Становлення і розвиток демократії в сучасній Україні
Щоб демократія стала у суспільстві новою діючою системою влади, важливо щоб люди не тільки розуміли сутність її основних принципів, а й були згідні жити згідно з цими принципами – самостійно, без постійної опіки, всесильної влади, з усією повнотою відповідальності.
Наша країна не дуже багата демократичними традиціями. По суті, протягом всього періоду радянського тоталітаризму в Україні не розвивалися елементи особистих свобод і правової держави, демократичної свідомості суспільства та особистості. На сьогоднішньому етапі важливо не прискорювати штучними засобами процес демократизації суспільного життя, проте не варто і гальмувати його схожими методами. Демократія має визрівати на національному ґрунті поступово і послідовно, її межі повинні бути обумовлені логікою розвитку посткомуністичного суспільства, його трансформацією.
Основними передумовами формування демократичного суспільства в Україні є:
- розширення економічної свободи;
- радикальна зміна інститутів суспільства, усієї системи цінностей й психології людей, які породила тоталітарна система;
- підвищення рівня політичної дисципліни і політичної культури громадян;
- встановлення ефективного контролю суспільства над політикою можновладців;
- подолання економічних проблем.
Динамізм демократичних процесів в Україні залежить від рівня:
- політичної активності громадян;
- економічної, соціальної й політичної стабільності суспільства;
- співвідношення політичних сил;
- розвитку національної ідеї та правосвідомості.
Сучасна модель демократії – плюралістична. Це система представницького правління, за якою парламентарі обираються народом і є відповідальними перед ним.
Сучасною політичною наукою та всією громадсько-політичною думкою сформовано чіткі засади демократичної політики:
- оптимальне поєднання класового й загальнолюдського, універсального й національного;
- гуманістична спрямованість, подолання технократизму, насильства, злочинності;
- демократизм і моральність у здійсненні політики;
- громадянськість і патріотизм.
Під час вироблення та реалізації політики важливо враховувати такі основні чинники:
- конкретно історичні умови розвитку соціуму, геополітичні умови й географічне розташування держави;
- рівень участі чи відчуження населення щодо влади й державно-суспільних справ;
- спрямованість національної ментальності, рівень розвитку політичної та правової свідомості;
- етнонаціональний і демографічний чинники суспільного розвитку;
- відповідність політичних ідеалів і завдань історичній традиції, політичним цінностям певного суспільства, а також принципам гуманізму й соціальної справедливості;
- реальна міжнародна ситуація і ставлення до держави світової громадськості.
Здобутки демократії
Сьогодні демократія є найзатребуванішою формою політичного устрою суспільства, що дає можливість людям не тільки обирати керівників, а й контролювати владу. Незважаючи на всі проблеми, що постають у рамках демократичної форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, саме влада народу найкраще справляється з викликами сучасності
З проголошенням Україною незалежністі та прийняттям основного закону нашої держави – Конституції було закладено перспективи для побудови держави із демократичним державним режимом. Про це свідчить чимало демократичних положень , які знайшли своє закріплення на конституційному рівні.
Рівень демократії в нашій країні за показниками, на які звертає увагу світова спільнота, наче відповідає рівню найрозвиненіших демократичних країн Європи та Північної Америки: в українському парламенті представлено декілька політичних партій і блоків, близько 35% усіх депутатів згруповані в опозиційній фракції, а президент обирається всенародно. Але демократія від цього не збільшується.
Розвиток демократії нині стикається із загрозами і викликами, пов’язаними з глобалізацією суспільства, поширенням терористичної загрози, етнічними конфліктами, що призводить до серйозних змін у функціонуванні сталих демократичних інститутів.
Наразі можна виокремити такі ознаки демократії в Україні:
1) принцип народного суверенітету;
2) представницьке правління та форми безпосередньої демократії;
3) участь народу в здійсненні державної влади.
Влада в нашій країні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Поділ влади унеможливлює зосередження державної влади в одному органі чи узурпацію її однією особою.
