях виправлення не став.

Суддя, заслухавши пояснення засудженого, перевіривши матеріа­ли, инажає подання начальника установи обгрунтованим, оскільки Дмит­ренко А.П. вчинив злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотич­них засобів, і після відбуття покарання може вчинити злочин.

І Іа підставі вищесказаного і керуючись ст. II Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15.02.1995 р., суддя

постановив:

Встановити щодо Дмитренка Анатолія Панасовича адміністратив­ним нагляд терміном на 1 (один) рік.

Зобов'язати Дмитренка А.П. прибути і зареєструватися до 15 0.4.2000 р. в місцевому органі внутрішніх справ за обраним місцем приживання за адресою: м.Тернопіль, вул.Спокійна, 9/7.

Суддя (підпис) III.

ЗАЯВА

Кабінету Міністрів України

стосовно боротьби з легалізацією ("відмиванням") коштів,

одержаних злочинним шляхом

У сьогоднішньому відкритому світі з високою мобільністю коштів 1.1 швидким розвитком технологій платіжних операцій засоби для підмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також їх іімінііміїого захисту в певних країнах чи на певних територіях роблять фінансову злочинність транснаціональною...

Кабінет Міністрів як уряд держави, яка є повноправним членом міжнародної спільноти, офіційно визнає Сорок рекомендацій Групи з ро іробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (РАТР).

()сповним його завданням у майбутньому буде застосування Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з підмиванням грошей...

Уряд України сподівається, що розширення співробітництва з урядами інших держав, міжнародними фінансовими організаціями, Передусім із РАТР, з метою активізації боротьби з легалізацією ("підмиванням") злочинних доходів на національному та міжнародному ріннях, а також припинення нелегального руху таких коштів у світовому і и штабі сприятиме створенню у своїй країні дієвої системи запобігання 1.1 протидії цьому соціально небезпечному явищу.

28 серпня 2001 року

IV. Та ось нарешті викликано справу Лейби Хамайдеса проти Іль-ИІ Марусяка. Євгеній, а за ним і обі сторони увійшли до зали. В ній було дуже душно, чути було запах цибулі, хлопських кожухів і люд-

21

ського поту. Страхоцький сидів на своїм кріслі блідий, змучений і майже сонний. Прокуратор сидів також задуманий; у нього була моло­да і гарна жінка, яку він дуже любив, але не менше підозрював, що ошукує його з капітаном від уланів. Була, власне, одинадцята — пора, коли його Міля одягається і коли — говорено йому — капітан заходив до неї кілька разів. Прокуратор кляв у душі оцей проклятий уряд і всі ті справи, шо заставляють його сидіти отут і не позволяють хоч на хвилину скочити додому, поглянути, що там робиться; а так Страхоць­кий уперся конче перевести ще цю розправу і позбутися Євгенія і аж тоді зробити перерву. А тоді для нього бігання додому може бути зовсім безпредметове. Тільки один практикант держався бадьоро і сво-бідно і був, бачилося, душею сеї зали. Він випитав обі сторони щодо родоводу і, ткнувши Страхоцькому якийсь папір у руки, взявся за перо, щоб протоколювати розправу...

{1. Франка "Перехресні стежки")

Вправа 2. З'ясуйте мовні та стилістичні особливості наведеного тексту.

ПРОТОКОЛ явки з повинною

21 вересня 2001 року м.Львів

Слідчий слідчого відділення Залізничного РВ УМВС України в м.Львові капітан міліції Бойчук О.Т., керуючись вимогами ст. 96 та 97 КПК України, склав цей протокол про те, що сьогодні о 18 годині 05 хвилин до районного відділу внутрішніх справ з'явився з повинною Смаль Федір Терентійович, 1970 р.н., уродженець м.Коломиї Івано-Франківської обл., проживає у Львові, вул. Патона, 45, кв. 67; працює водієм трамвая.

Для засвідчення особи Бойчук О.Т. пред'явив паспорт серії КА № 650 69700, виданий Залізничним ВВС м.Львова 12 січня 1998 р.

Смаль Ф.Т. заявив: "Сьогодні, 21 вересня 2001 року, близько 17 години я повернувся з роботи додому. Відчинивши двері, помітив, що у моєму помешканні знаходився незнайомець, який безцеремонно нишпорив у шухляді письмового стола. Розхвилювавшись, я вхопив вазу і вдарив нею незнайомця по голові, від чого той впав на підлогу і залишився лежати, не подаючи ознак життя. Отямившись і зачинивши квартиру на ключ, я прийшов до вас, щоб про все розповісти. Хто цей незнайомець і в якому стані він перебуває, я не знаю. Викликати міліцію не зміг, оскільки квартира не телефонізована, а найближчий таксофон виявився зламаним. У сусідів, які мають телефон, нікого не було вдома.

З протоколом ознайомився. З моїх слів записано правильно".

Заявник {підпис) Ф.Т.Смаль

Слідчий СВ Залізничного РВ

капітан міліції {підпис) О.Т.Бойчук