У поданих іменниках визначте форму родового відмінка однини. Поясніть правопис закінчень
Авітамінозу, анамнезу, гнію, віка, віруса, грибока, діабета, зародока, мікроба нагляду, нашатира, рецептора, синяку, спазма, удару, характеру, пластира, алкоголізму, алкоголіку, хряща, рецепта, ступіня, білок, вітаміна, відчаю, органу, організму, пінцета, кровообігу, опіума.
Закінчення -а, -я мають іменники, коли вони означають:
назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Дмитра, Івана, Ліса, Мороза, професора, студентаназви тварин і дерев: ведмедя, вола, дуба, зайця, коня, ясеняназви предметів: ножа, олівця, стола́ (сто́лу)назви населених пунктів: Києва, Львова, Лондона, Нью-Йорка, Харковагеографічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та з суфіксами -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дністра́, Іртиша́, Орла́, Пскова, Тетереваназви мір довжини, ваги, часу, місяців і днів тижня, грошових знаків: кілометра, грама, місяця, вівторка, жовтня, долара; а також зменшені форми на -к: ліска, ставка́, майданчиканазви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, моторатерміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, квадрата, радіуса, ромба, сектора; а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, займенника, трикутника, чисельника
Закінчення -у, -ю мають іменники, коли вони означають:назви речовини, маси, матеріалу: бензину, граніту, піску, каменю, льоду, спирту, але: хлібазбірні поняття: батальйону, капіталу, колективу, лісу, то́му, товаруназви кущових і трав'янистих рослин і сорти плодових дерев: барвінку, гороху, наливу, ренету, щавлюназви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, клубу, коридору, магазину, палацу, тину, але: бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, карниза, еркера, портиканазви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, штабуслова із значенням місця, простору: краю, лиману, абзацу, світу, лугуявища природи: вітру, грому, дощу, снігуназви почуттів: болю, сорому, страхуназви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: винятку, галасу, звуку, моменту, принципу, руху, світогляду, спорту, шуму, але: ривка, стрибка
терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі, літературознавчі терміни: аналізу, синтезу, образу, памфлету, нарису, стилю, сюжетуназви ігор і танців: вальсу, краков'яку, хокею, тенісу, але: гопака
префіксальні іменники (крім назв істот): вибою, опуху, прибою, прибутку, сувою, успіху
3. Скелет кінцівок складається з двох відділів: скелета вільних кінцівок і скелета так званих поясів верхньої та нижньої кінцівок. Скелет нижньої кінцівки, подібно скелету верхньої кінцівки, складається з скелета вільної нижньої кінцівки і скелета тазового поясу. Скелет тазового поясу утворений парної тазової кісткою і крижами. Тазова кістка є зрощенням сідничної, лобкової і клубової кісток, а крижі-п'яти хребців. Подвздошна кістка має тіло і крило, а лобкова і седалищная - тіло і гілки.
БІЛЕТ 22
1.
2. Юннат, силенний, попаддя, філіппінський, ввігнути, піддашшя, незрівнянний, окаянний, хрещений,зібраний,суддя,панна, священний, даний, знаряддя, незнаний, давній, отепер, ссавці, клітинний, годинник, піднісся, страйкком, широчинний, спечений, бовван, багаття, віддаль, орлиний, старанно.
3. Хребет включає в себе кілька відділів:шийний,рудний,поперековий крижовий і куприковий. Будова і кількість хребців у кожному відділі різна.
Шийний відділ складається з семи хребців. Всі вони мають отвори в поперечних відростках. Їх остисті відростки роздвоєні. У 1-го шийного хребця немає тіла. Воно відійшло від нього до 2-го хребця і утворило виступ у формі зуба.
1. Лексикографія як розділ мовознавства. Типи словників, їх характеристика.
Лексикографія – це наука, об’єктом вивчення якої є правила й норми укладання словників, особливості їх класифікації.
Словник – зібрання слів або словосполучень, розташованих у певному порядку (алфавітному, гніздовому, тематичному та ін.), в якому з’ясовується значення мовних одиниць, наводиться різна інформація про них або переклад на іншу мову чи подаються відомості про предмети, що визначаються словами.
Словники виконують функції: інформативну (несуть певну інформацію про об’єктивний світ) та нормативну (допомагають оволодіти мовними нормами).
Виділяють:
В енциклопедичних словниках містяться відомості про предмети чи явища об’єктивної дійсності, тут можна знайти інформацію про різні країни, видатних людей, визначні події тощо
У лінгвістичних словниках пояснюється слово (чи словосполучення) з точки зору його значення, написання, вимови, подається переклад іншими мовами тощо.
