Тема 1: Загальна економіко-географічна характеристика світу

П Л А Н

1 Предмет економічної і соціальної географії світу.

2 Історико-географічні регіони світу.

3 Сучасна політична карта світу.

4 Відмінність понять “країна ”, “держава ”, “територія ”, “колонія ”.

5 Класифікація країн за формою правління і формою державного устрою.

1. Економічна і соціальна географія світу вивчає розвиток і розміщення населення та господарства нашої планети. Вона виявляє різноманітність соціально-економічних зв'язків на певних територіях і у світі в цілому. Основними територіаль­ними одиницями дослідження є вся Земля, окремі її регіони, держави та їх частини.

Безпосереднім об'єктом вивчення може бути транспорт світу або населення, наприклад, Південно-Східної Азії, Еко­номічна і соціальна географія світу комплексно досліджує гео­графічне положення, природні умови й ресурси, населення і господарство якоїсь країни, наприклад Франції. При цьомуосновна увага приділяється територіальній організації об'єктів і явищ, тобто їх зв'язкам між собою і з територією, на якій вони розташовані, а також геополітичним аспектам взаємодії різних країн і регіонів, значення яких залишається донині надзвичайно важливим.

Оскільки ми вивчаємо економічну і соціальну географію світу, живучи в Україні, нас насамперед цікавлять економічні зв'язки різних країн світу з нашою державою. Які їх обсяги, динаміка, перспективи? Для чого Україні потрібно розвивати соціально-економічне співробітництво з окремими регіонами й державами Європи і світу? Тому в підручнику і цим питан­ням приділено певну увагу.

Нині швидко розвиваються і поглиблюються джерела географічних знань про країни і регіони світу. Незалежна Україна встановила дипломатичні відносини з усіма провідними державами світу. Звідти до нас ринув бурхливий потік інформації, у тому числі й географічної. Українці стали набагатомобільнішою нацією. В країні видається багато наукових і на­вчальних книжок з географії. Для вас джерелами географіч­них знань з економічної і соціальної географії світу можуть бути також матеріали газет і журналів, радіо і телебачення, ен­циклопедії, словники, довідники, географічні карти й атласи. Дедалі більше людей в Україні має доступ до величезного об­сягу інформації, що її накопичило людство в мережі Інтернет. Як самостійна галузь знань економічна і соціальна гео­графія світу в Україні почала інтенсивно розвиватися після проголошення незалежності нашої держави. Це зумовлено швидким розвитком дипломатичних, зовнішньополітичних, гуманітарних зв'язків України з іншими державами світу. Україну почали вивчати у світі, і Україна почала пізнавати світ. З'явилися монографії, навчальні посібники і підручники. Виникли нові наукові школи, започатковані вченими Києва, Львова, Харкова. Наприклад, на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шев­ченка засновано кафедру країнознавства і туризму. Розшири­лося коло вчених, до сфери наукових інтересів яких увіходять дослідження в галузі економічної і соціальної географії світу.

Ви вже знаєте, що об'єкти вивчення даного курсу — природа, люди, господарство — складні, різноманітні, неповторні і перебу­вають у стані постійної взаємодії, тобто весь час змінюються.

Більшість подій і явищ нашого швидкоплинного світу просто неможливо зафіксувати на сторінках, наприклад, шкільного підруч­ника. Тому вам стануть у пригоді інші джерела — засоби масової інформації: газети і журнали, радіо і телебачення, електронні носії інформації, Інтернет тощо. Вони допоможуть вам наблизити далеке і дізнатися про нього детальніше, оскільки в сучасному глобально­му світі ніщо не може існувати відокремлено.

2. Живучи на своїй планеті, людство зав­жди поділяло її на певні частини, регіони. їхній склад, площі, назви змінювалися з розвитком цивілізації. Відкривши Аме­рику, європейці поділили світ на два величезні регіони — Ста­рий Світ і Новий Світ. До першого вони відносили відомі з дав­нини Європу, Африку та Азію. Новим Світом стала щойно відкрита Америка. Так називають цю частину світу й досі.

Оскільки в сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивідуальна і неповторна, для зручності вивчення за низкою об'єд­нуючих ознак (рівень економічного розвитку, особливості ЕГП і ПГП, природні умови і ресурси) виділяють історико-географічні регіони. Найбільшими історико-географічними регіонами є материки.

Завдання.

Перелічіть найбільші історико-географічні регіони світу.(материки)

Розповідь викладача.

