Обставини, що пом’якшують покарання

Пом’якшуючі обставини – це встановлені судом різного роду відомості, що свідчать про меншу ступінь небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину і дають підстави для застосування до нього менш су­ворого покарання.

У теорії кримінального права до останнього часу не було єдиної думки відносно ролі пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Одні автори вважали, що такі обставини впливають на ступінь вини. Інші вбачали їх значення у зменшенні або у збільшенні суспільної не­безпеки діяння. Дехто визнавав їх такими, що вплива­ють на призначене судом покарання. Такі розбіжності викликалися, насамперед, не досить чітким наймену­ванням їх у самому законі. КК 1960 p. називав їх об­ставинами, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. Чинний КК однозначно вирішив це питання на користь визнання цих обставин такими, що впли­вають на призначення покарання.[3. c.125-170]

Наявність пом’якшуючих обставин свідчить про менший ступінь небезпечності винного і дає суду під­стави призначити йому менш суворе покарання. Пом’якшення покарання може відбуватися в межах одного виду покарання або ж в обранні іншого, більш м’якого виду покарання при альтернативній санкції. За наявності інших, передбачених законом обста­вин, пом’якшуючі обставини можуть впливати на ви­рішення питання про можливість звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням (ст. 75 КК).

Перелік обставин, які пом’якшують покарання, міститься в ч. 1 ст. 66 КК. До них відносяться:

1) з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; 2) добровільне від­шкодування завданого збитку або усунення заподі­яної шкоди; 3) вчинення злочину неповнолітнім; 4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності; 5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особис­тих, сімейних чи інших обставин; 6) вчинення зло­чину під впливом погрози, примусу або через мате­ріальну, службову чи іншу залежність; 7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилю­вання, викликаного неправомірними або амораль­ними діями потерпілого; 8) вчинення злочину з пе­ревищенням меж крайньої необхідності; 9) вико­нання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у передбачених КК випадках.

Перелік передбачених ст. 66 КК пом’якшуючих об­ставин не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом’якшують, й інші обставини, крім зазначених у ч. 1 ст. 66 (ч. 2 ст. 66 КК).

Передбачені ч. 1 ст. 66 КК пом’якшуючі обставини за своїм змістом характеризують: 1) подію злочину або 2) особу винного.

Якщо будь-яка з обставин, що пом’якшує покаран­ня, передбачена у статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні пока­рання як таку, що його пом’якшує (ч. З с. 66 КК).

Немає сумніву, що наявність будь-якої з числа встановлених ст. 66 КК та інших за висновком суду пом’якшуючих покарання обставин свідчить про мен­ший ступінь тяжкості вчиненого злочину й особи вин­ного. Але доцільність передбачення спеціального за­вдання з попередження чи розкриття злочинної діяль­ності організованої групи чи злочинної організації (п. 9) викликає сумніви. Зазначена обставина передба­чена ст. 43 КК як обставина, що виключає злочинність діяння. За вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації злочину особа підлягає криміна­льній відповідальності лише: якщо злочин є особливо тяжким, вчинений умисно і поєднаний з насильством над потерпілим, або якщо злочин є тяжким, вчинений умисно, пов’язаний із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження або настанням інших тяжких або особли­во тяжких наслідків. Ч. З ст. 43 КК встановлюється порядок пом’якшення покарання особі, яка вчинила при виконанні спеціального завдання злочин, передба­чений у ч. 2 ст. 43 КК. Така особа не може бути засу­джена до довічного позбавлення волі, а покарання у вигляді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина максимального стро­ку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.