Методологія політології. її функції та завдання

Методологічна основа політології складається з загальнотеоретичних досліджень політики на рівні філософського обґрунтування її природи, теорій се­реднього рівня, які спрямовані на дослідження і формування окремих концепцій політичного маркетингу, та конкретних емпіричних досліджень різних елементів політичної ситуації.

До загальнотеоретичних методів відносяться структурно-функціональ­ний, метод конфліктології, метод символічного інтеракціонізму та обміну, метод біхевіоризму та інші. До емпіричних (прикладних) методів відносять­ся методи вибіркового дослідження, польового дослідження, прихованого спо­стереження, експерименту та ін.

Спроба відомих українських дослідників схематично зобразити деякі методи політології представлена на схемі 2.

Політологія як суспільствознавча та навчальна дисципліна виконує ряд теоретичних та практичних функцій.

Описова функція полягає у пошуку відповідей на запитання: якою насправді є політична дійсність? у чому її природа та специфіка? хто виступає суб'єктом політики?

Пояснювальна функція дозволяє знайти відповіді на запитання: чому певні факти політичної дійсності існують? чому ці факти мають саме такі властивості?

Інструментальна (технологічна) функція пов'язана з пошуками відповідей на запитання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату.

Інноваційна функція прагне надати прогнозам і висновкам максимальну на­укову обґрунтованість і максимальну контрольовану форму.

Прогностична функція полягає у відповіді на запитання: якою буде політич­на дійсність у майбутньому або коли відбудуться певні події. Результатом цієї функції є поява прогнозних гіпотез. Велике значення мають дослідження комп­лексних політичних проблем, бо вони дають можливість створити цілісну картину майбутнього розвитку основних сфер політичного життя, передбачити можливість настання негативних наслідків, спланувати шляхи і засоби оптимізації політичного керівництва й управління. В умовах сучасної української реальності зростає роль прогнозування політичної поведінки соціальних суб'єктів та наслідків проведення політичних акцій.

Серед інших функцій політології - методологічна (охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань), світоглядна (утверджує цінності, ідеали, норми, які характеризують ци­вілізовану політичну систему, політичну культуру соціальних суб'єктів), функ­ція політичної соціалізації(забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури).

Прикладна (управлінська) функція розробляє критерії ефективності діяль­ності парламенту, партій, рухів, лідерів, забезпечує провідною інформацією про стан справ і знання засобів ефективного впливу.

Нормативна функція проявляється в регламентації відносин між суб'єкта­ми політичного життя.

Безумовно, усі зазначені функції тісно пов'язані між собою і взаємодіють із загальними функціями політики, які виступають у цивілізованому суспільстві на перший план.

Виділяють також ідеологічну (програмову) функцію. Вона полягає у роз­робці стратегії та напрямків розвитку суспільства, його політичних інститутів, політичних процесів тощо.

Перші спроби сформулювати завдання політології як навчальної дисцип­ліни зроблені у доповіді комітету Американської асоціації політичних наук "Зав­дання політичної науки" (1951 р.). До основних завдань викладання політології в закладах освіти України відноситься:

>підготовка молодої людини до виконання ролі громадянина;

>підготовка до участі у суспільно-політичному житті, тобто політична соціалізація студентської молоді;

>органічне поєднання політологічної думки України зі світовим політичним знанням;

>подолання стереотипних уявлень про політику, як про виключно арену для боротьби, протистояння, конфлікту та засвоєння громадянами України норм цивілізованої політичної поведінки, культури політичного спілкування та ін.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1.Яка відмінність між політологією та політикою?

2.Коли виникла політологія як наука і політологія як навчальна дисципліна?

3.З якого часу політологія викладається в Україні?

4.Яке, на Вашу думку, завдання політології?

5.Що входить у предмет політології?

6.Розкрийте поняття та методи політології.

7.Які функції та завдання виконує політологія?

ТЕМА З

ПОЛІТИЧНА ДУМКА СТАРОДАВ­НЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Досконалим можна вважати того, хто справедливість ста­вить вище за особисту вигоду, жертвує собою у момент не­безпеки й ніколи, навіть перебуваючи тривалий час у важ­ких обставинах, не забуває своїх обіцянок.

Конфуцій

Для користі людей часто необхідно їх обдурювати.

Платон

Народ повинен боротися за закони, як за стіни свого дому.

Піфагор