Українська музика доби барокко та рококо

Це один із найбільш плідних періодів в історії музики. Значного розвитку набув фольклор. На середину XVIII ст. сформувався його основний класичний фонд.

До провідних галузей належала церковна музика, яка досягла вершин у творчості композиторів М. Дилецького, Д. Бортнянського, М. Березовського, А Веделя. Виникли нові світські жанри – пісня, романс, опера, інструментальна музика.

В конце 16-го века на Украине появилось многоголосие, получившее название «Портесное пение». Основным жанром был портесный концерт – одночастное хоровое произведение на религиозные тексты, исполняемое в праздники, при этом в отличии от западной музыки у нас исполнялось без инструментального сопровождения. Самым известным автором этих концертов был Н.П. Дилецкий, который был так же автором первого учебника «Грамматика музыкийская».

В светской музыке появляется такое произведение как «кант» - трёхголосная бытовая песня куплетного строения. 2 высших голоса в терцию пели мелодию, и 1 нижний – бас. По содержанию канты бывают торжественными лирическими и сатирическими. Авторами кантов были ученики братских школ, духовных школ. Канты просуществовали на Украине более 200 лет и были любимым жанров светской культуры, а в 18 веке на смену кантам пришли романсы.

Важлива роль у музичній культурі українського народу належить пісні. Побутували календарно-обрядові пісні – колядки, щедрівки, веснянки. Цікавим за змістом та естетикою є весільний обряд, складовою якого є пісні. Жанр ліричнопобутових пісень належить до найвищих мистецьких надбань народу. З суспільними відносинами, передусім з

працею, пов’язаний цикл суспільно-побутових пісень. Найвагоміші події врозвитку країни – основна тема історичних пісень.У народному середовищі поширювалися пісні авторства Г. Сковороди. Його твори «Ой, ти пташко жовтобоко», «Стоїть явір над водою» мають яскраві ознаки романсу. З певними відмінами вони є взбірці Сковороди «Сад божествених пісень».Музична освіта почала вводитися у школах, колегіумах.

Музика епохи класицизму

У др. пол. XVIII ст. церковна музика реформувалася. Найяскравіше це виявилося в жанрі хорового концерту. Змінилася стильова орієнтація –відбувся перехід від барокового до класичного стилю. Новий стиль розпочав композитор А. Рачинський. Зачинателем нового стилю церковної музики був М. Березовський. Його творчість М.

Березовського дала поштовх для розвитку цього стилю в Д. Бортнянського, А. Веделя. Усі вони були

українцями за походженням, але лише Ведель творив музику в Україні, інші – в Росії або Італії. Твори Березовського, Бортнянського, Веделя – кульмінаційний злет української церковної музики.У 1770-х рр. Березовський та Бортнянський, перебуваючи в Італії, вперше звернулися до оперного жанру. М. Березовський написав оперу «Демофонд» італійською мовою (1773). Три опери в жанрі опери-серіа написав Д. Бортнянський: «Креонт» (1776), «Алкід» (1778), «Квіт Фабій»

(1778). Водночас з народною і церковною традиціями складається професійна музична культура. С. Гулак-Артемовський на початку 1860-х рр. створює першу оперу ―Запорожець за Дунаєм.

Музика в добу еклектизму.

Цілу епоху в музичному житті складає творчість М.В. Лисенка —великого композитора, піаніста-віртуоза, талановитого диригента, педагога, який створює опери ―Наталка Полтавка,Різдвяна ніч, Утоплена, Тарас Бульба та ін. Велику шану М. Лисенкові принесли такі твори, як Музика до Кобзаря Шевченка, романси на слова І. Франка, Лесі Українки та М. Старицького тощо. Власне, у відділенні української пісні від російської, а затим послідовне відділення української музики від російської - в цьому полягає головна і безсмертна заслуга Лисенка, в цьому його безсмертно велике значення для української музики. Продовжувачі традицій Лисенка, та його учні Стеценко, Степовий та Леонтович зіграли важливу роль у становленні української професійної музики на основі народної української пісні.

Стеценко. 4 кантати, 50 романсів, 2 дитячі опери

Степовий. Вокальна збірка «Барвінки», романси (найвідоміший - «Степ»)

Леонтович. Більше 200 хорових обробок пісень, колядок, щедрівок и т.п., 4 хорові поеми

Особливості хорової творчості доби еклектизму:

- Використання прийомів класичної поліфонії, імітаційної, піголосної.

- Використання прийомів симфонічного розвитку

- Спів з закритом ротом (хорова педаль)

- Імітація народних інструментів