Історико-географічні регіони відрізняються мірою внутрішньої єдності. Регіон Західна Європа є найбільш цілісним у політичному, культурному, економічному відношенні регіоном, тоді як в Африці Республіка Південна Африка набагато перевершує інші країни ре­гіону за всіма показниками розвитку. Від чого залежить міра внут­рішньої єдності регіонів? Можна виділити кілька чинників:

1) історія розвитку регіону (освоєння і заселення земель тощо);

2) етнічні процеси;

3) господарські зв'язки регіону;
4)транспорт;

5) природні умови (рельєф, клімат, ґрунти тощо).

Важливою ознакою єдності регіону є наявність внутрішнього ринку: його відсутність свідчить про роз'єднаність країн, що вхо­дять до складу регіону.

Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці —субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно-Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія — кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.

Детальніше із субрегіонами ми познайомимося при вивченні регіональної географії.

Нині у світі можна виділити такі історико-географічні ре­гіони:

Європа — Західна, Центральна і Східна Європа іноді виділяють Північну і Середземноморську:

Тут знаходиться 43 незалежних держави, включаючи Росію, і 2 колонії-

Гібралтар (БРИТ), Фарерські о-ви (ДАНІЯ).

Азія— Центральна, Південно-Західна, Південна, Південно-Східна та Східна Азія;

Тут знаходиться 47 незалежних держав, і 2 колонії

Америка— Північна, Центральна і Південна Америка;

Тут знаходиться 35 незалежних держав, і 16 колоній.

Африка— Північна, Центральна і Південна Африка;

Тут знаходиться 53 незалежних держав і 4 колонії.

Австралія--об'єднується в один регіон з Океанією.

Тут знаходиться 14 незалежних держав, і 10 залежних територій

Існують також інші підходи до виділення історико-гео­графічних регіонів. Так, в Америці виділяють Латинську Америку або ділять Росію на європейську й азійську частини. Не є остаточно усталеним і виокремлення історико-географіч­них регіонів у Європі, де геополітичні зміни відбуваються особливо швидко.

Країни, які знаходяться на межі материків, частин світу, політичних, економічних, історичних, національних регіонів, можуть бути віднесені до різних територіальних підрозділів. Так, Єгипет є одночасно країною Арабського Сходу, Північної Африки, Близького Сходу і навіть Середнього Сходу. Росію,Казахстан і Туреччину вчені США повністю відносять до азій­ських країн. Справді, більша частина території цих євразійсь­ких держав знаходиться не в Європі, а в Азії.

Ми з вами живемо в цікавий час швидкоплинних змін, але Україна завжди належала до Європи, а українці — до євро­пейської спільноти людства. Ми — діти Атлантики: кожна краплина води з території України виноситься її ріками лише в Атлантичний океан; над нашою країною проносяться ат­лантичні циклони. Тому, до якого б історико-географічного регіону не відносили нашу державу — до Центральної чи Східної Європи, це завжди буде Європейський регіон.

3.Отож не важко підрахувати, що сьогодні на земній кулі знаходиться 192 незалежних держави і 34 залежних території. Політична карта світу містить у собі інформацію про місце краї­ни в сучасному світі та її політико-адміністративну структуру. Од­нак при детальному вивченні окремої країни інформація політич­ної карти світу не завжди достатня: ми не дізнаємося, як управляється країна, від яких країн вона залежить більше, від яких — менше, як і коли вона виникла і багато іншого. Ці відомо­сті нам нададуть інші джерела інформації — текстові. Але інфор­мацію треба розуміти, а для цього необхідне знання певних термі­нів, до яких ми і звернемося на сьогоднішньому уроці.

П'ять тисяч років тому на Землі почали з'являтися перші держа­ви — Китай, Індія, Вавилон, Єгипет, Іудея. Ви знаєте, наскільки вони були несхожі на те, що називають державою зараз, і це природ­но: за п'ять тисяч років розвитку цивілізації жодне людське уяв­лення про навколишній світ і суспільство не залишилося незмін­ним. Змінилися самі держави та їхня кількість.

4. Кількість і різноманітність територій вимагають виділення найбільш загальних ознак, за якими їх можна згрупувати для зручності ви­вчення і можливості виявити деякі загальні закономірності. Почне­мо з найбільш загального визначення.

Країна — територія, що має певні кордони, користується дер­жавним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави (ко­лонія, підопічна територія).

Зверніть увагу на ключове слово визначення — територія. Що це таке? Міжнародне право визначає це поняття таким чином:

Те­риторієює різні простори земної кулі з її сухопутною і водною поверхнями, надрами і повітряним простором, а також тілами, що знаходяться у ньому.

Територія є державною, якщо вона перебу­ває під суверенітетом певної держави і відокремлена від сусідніх територій державними кордонами. Якщо територія перебуває під суверенітетом іншої держави, мова йде про колонію (повна політич­на залежність) або протекторат — підопічну територію(часткова політична залежність, терміни та умови якої визначаються міжна­родними організаціями, насамперед ООН).