5) принципи рівності і свободи. Принципи свободи та права деталізуються в Конституції України. Демократія передбачає надійні гарантії прав і свобод особи;
6) ще одним принципом демократії є політичний плюралізм.Безперечно, в Україні наявна багатопартійність. Плюралізм передбачає також політичне суперництво, наявність та офіційне визнання опозиції до влади.
Нині Україна перебуває на шляху демократичних перетворень – удосконалення наявних та запровадження нових основ демократії. Легітимність влади, від якої суспільство очікує ефективного управління та вирішення актуальних питань, є необхідною умовою для успішної демократизації. Демократичні процеси в Україні слід розглядати як ланцюг. На одному кінці ланцюга – виборці, на другому – політичні рішення.
Передбачається, що при демократії існує зв'язок, який гарантує, що ці рішення – ті самі, за які виступають та здобрюють виборці.
Сучасна Україна, на нашу думку, робить перші спроби ідентифікації цілей і пріоритетів національного розвитку, напрацювання позитивного досвіду формування політичної стратегії і тактики як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Водночас досвід перших кроків становлення національної системи державного управління дає підстави для висновку про те, що рівень політичної компетентності та відповідальності кадрів, якість підготовки довгострокових і короткострокових політичних стратегій та реалізації тактичних заходів є доволі низькими.
Прорахунки демократії
Закріплення інститутів демократії в Конституції , не означає повного та безповоротного їх використання у суспільному та державному житті, а тому наша держава лише тяжіє до демократичного режиму.
Україна різко спустилася у світовому рейтингу демократії
В Україні стало гірше з демократією - упорядники світового рейтингу віддали їй 79-е місце серед 167 держав. Торік Україна займала 67-е місце.
Щорічний рейтинг склав аналітичний відділ британського журналу The Economist. Грунтувалися аналітики на таких параметрах: виборчий процес і плюралізм, функціонування уряду, активність населення в політичному процесі, політична культура та громадянські свободи. Також визначали, до якого режиму влади належить держава - повна демократія, проблемна демократія, гібридний режим, авторитарний режим. Якщо в2010 році Україна назвали країною з проблемною демократією (є проблеми з верховенством права, але в інших сферах дотримуються права і свободи), то тепер - з гібридною (вибори знаходяться під контролем влади і соцсвободи враховуються частково).
Політолог Володимир Фесенко вважає, що на місце України в рейтингу вплинуло гучна справа Тимошенко: «Вона зробила нас проблемною країною в очах європейців. Але рейтинг досить суб`єктивний і, якщо розширити класифікацію режимів влади, то ми будемо рівно посередині. У нас досить вільні вибори, але дійсно є проблеми з верховенством права», - цитує газета Сегодня.
Під час розв’язання злободенних суспільних проблем українська влада, залишаючись легітимною, не завжди використовує демократичні методи. У нас знову проводяться нечесні вибори, знову на виборах з’явився адміністративний ресурс, ми знову маємо проблему цензури у ЗМІ в інтересах влади, обмеження прав на мирні зібрання. Все це приводить до того, що система зв’язків між народом і його представниками розпадається. Народ залишається по одну сторону поля, його представники-по другу, а між ними – пустота. Тому ланцюжок розривається і більшість рішень влади не співпадає з волею виборців.
Крім того процес демократизації ускладнюється тим, що наша країна не дуже багата демократичними традиціями. По суті, протягом усього періоду радянського тоталітаризму, в Україні не розвивались елементи особистих свобод і правової держави, демократичної свідомості суспільства та особистості.
Політичний режим є демократичним тільки в разі, якщо він представляє інтереси широких верств населення. Політична еліта повинна правити в інтересах більшості суспільства, а не для вигоди привілейованої меншості. Демократія виходить з цінності кожної людини, тому прагне до створення цивілізованих умов життя для всіх громадян незалежно від багатства і таланту.
На очах сьогоднішнього покоління людей демократія поширюється по всьому світу. Нині більша, ніж будь-коли в історії, кількість людей користується правом, проголошеним в їхніх інтересах статтею 21 Загальної декларації прав людини, – брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.
Задля ефективності демократії в Україні має напрацьовуватися консолідаційна ідеологія духовною та політичною елітами. Історія мусить об’єднувати, а не сіяти розбрат між громадянами.