Велика Британія в 1900-1920-х роках
План.
1. Довоєнний розвиток Великої Британії.
2. Наслідки І світової війни.
3. Внутрішня політика.
1. Форма правління – парламентська монархія.
1901-1910 - править Едуард VІІ, 1910-1936 рр. - Георг V.
Домінували 2 партії: консервативна (торі)- партія великих підприємців і землевласників та ліберальна (віги) - партія торгово-промислових кіл, інтелігенції. У 1900 р. утворилася лейбористська (робітнича) партія.
У 1914 р. прийнято закон про самоврядування Ірландії (з-н про гомруль).
1916 р.- повстання в Ірландії з вимогою незалежності. Придушено.
Індустріалізація у Великій Британії відбувалася повільно. Пізно почалося акціонування промисловості та утворення корпорацій. Англійська про-мисловість втратила іноземні ринки для ряду товарів. Спостерігався застій у техніці. Капітали вкладались не у розвиток національної промисловості, а за кордоном.
2. Наслідки І світової війни для Англії були невтішними:
Людські втрати -743 тис. чол. загинуло, 1 млн. 693 тис. поранено.
Матеріальні втрати – 10 млрд. ф. ст., або 1/3 національного багатства.
Скоротився експорт товарів на 45%, випуск промислової продукції - на 20 % , припинилося будівництво житла.
Велика Британія усунула свого конкурента в Європі — Німеччину;
отримала 22 % німецьких репарацій, колонії Німеччини і Османської імперії.
Однак після війни загострилися суперечності між В.Б. і Францією та США.
Із кредитора американських банкірів Британія перетворилася на їхнього боржника.
Погіршився життєвий рівень населення. Податки зросли в 6 разів.
Поширився страйковий рух робітників, відбувалися повстання в армії.
Посилився національно-визвольний рух в колоніях і залежних країнах.