Держава— це країна, яка здійснює внутрішню і зовнішню політику на основі суверенної волі своїх громадян і здатна проводити свою національну політику та відстоювати національні інтереси у полі різновекторних впливів інших держав і міжнародних організацій. Тобто держава – це суверенне незалежне політичне утворення

Для здійснення власної суверенної влади над певною тери­торією держава створює органи управління. Це — законодав­ча, виконавча і судова влади, прикордонна і митна служби, національна гвардія і збройні сили, валютно-грошова систе­ма, інформаційна служба та ін. Вони діють на окремій тери­торії, обмеженій з усіх боків сухопутними та морськими кор­донами. У межах цих кордонів державі належать суходіл, внутрішні води, надра, повітряний простір. Якщо країна має вихід до океану, їй належать і територіальні води —мор­ська смуга завширшки 12 морських миль, що безпосередньо прилягає до берега. Крім того, за міжнародними угодами деякі морські держави мають на морі економічні зони (200 морських миль від берега). В їх межах цим державам на­лежить виключне право на розвідування і розробку будь-яких природних ресурсів (риба, водорості, корисні копалини на дні і в надрах тощо).

Крім незалежних держав, на нашій планеті все ще є за­лежні території і країни. Це група територій і країн, які перебувають під політичним або військовим контролем неза­лежних держав-загарбників.

Колонії управляються державою-метрополією беззастережно.

Протекторатимають більше прав і надають якійсь іншій — суверенній — державі можли­вість здійснювати свою зовнішньополітичну діяльність.

Підо­пічні територіїтимчасово передаються за рішенням Організа­ції Об'єднаних Націй (ООН) певній країні для здійснення нею управління внутрішньою і зовнішньою політикою цих територій.

У сучасному світі простежується чітка тенденція до ство­рення саме незалежних держав. Кожна нація для реалізації власного потенціалу прагне створити свою державу. Не завжди цей процес проходить мирно. Особливо багато проблем в Аф­риці, де колонізатори створювали колонії без урахування ет­нічних меж.

Більшу частину нашої планети, як відомо, займає Світо­вий океан. Води відкритих морів і океанів перебувають у спільному користуванні всіх країн, навіть якщо якісь із них не мають виходу до моря. Тут кожна держава може ловити ри­бу, перевозити вантажі й людей, проводити військово-морськіманеври. Вільно літають над Світовим океаном і літаки.

Згідно з укладеним у 1959 р. міжнародним договором жод­ній державі не належить Антарктида. Будь-яка країна може проводити в ній наукові дослідження. Тут не можна будувати військові бази, розробляти родовища корисних копалин тощо.

. Питання.

У курсах історії та основ правознавства ви вивчали форми держав­ного правління. Якими вони бувають?

5. Форми державного правління — це республіка і монархія.

Республіка— це форма правління, при якій глава держави (на­приклад президент) обирається населенням або спеціальною вибор­чою колегією. Законодавча влада в республіці належить виборному представницькому органу (парламенту). Більшість сучасних держав є республіками.

Розрізняють президентські й парламентські республіки. У перших президент очолює уряд і має значні повноваження (США, деякі країни Південної Америки, які взяли собі за взі­рець форму правління США). У парламентських республіках роль президента менша; уряд очолює прем'єр-міністр (Італія, Німеччина, Індія та ін.). Суто парламентськими республіками можна назвати Канаду та Австралію.

Монархія — це форма правління, при якій глава держави володіє одноосібною владою, яка, як правило, успадковується. Якщо влада монарха не обмежена, монархія називається абсолют­ною (Саудівська Аравія),

якщо обмежена — конституційною (більшість сучасних монархій).

У конституційних монархіях зако­нодавча влада належить парламенту, виконавча — уряду, тобто здійснюється принцип «монарх царює, але не править» (Велика Британія, Норвегія, Швеція). Якщо монарх одночасно є главою церкви, то форма правління в державі називається теократичноюмонархією.

Питання.

Як ви вважаєте, скільки монархій існує в сучасному світі?

У сучасному світі нараховується всього ЗО монархій, причому майже половина — 14 — знаходиться в Азії. В Америці монархій немає зовсім, в Європі їх 12, в Африці — 3, в Океанії — 1. (якщо враховувати СОЮЗ БРИТАНСЬКИХ НАЦІЙ то монархій багато більше. Для прикладу на картосхемі відсутні Австралія, Нова Зеландія, Ямайка, Багами, Канада) Про те, наскільки унікальна форма правління в конкретній країні, свід­чить різноманітність виявів монархій: королівство, султанат, емі­рат, князівство, герцогство.

