Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови». Розгортання руху за національне відродження. Формування передумов незалежності України

Суспільно-політичний рух, що від­бувався в Україні в період перебудови, мав одночасно демократичний і національна-визвольний характер.

ПРОБУДЖЕННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ СИЛ

3 1985 по 1988 рр.суспільно-політич­ний рух проявлявся, в основному, в критиці існуючого ладу, у відродженні української історії та культури:

Із забуття почали повертатися твори М.Грушевського, М.Костомарова, В.Винниченка та інших,

здійснювалися спроби заповнити "білі плями історії" (голодомор 1933 р., сталінські репресії, ОУН-УПА, Центральна Рада...).

відбувалася реабілі­тація жертв сталінських репресій.

Неформальні організації, що почали ви­никати в Україні (Товариство Лева, Україн­ський культурологічний клуб та інші), ви­магали оновлення соціалізму, гарантуван­ня прав людини, суверенітету України на основі нового союзного договору.

У 1988 р. населення України перехо­дить від критики до активних політичних дій, відбувається радикалізація суспільно-політичного руху.

ПОЯВА МАСОВИХ РУХІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Упродовж 1988-1989 рр. масово виника­ють неформальні організації, які очолюють демократичний, національно-визвольний рух:

Українська Гельсінська спілка (сфор­мувалася па базі Української Гельсінської Групи),

Товариство україн­ської мови ім. Т.Г.Шевченка,

екологічна організація "Зелений світ",

анти сталінське товариство "Меморіал",

студентське об'єднання "Громада" та інші.

РАДИКАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ

У вересні 1989р.з ініціативи Спілки пись­менників України та інституту літератури АН УРСР була створена масова суспільно-політична організація "Народний рух Укра­їни за перебудову" (Рух)на чолі з І. Драчем.

Важли­вими чин­никами суспільно-політичного життя стали страйки, демонстрації, мітинги, збори, політич­ні диску­сії.

Розгортався національний церковний рух за відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та легаліза­цію Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Значними завоюваннями національно-демократичних сил стало прийняття у жовтні 1989 р. закону "Про зміни і доповнення Конституції (Основного закону) Україн­ської СРСР" (йшлося, зокрема, про демо­кратизацію виборчої системи, про зміни щодо розмежування повноважень між пред­ставницькими, виконавчими та судовими органами, про зміни у статусі Верховної Ради), а також закону "Про мови в УРСР", який проголосив державний статус української мови.

Формування передумов незалежностi України: 1985-1991 рр.

Політичні передумови суверенізації:

1. Вибори до Верховної Ради України (1990 р.).

2. Початок роботи Верховної Ради УРСР нового скликання (травень 1990 р.).

3. Ухвалення Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.).

Проголошено:

1. Право укр. нації на самовизначення і створення нац. держави в існуючих кордонах.

2. Принцип народовладдя, що здійснюється на конституційних засадах.

3. Самостійність у вирішенні державних питань. Поділ держ. влади на законодавчу, виконавчу і судову.

4. Збереження громадянства СРСР, гарантування прав і свобод громадянам УРСР. Територія України в існуючих кордонах є недоторканою.

УРСР – самостійна держава, яка створює свою банківську, цінову, фінансову, податкову систему, формує бюджет, запроваджує свою грошову одиницю. УРСР самостійно здійснює охорону природи, захист усіх фор власності. УРСР самостійно вирішує питання розвитку науки, культури, освіти і духовного розвитку громадян, забезпечує національно-культурне відродження. УРСР має право на власні Збройні Сили, внутрішні війська й органи державної безпеки. УРСР самостійно налагоджує міжнародні відносини. УРСР визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права загальнолюдських цінностей.

Наши рекомендации