Одномовні словники поділяються на такі види:
· тлумачні – пояснюється значення слів певної мови; вони бувають:
а) власне тлумачні – містять слова певної мови з їх поясненням, прикладами вживання (ВІЗЕРУНОК, нка, ч. Малюнок із різних ліній, кольорів, тіней тощо; мереживо, орнамент. Зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками Кругом листочки обведу (Шевч.));
б) іншомовних слів – включають тільки запозичені слова з вказівками, з якої мови вони походять, та поясненням значення (КЕКС (англ.) – кондитерський виріб у формі чотирикутного хлібця зі здобного тіста);
в) термінологічні – пояснюють значення термінів з певної галузі знань (Амфібрахій – трискладова стопа з наголошеним другим складом);
г) фразеологічні – містять пояснення стійких виразів (Крила виросли – про стан душевного піднесення в кого-небудь);
· орфографічні – подають довідки щодо правопису слів, наголосу (лейкоз, -у);
· орфоепічні – пояснюють правильну вимову з допомогою транскрипції та наголосу (у книжці [у книз´ц´і]);
· етимологічні – містять інформацію про походження й розвиток слова (Апельсин – з голландського appelsien, що походить з французького pomme de Sine, буквально «китайське яблуко»; завезений португальцями з Китаю в 1548р.);
· словники синонімів (будинок – дім, домівка, хата, господа, оселя);
· словники антонімів (великий – малий);
· словники омонімів (бал – вечір з танцями, бал – оцінка);
· словники паронімів (адресат – адресант, ефект – афект);
· словники епітетів – містять усталені означення певного слова (Вишня – біла, висока, густа, дика, зелена, молода, пишна, розквітла, рясна, стара, стигла);
· словники мови письменників – наприклад, словник мови Т.Г.Шевченка включає лише ті слова, що зустрічаються в його творах.
Існують також, але не мають значного поширення словники власних назв, діалектні словники, словники жаргонної мови, словники асоціативних норм, інверсійні та ін.
- Запишіть, вставляючи, де потрібно, пропущені літери /подовження, подвоєння приголосних/.
Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного перед я, ю, і, е в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни; якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на –ів; перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни; перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни
Юннат, силенний, попадя, філіппінський, ввігнути, піддашшя, незрівнянний, окаянний, хрещений, зібраний, суддя, панна, священний, даний, знаряддя, незнаний, давній, отепер, ссавці, клітинний, годинник, піднісся, страйком, широчинний, спечений, бовван, багаття, віддаль, орлиний, старанно.
- Запишіть українською мовою. Розставте розділові знаки.
Хребет включає в себе кілька відділів: шийний, грудної, поперековий, крижовий і куприковий. Будова і кількість хребців у кожному відділі різне.
Шийний відділ складається з семи хребців. Всі вони мають отвори в поперечних відростках. Їх остисті відростки роздвоєні. У 1-го шийного хребця немає тіла. Воно відійшло від нього до 2-го хребця і утворило виступ у формі зуба.
БІЛЕТ 23
1.
2.Анемія-недокрів»я,безсилість,слабість.вакцинація-, дефект-недолік,вада,хиба, малярія-, адаптація-пристосування, вакуум, дисперсія, секреція, апатія-байдужість,млявість, вібрація, експеримент-проба,дослід, симптом, авітаміноз, генезис, інгаляція.
3. Частота дихання в нормі становить 16-20 дихальних рухів на хвилину. Частота дихання залежить від віку,статі,положення тіла. Підрахунок дихальних рухів виробляється непомітно для хворого. Однією рукою береться зап'ястя хворого,як для підрахунку пульсу,а іншу кладуть на грудну клітку,і по її руху підраховують кількість дихальних рухів на хвилину. При захворюваннях органів дихання: трахеї ,бронхів ,легенів ,плеври з'являються певні симптоми: задишка,кашель ,кровохаркання, біль в грудній клітці.
1.Термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.
Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство)', 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.
Медичний термін — комплексне поняття, до його складу входить кілька сот тисяч слів і стійких словосполучень, які складають термінологічну базу цілого ряду медико-біологічних дисциплін.Отже, основні ознаки терміна:
- Системність- Точність- Тенденція до однозначності- Наявність дефініції.
2. Анемія - недоків´я, безсилість, безсилля, слабість, кволість, умлівання
Вакцинація –щеплення, ін'єкція, імунізація, вливання
Дефект – вада, хиба, ґандж, недолік, мінус, порок, щербина, ід. слабке місце, Ахіллова п'ята; (у праці) недоробка, недогляд; (у машині) несправність.Малярія – болотна пропасницяАдаптація – акліматизаціяВакуум – порожнина, пустотаДисперсія – розсіяння, розкидСекреція – виділення, відділенняАпатія - байдужість, млявість, відсутність життяВібрація – коливання, тремтіння, дрижання, бриніння.Експеримент – проба, дослід
Симптом – вияв, прикмета, ознака.
Авітаміноз – вітамінна недостатність, вітамінний дефіцит, рахіт, скорбут
Генезис – походженняІнгаляція – вдихання
3.
Частота дихання в нормі становить 16-20 дихальних рухів на хвилину. Частота дихання залежить від віку, статі, положення тіла. Підрахунок дихальних рухів виробляється непомітно для хворого. Однією рукою береться зап'ястя хворого для підрахунку пульсу, а іншу кладуть на грудну клітку, і по її руху підраховують кількість дихальних рухів на хвилину. При захворюваннях органів дихання: трахеї, бронхів, легенів, плеври з'являються певні симптоми: задишка, кашель, кровохаркання, болю в грудній клітці.
БІЛЕТ 24