Соціологія виховання: предмет і структура

Виділення спеціального предмету соціології виховання зумовлено тією обставиною, що далеко не завжди визнається її відносна самостійність, як сфери специфічного наукового знання. Досить часто окремі проблеми виховання, як і вся сфера суспільної життєдіяльності, стають предметом вивчення педагогіки, соціальної психології, соціології освіти та ін. Не заперечуючи глибокого внутрішнього зв'язку загальних проблем, необхідно підкреслити доцільність виділення в соціології спеціальної галузевої науки — соціологи виховання.

Потреба у визначенні меж соціології виховання, її місця в системі соціологічного знання зумовлені власними підходами до аналізу та реконструкції функціонування виховного процесу в суспільстві, його цілеспрямованої діяльності. Підвищення ролі особи в здійсненні реформ в усіх сферах життя сучасного суспільства України, що пов'язане з становленням ринкової економіки та процесами демократизації, висувають соціологію виховання серед інших галузей (соціологія міста, села, культури, мистецтва, праці та ін.) на особливе місце. Розглядаючи виховання як функцію суспільства, що полягає у свідомому соціальному впливі на індивіда з метою підготовки йоги до виконання тієї або іншої суспільної ролі шляхом передачі йому нагромадженого людством соціального досвіду, формування певних рис і якостей, можна визначити специфічність предмету соціологи виховання.

Соціологія виховання вивчає формування особи як конкретної* > носія соціальності з певними світоглядними, моральними, естеті і ч ними настановами та життєвими спрямуваннями. Ще на початку XX ст.. починає визначатись, формуватись предмет соціології виховання. В 20-х роках в Бостоні виходить книжка Уільяма Сміта «Вступ в педагогічну соціологію», де соціологія виховання визначається як наука, що застосовує теорію, методи і принципи соціології у вивченні про( і лем теорії і практики виховання. Саме ж поняття виховання трактується дуже розширено, підкреслюється, що виховання складається і суми сил і впливу, які суспільство застосовує, щоб розвивати і соціалізувати індивіда. Роль же школи, як агента держави, — координувати різноманітний вплив на дитину: здійснювати соціальний контролі, над процесом її соціалізації. Природно, виховання як цілеспрямована діяльність покликана утверджувати ідеали, принципи і цінної -і і конкретного суспільства. Досліджуючи такий процес, соціологія ви ховання розв'язує ряд проблем.

По-перше, соціологія виховання реалізує прогностично-теоретичну функцію. Створюється теоретична модель людини, на основі якої стає можливим дослідження закономірностей впливу суспільства їм потреби підготовки молодого покоління до трудового, суспільного і особистого життя та їх прогнозування шляхом аналізу основних тенденцій соціально-економічного, політичного та духовного розвитку суспільства. В процесі виховання вивчаються зміни потреб до різних соціальних прошарків та спільностей, які в конкретних соціально-історичних умовах пред'являються суспільством. Інакше кажучи, ана­лізуються та вивчаються потреби суспільства щодо індивідів, відбу­вається трансформування потреб у конкретну мету виховання, створюється ідеальна модель особистості.

По-друге, перед соціологією виховання виникає необхідність дослідження соціальної суті виховання. Дослідження зв'язано з вивченням взаємодіючих впливів соціокультурного середовища та виховання на соціалізацію індивідів, на набуття ними особливих якос­тей, оцінок, характеристик. Соціологія виховання передбачає з'ясу­вання та визначення взаємовідносин та взаємодій способу життя і соціальних якостей молоді, тенденцій розвитку основних соціальних процесів, інститутів і факторів, що визначально впливають на фор­мування особистості. Саме тут обов'язково враховується вплив засо­бів масової інформації на різні соціальні прошарки та спільності з тим, щоб залучити їх в виховний процес. Природно, що враховуючи особливості мікросередовища, де відбувається людська життєдіяль­ність, соціологія виховання бачить своє завдання в постійному вдос­коналенні на основі одержаних виховним процесом знань управлін­ня. На різних вікових етапах такі фактори: сім'я, засоби масової інформації, групи однолітків, виробничі колективи по-різному, не­рідко протилежно впливають на формування особистих якостей. Гли­боке вивчення ієрархії, впливу таких факторів на різні вікові групи, а також специфіки соціального оточення дозволяє чіткіше визначити фактори соціального мікросередовища, що справляють той чи інший вплив на становлення і розвиток особистості.

По-третє, соціологія виховання предметно спрямована на ре­альний процес формування та розвиток особистості. Соціологія ви­ховання зв'язана з вивченням практичних можливостей впливу ідеї виховання на соціальний прогрес в конкретних історичних умовах. Тут досліджується роль виховання в політично-ідеологічному, соці­ально-економічному та культурному відтворенні суспільства. В су­часних умовах демократизації суспільного життя, розв'язання еко­номічних, політичних та соціальних проблем суспільного розвитку насамперед залежить від розвитку особистості, від професіоналіз­му кадрів, здатних ефективно використовувати техніку, досягнен­ня науки і культурні цінності. Все це поєднується з почуттям висо­кої громадянської відповідальності, із здатністю передбачати соціальні наслідки майбутньої діяльності.