Розділ: Світ в період економічної кризи 1929—1933 рр. та подолання її наслідків……………………………………………………………………………………... 32
Сумський державний університет
Машинобудівний коледж
ОПОРНІ КОНСПЕКТИ
З дисципліни
“Всесвітня історія”
(І семестр)
Для студентів усіх спеціальностей
Р.
Опорні конспекти розроблені викладачем дисципліни „Всесвітня історія” Бондаренко Д. І.
Розглянуто і затверджено цикловою комісією соціально – гуманітарних дисциплін
Протокол № 01 від “28” серпня 2015 р.
ЗМІСТ
Світ на початку XX століття………………………………………………………………… 3
Розділ Перша світова війна 1914—1918 рр. …………………………………………..4
Міжнародні конфлікти на початку ХХ ст. Причини та привід Першої світової війни.4
Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр. …………………………………….....6
Завершення війни та втрати від неї……………………………………………………….9
Розділ: Повоєнне облаштування світу………………………………………………. 10
Паризька мирна конференція. Вашингтонські договори 1921—1922 рр……………10
Формування тоталітарних режимів: фашизм, нацизм, комунізм. ……………………13
Розділ: Період повоєнної кризи та революцій (1917—1923). ……………………14
Революції 1917 р. в Росії. Прихід довлади більшовиків………………………….……14
Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р. Встановлення фашистської диктатури в Італії………………………………………………………………………………………….…19
Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії і Африці. ….…21
Розділ: Період стабілізації в Європі та в Північній Америці (1924—1929). ….23
Доба «процвітання» в США. Велика Британія і Франція в 1919— 1920-х роках…..23
Створення корпоративної системи в Італії. Німеччина в період Веймарської республіки. …………………………………………………………………………………………………...25
Утворення СРСР. Неп……………………………………………………………………… 27
Країни Центральної та Східної Європи в 20-х роках. ………………………………….29
Розділ: Світ в період економічної кризи 1929—1933 рр. та подолання її наслідків……………………………………………………………………………………... 32
США, Велика Британія та Франція в період економічної кризи………………………32
Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині. Іспанія в 30-х рр. .35
Країни Центральної та Східної Європи в 30-х роках…………………………………...37
Соціалістичне будівництво в СРСР. ……………………………………………………...40
Країни Азії та Латинської Америки в 20 – 30-х роках. …………………………………42
Культура країн світу у 1900 – 1939 роках. ……………………………………………….44
Назрівання Другої світової війни…………………………………………………………..46
Рівні засвоєння навчального матеріалу:
- перший рівень– початковий (1) – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком;
- другий рівень – достатній (2)– студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, порівняння, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, логічна, обгрунтована;
- третій рівень – високий (3) – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і відстоює особисту позицію – студенти роблять доповіді та їх захищають.
Тема: Світ на початку XX століття.
Основні поняття:індустріалізація, колоніалізм, демократія.
План:
1. Демографічна ситуація.
2. Економічний розвиток.
3. Особливості політичної системи.
1. Демографічна ситуація. У 1900 р. чисельність населення світу складала 1,630 мільярда чоловік, а в 1927 р. – 2 мільярди. На початку XX ст. найбільш населеною країною був Китай. Там проживало 467 млн. осіб. У Європі - близько 325 млн. осіб, в Америці - 178 млн., Африці - 13,5 млн. і в Австралії та Новій Зеландії майже півмільйона. Протягом XX ст. населення країн Америки й Африки зростало швидкими темпами. У XIX ст. наймогутнішою державою світу була Британська імперія. Другою - Франція. Російська, Оттоманська, Австро-Угорська, Португальська імперії..На початку XX ст. у них були серйозні конкуренти – США, Японія, Німеччина, Італія. Розвинені держави поділили світ на сфери впливу. Посилювалась боротьба за колонії, як засіб до індустріального зростання. У колоніях та напівколоніях проживало 1367 млн. чоловік - 79% населення землі.
2. У XX ст. завдяки науковим досягненням прискорюється НТП, що вплинуло на розвиток індустріальної цивілізації (панування машинного виробництва, конвеєр, електростанції, ВПК). Ринок став головним регулятором товарного виробництва. За своїм соціально-економічним розвитком країни можна поділити на три групи. Лідери - Англія, Франція, США, країни Центральної і Південно-Східної Європи, Іспанія, Росія, останніми - держави Латинської Америки (напівзалежні), Азії й Африки ()колонії). Німеччина, Італія, Японія, випереджали країни «другї групи», але не могли наздогнати лідерів (нестача колоній). У 1900-1903 pp. відбулась світова економічна криза. Вона дала поштовх модернізації капіталізму, прискоренню процесів впровадження нової техніки і технологій, концентрації виробництва. На передові позиції виходить машинобудівна промисловість. Значно зросли обсяги виплавки сталі; першість у її виробництві належала США. Поширення набували нові джерела енергії - електрика й нафта.
3. Під впливом економічних досягнень, загальної інтелектуалізації суспільства зароджувалось прагнення до демократизації держави, національної самоідентифікації й духовної свободи. Однак у межах індустріальної цивілізації перехід до правової держави й громадянського суспільства здійснювався поступово, через революції й реформи, які охопили світ від початку століття. На відміну від Європи, на азіатському й африканському континентах народи зберігали традиційну цивілізацію. Взаємодія цивілізацій протягом попередніх століть виявилась на ділі вторгненням у традиційне суспільство і його руйнуванням.
У політичному устрої простежувались тенденції: парламентаризм, обмеження монархії, демократизація, створення масових політичних партій, посилення позицій робочого класу та збільшення кількості соціальних заворушень, міжнаціональні конфлікти.
Підведення підсумків: Індустріальний розвиток змінив соціальну структуру, посилив економічну диференціацію держав. За зовнішнім прогресом приховувались складні політичні, соціальні і економічні процеси, які створювали передумови визрівання міждержавних конфліктів і воєн.