Наступною важливою характеристикою держави є форма її державного устрою. їх також дві унітарна і федеративна.

Унітарним називається суцільне державне утворення, що скла­дається з адміністративно-територіальних одиниць, які підлеглі центральним органам влади і не мають ознак суверенітету. Законо­давча і виконавча влада в унітарних державах єдина (Франція, Україна, Ізраїль).

Федеративною називається держава, що складається з федераль­них одиниць — штатів, земель тощо. Федеративні держави мають у своєму складі самоврядні території (штати, республіки, землі, області, провінції тощо). Ці території хоча і входять до складу єдиної союзної держави, проте мають більшу або меншу автономію. їм притаманні оз­наки незалежних держав — власна конституція, парламент, президент і т. д. До них належать великі, здебільшого багато­національні держави — Росія, Індія, США, Бразилія, Нігерія, Німеччина, Канада та ін.

Федерація може мати тимчасовий характер, якщо вона створюється з метою досягнення спільних інтересів федеральних одиниць. Це об'єднання називається конфедерацією (наприклад, Швейцарія з 1291 р. до 1818 р.).

Інтенсивні процеси територіального розчленування на­прикінці XX ст. породили своєрідні форми державного устрою та особливості взаємодії між країнами. Так виникли протодержави. Це державні утворення, які набули майже всіх рис самостійної держави, формально залишаючись у складі іншої.Так, до складу Російської Федерації входить протодержава Татарстан. Вона навіть має право зносин з іншими країнами. Не скрізь є органи державної влади Росії на території Чечні-Ічкерії. Шотландія, перебуваючи у складі Великобританії, нині вже має не лише власний парламент, а й свою валюту.

ЦИФРАМИПОЗНАЧЕНІ: 1 Норвегія 2 Швеція 3 Данія 4 Великобританія 5 Нідерланди 6 Бельгія 7 Люксембург 8 Андорра 9 Іспанія 10Монако 11Ватикан 12Ліхтенштейн 13Марокко 14Лесото 15Свазіленд 16Йорданія 17СаудівськаАравія 18Кувейт 19 Бахрейн 2 0 Катар 21 Оман 2 2 Непал 2 3 Бутан 2 4 Таїланд 2 5 Камбоджа 2 6 Малайзія 2 7 Бруней 2 8 Японія 2 9 Тонга

Отже, на сучасній політичній карті світу нараховується понад 200 країн, 192 з яких є суверенними державами

МОНАРХІЇ СВІТУ

Запитання і завдання

1. Що вивчає економічна і соціальна географія світу?

2.Назвіть безпосередні об'єкти дослідження цієї науки.

3.На підставі чого виділяють історико-географічні регіони?

4.Які історико-географічні регіони можна виділити на політичній карті світу?

5.Чому Україна належить до євроатлантичних держав?

6.Які джерела географічних знань вам відомі?

7. Чому, на вашу думку, в Україні розширилися досліджен­ня в галузі економічної і соціальної географії світу?

8. Яка форма правління — республіканська чи монархічна ефективніша?

9. Яку мету можуть мати держави, що об'єднуються у конфе­дерацію?

10. Чому, на ваш погляд, на Землі досі існують колонії?

11. Якою державою легше керувати — унітарною чи федеративною?

ВИСНОВКИ

Економічна і соціальна географія світу вивчає розвиток і роз­міщення населення та господарства нашої планети. В Україні нас найбільше цікавлять економічні та інші зв'язки різних країн світу з нашою державою. Вся територія Землі, яка заселена людьми, поділяється на пев­ні історико-географічні регіони. Вони не є усталеними і зміню­ються з плином часу.

—на території планети виділяються такі історико-географічні регіони: Європа, Азія, Африка, Австралія, Океанія, Англо-Америка, Латинська Америка, Центральна Америка:

—історико-географічні регіони світу виділяються за такими ознаками: історія розвитку (освоєння і заселення земель тощо), етнічні процеси, господарські зв'язки, транспорт, природні умови (рельєф, клімат, ґрунти тощо).

— за політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, колонії і протекторати;

Політична карта світу містить інформацію про країни сучасного світу, їх політико-адміністративну структуру. Але карта, якою ми користуємося зараз, стала такою нещодавно, особливо якщо порів­нювати цей термін з тривалістю існування людства. Оскільки полі­тична карта відображає зміну статусу окремих територій, колоній, країн, історія її формування має інтерес для всіх, хто цікавиться історією цивілізації на Землі, — політологів, географів, культуро­логів, істориків і багатьох інших.

— за політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, колонії і протекторати;

— за формою державного правління країни світу поділяються на республіки (переважна більшість) і монархії:

— адміністративно-територіальному відношенні країна може бути унітарною, федеративною або конфедеративною;