Процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи
Під час розгляду та вирішення публічно-правового спору адміністративним судом нерідко виникають об'єктивні та суб'єктивні причини, які можуть завадити нормальному та своєчасному здійсненню адміністративного судочинства.
Такими причинами можуть бути, як дії, так і події. Зокрема, діями, які перешкоджають судовому розгляду та вирішенню адміністративної справи, можуть бути неявка учасника адміністративного процесу, подання адміністративного позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Натомість подіями, що можуть завадити здійсненню адміністративного судочинства, є, наприклад, смерть або захворювання особи, яка бере участь у справі.
Отже, перешкоджання здійсненню адміністративного судочинства може як залежати, так і не залежати від волі учасників адміністративного процесу.
Нагадаємо, шо, виходячи із положень теорії права, дії та події у сукупності утворюють таке поняття як юридичний факт, тобто це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичний факт (англ. ]игіс1іса1 ґасіз) — передбачена нормами права конкретна соціальна обставина (подія, дія, стан), що є підставою для настання певних юридичних наслідків. Слід зважати на те, що один і той самий юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючим, правоприпиняючим для суб'єктів, які є сторонами у правовідносинах'.
Відтак дії та події, які заважають судовому розгляду та вирішенню адміністративної справи, можуть обумовлювати настання таких процесуальних перешкод судового розгляду адміністративної справи, як:
• відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді;
• залишення позовної заяви без розгляду;
• зупинення провадження у справі;
• закриття провадження у справі.
Вказаний перелік процесуальних перешкод судового розгляду адміністративної справи, закріплений у КАС України, є вичерпним і доповненню не підлягає.
Отже, розглянемо підстави, особливості та способи подолання цих процесуальних перешкод судового розгляду адміністративної справи.
Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді (ст. 150 КАС України) полягає в перенесенні судового розгляду справи на іншу дату і час, які встановлює суд, при цьому підстави і правові наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді різні^. Отже, суд відкладає розгляд справи за наявності двох підстав. Першою підставою відкладення розгляду справи є чітко передбачені КАС України випадки, а саме:
1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручено повістки;
2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.
Однак неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі, суд може відкласти її розгляд (ч. 2 ст. 128 КАС України).
Наслідком повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, є залишення судом позовної заяви без розгляду (ч. з ст. 128 КАС України).
У разі неприбуття відповідача-суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (ч. 4 ст. 128 КАС України).
Наслідки, зазначені у ч.ч. 2-А ст. 128 КАС України, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.
Другою підставою відкладення розгляду справи є необхідність заміни судді (внаслідок задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб, при умові, що така заміна чи залучення унеможливлюють розгляд справи.
Крім відкладення розгляду справи за наявності викладених вище двох підстав, суд також може оголосити перерву. Така перерва є необхідною у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлює суд, залежно від обставин розгляду справи.
Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в ї'ї розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в адміністративному процесі, викликають в судове засідання повістками.
У разі відкладення розгляду справи суд зобов'язаний допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідків не допитують і викликають знову.
Особливістю розгляду справи, яка була відкладена, є те, що її новий розгляд починається спочатку. Якщо ж сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.
Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.
Отже, суттєвими відмінностями відкладення розгляду справи від оголошення перерви в її розгляді є:
1) різні підстави відкладення і оголошення перерви;
2) те, що відкладення розгляду справи після його поновлення обумовлює розгляд цієї справи спочатку, тоді як у разі оголошення перерви — провадження у справі продовжується зі стадії, на якій припинився її розгляд.
Залишення позовної заяви без розгляду пов'язане із обставинами, які виключають розгляд справи у суді до їх усунення. Ці обставини свідчать про недотримання умов реалізації права на звернення до суду за захистом, однак можливість застосування такого права особою не втрачена'.
Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо є такі підстави (ст. 155 КАС України):
1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову 1 від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.
Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.
Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, через які заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Зупинення провадження у справі—це також перенесення судового засідання у справі на інший час, але на відміну від відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді та — при зупиненні провадження у справі суд, як правило, не може точно визначити дату та час нового судового засідання або продовження судового засідання, позаяк провадження у справі зупиняється до настання певної події, яка не залежить ані від волі суду, який розглядає та вирішує адмі-ністративну справу, ані від волі сторін чи інших учасників цієї справи'.
Відповідно до ст. 156 КАС України зупинення провадження в адміністративній справі є двох видів: 1) обов'язкове і 2) факультативне.
1 обов'язкове, і факультативне зупинення провадження у справі здійснюється суддею на час необхідний для усунення чи зникнення перешкод, які обумовили таке зупинення.
Перший вид зупинення провадження означає, що суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі за наявності закріплених у КАС України фактичних обставин.
Так, суддя зобов'язаний зупинити провадження у разі (ч. 1 ст. 156 КАС України):
1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, — до встановлення правонаступника;
2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи — до вступу у справу законного представника;
3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;
4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.
Натомість суд має право зупинити провадження у справі в разі (ч. 2 ст. 156 КАС України):
1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, — до її одужання; 2) перебування особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, — до повернення з відрядження. Однак суд не зупиняє провадження у справі у вказаних вище двох випадках, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника;
3) призначення судом експертизи — до отримання її результатів;
4) наявності інщих причин за обгрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, — до терміну, встановленого судом.
Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.
Якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі, то воно поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.
Закриття провадження у справі Розвиток процесу з розгляду справи не завжди може продовжуватися і бути доведеним до ухвалення ріщення за наявності обставин, точно встановлених законом, тому подекуди провадження у справі закінчується без ухвалення судом ріщення. Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначений ст. 157 КАС України і свідчить про те, що процес виник: а) або неправомірно за відсутності у заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, б) або не може бути продовжений з інших причин, у тому числі і волевиявлення сторін щодо розпорядження своїми правами, які викликають зазначені правові наслідки. Отже, підставами закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують неправомірність виникнення процесу і неправомірність його подальшого продовження. Тому закриття провадження у справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи'.
Суд закриває провадження у справі (ст. 157 КАС України): 1) якшо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. За наявності такої підстави закриття
провадження у справі суд зобов'язаний роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ;
2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. Проте повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Узагальнюючи процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи, можемо відзначити, що за наявності певних ускладнюючих обставин розгляд справи судом може':
— бути перенесений на інший точно визначений строк — це відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді;
— тимчасово бути припинений на невизначений строк до усунення таких обставин — це залишення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження у справі;
— бути закінченим без ухвалення рішення — це закриття провадження у справі.
При цьому в одних випадках можливість ухвалення у даній справі рішення повністю виключається (закриття провадження У справі), в інших — тільки у цьому провадженні, а при усуненні обставин, що викликали такі наслідки, розгляд і ухвалення рішення можливі, але в іншому самостійному провадженні у справі (залишення позовної заяви без розгляду). Отже, закінчення провадження без ухвалення судового рішення настає внаслідок закриття провадження у справі (ст. 157 КАС України) і залишення позовної заяви без розгляду (ст. 155 КАС України)^
Рекомендована література