Призначення і жанрові особливості замітки

Замітка належить до найдавнішого і найпоширенішого інформаційного жанру. Призначення замітки полягає в тому, щоб переконливою мовою фактів систематично вівідображати сукупність суспільно-політичних відносин у сучасних умовах.

Загальна характеристика замітки: стислість і лаконічність. Про новину треба інформувати в момент її зародження чи розвитку. На запитання коли? замітка має відповідати конкретно – «вчора», «сьогодні», «годину тому», «щойно», «завтра».

Замітка – це документальне свідчення про факт, подію, явище. Вона повідомляє про час, місце, суть, коротко характеризує суспільно-політичне, соціальне значення, розкриває динаміку їх розвитку і повинна відповідати на питання : що?, де?, коли? (відбулося), хто? (є головною діючою особою), чим? (важливий факт, подія, явище).

Важливою жанровою особливістю замітки є яскравість мовностилістичних засобів (приклад: війна в Чеченії і використання термінів «бойовик», «терорист», «партизан», «повстанець»).

РІЗНОВИДИ ЗАМІТОК

Залежно від характеру новин, соціального і політичного значення факту новин, соціального і політичного значення факту, події, явища, ступеня їх повчальності, способу викладу матеріалу, мовно-стилістичних засобів і позиції автора розрізняють кілька видів заміток.

Найкоротшою є хронікальна замітка (хроніка). Вона відповідає на питання що відбулося?, де?Інколи вказує такожколи.У хронікальній замітці немає подробиць, подія не деталізується. Важливість хроніки полягає в тому, що вона дає можливість охопити велику кількість різноманітних фактів. Хронікальні замітки частіше за все друкуються в рубриках «У кілька рядків», «Хроніка», «Новини», «Мовою фактів і цифр», «Зарубіжний калейдоскоп» тощо.

Для радіо і ТБ притаманні замітки-повідомлення.Серед різновидів газетної замітки також треба виділити: замітку-подяку, полемічну замітку ( газетна репліка, цим жанром також користуються теле- і радіокоментатори), критичну замітку (сигнали на факти негативу), фотозамітку (тепер дуже рідкий жанр).

Система інформаційних жанрів західної журналістики не збігається з поділом на жанри, який залишився від радянської теорії преси. Хоча, спонтанно, українські видання починають використовувати такі жанри, як факт і розширене повідомлення, не знаючи конкретних правил їхнього написання.

Такий жанр, як замітка-суміш ще не поширився в українській пресі з тої причини, що наші видання ще не можуть собе забезпечити двома стрічками інформаційних агенцій, - щоб було що змішувати. Проте, зважаючи на поширеність цього жанру в західній пресі, можна впевнено пророкувати йому незабаром надійне місце в наших виданнях.

Важливо зауважити, що матеріали, викладені в інформаційних жанрах, забирають під себе переважну більшість газетної площі. Як правило, їм присвячуються, майже повністю, перших кілька полос. Досить часто одну й ту саму тему викладають ніби на кількох рівнях: на першій полосі видання дається інформація про подію (в формі замітки, репортажу, інтерв’ю…), а трохи далі пропонується публіцистичний текст. Така практика є дуже вигідною. Вона дозволяє висвітлити явище або подію і розмаїто, і не змішуючи в одному тексті факт і коментар.

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ЗАМІТОК

Процес підготовки замітки починається з добору потрібного для висвітлення обраної теми фактичного матеріалу. З лавини фактіві, подій, явищ, якими насичена наша дійсність, треба безпомилково вибрати лиш ті, що дійсно нові, цікаві та вагомі.

Підготовка замітки передбачаєі включає перевірку фактичного матеріалу. Необхідно чітко записувати прізвища, імена людей, назви машин, приладів, матеріали, цифри, топонімічні назви, дати тощо, не соромитися перепитати, детально з’ясувати, коли щось не зрозуміло.уточнюють факти обов’язково у кількох осіб (джерел).

Головне – писати нетрадиційно – відступати від набридливих шаблонів, дрібних тем, мертвих «тоннокілометрових» і довідкоподібних заміток. Сухі статистичні дані слід перекладати на мову емоційних, переконливих живих образів.

У журналістській практиці західної журналістики давно існує принцип «перевернутої піраміди»: за найголовнішим іде менш важливе. Такий спосіб допомагає легше добирати заголовки, якщо треба – скорочувати матеріал з кінця без переписування, адже така структура визначає границю між вижливим і менш важливим. Однак прийом «піраміди», яка дає змогу сказати найголовніше напочатку, нерідко призводить до перевантаження першої фрази.

Початок – важливий структурний елемент замітки, проте його мета не в тому, щоб зразу видати увесь згусток інформації, а, передусім, привернути і утримати увагу читача. Основний факти, що є стрижнем замітки, повинен подаватися на відповідному фоні, супроводжуючись іншими, додатковими фактами, які освітлюють головну подію, пояснюють її значення.

Мова повинна бути простою, ясною і лаконічною, але не повинен переважати «телеграфний» стиль.

ФАКТ

Факт – найменша жанрова форма, яка є досить новою в українській журналістиці. Обсяг факту – щонайменше 4-5 рядків (до чотирьох коротких речень). Факт не має заголовку і не передбачає жодного стилістичного забарвлення.

Чимало видань практикують рубрику “Факт”, на першій полосі або всередині газети. Ці короткі повідомлення дуже популярні в читача, бо засвоюються миттєво й забирають щонайбільше хвилини часу. Коментар можливий у факті лише як дуже коротка цитата або посилання на компетентну особу. Авторське баченння ситуації виключається.

Наприклад:

“ В Україні цього року вперше за шкільні парти сіло 500 тисяч дітей. Загалом, 21 тисяч 200 українських шкіл зустріли понад 6 мільйонів учнів”.

РУХ, # 34(100), вересень 2002.

“Жерар Депардьє вперше знявся у телевізійному фільмі. Він зіграв графа Монте-Крісто в екранізації однойменного роману Олександра Дюма. Кінофільм має чотири серії й транслюватиметься по першому каналу французького ТБ з 7 вересня”

Le Croix, 2.09.88.

Подібно до повідомлення агентства, факт відповідає на чотири запитання: ХТО? ЩО ЗРОБИВ? ДЕ? КОЛИ? Інколи в цих п’яти рідках може вміститися відповідь на запитання: В ЯКИЙ СПОСІБ? ЧОМУ?

Класичний жанр не має заголовку. Перші два-три слова виділяються жирним шрифтом або набираються великими літерами, тому їх треба добирати з особливою ретельністю.

Наприклад:

“ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРОМ УКРАЇНИ ПРИЗНАЧЕНО Віктора Ющенка, який змінив на цій посаді Валерія Пустовойтенка”

“Ми ніколи не станемо незалежні від Росії”, - заявив перший секретар КПУ П.Симоненко під час зустрічі з депутатами російської Думи в Москві”

Ці дві форми факту є класичними у світовій пресі. Перші слова відразу надають основну інформацію читачу.

Варто зазначити, що останнім часом преса почала практикувати інші видозміни факту:

- факт з одним ключовим словом – це дозволяє привернути увагу або до географічної назви, або до загальновідомого прізвища

Донецьк (початок може бути виділеним)