Аналітичний документ. Загальна характеристика аналітичних документів. 79.Структура. 81,82

Аналітичний документ містить два основних функціональних розділи: інформаційний та безпосередньо аналітичний. В залежності від характеру дослідження інформаційний та аналітичний розділи можуть бути рівнозначними або асиметричними за об’ємом, проте жоден з них не повинен складати виключний зміст проекту. Аналітику не можливо подати без посилання на вихідну інформацію, тому адресат не отримає повної картини проблеми. 
Разом з тим, інформаційний та аналітичний розділи безперечно мають власну специфіку. Вона визначає їхній змістовний склад, а також форму подання матеріалу та особливості відповідних лінгвістичних конструкцій. 
Розрізняють наступні види аналітичних документів: 
Аналітична записка (цілісна інформаційно-політична модель політичної ситуації, з таблицями, які ілюструють івент-аналіз, детальним аналізом проблем, висновками та практичними рекомендаціями, схематичним сценарієм розвитку політичної ситуації). Визначальним при підготовці аналітичної записки є термін її підготовки – важливо, щоб після її закінчення інформація не втратила своєї актуальності. При підготовці аналітичної записки доцільно залучати максимальну кількість матеріалів, навіть тих, які раніше вже використовувалися. Обсяг 5 – 10 сторінкам. 
Оглядова записка (політична картина дня та аналіз політичного дискурсу в ЗМІ за підсумкам дискурс-аналізу першого етапу дослідження). При складанні оглядової записки інформація з документів, що використовуються, подається як правило у вигляді прямих цитат (допускається їх скорочення з відповідними застереженнями). Оглядова записка в основному використовується для аналізу публікацій у ЗМІ з того чи іншого питання. Обсяг від 5 до 20 сторінок. 
Довідка (порівняльний портрет мовних особистостей по підсумку другого етапу дослідження та інтенціональний портрет особистості, яка була об’єктом дослідження).
 представляє собою короткий огляд окремого аспекту конкретної події (в основному це інформація статистичного та іншого характеру), а також може стосуватися політичних, державних та громадських діячів, питанням функціонування політичних структур тощо. Обсяг 2-3 сторінок. Принципи 
Складання аналітичного документа орієнтація на потреби замовника;

. формулювання загальної картини проблеми, що розглядається;

. розташування на першому місці основних висновків з проблеми;

. матеріал повинен бути структурованим та логічно викладеним, при цьому рекомендовано використовувати чіткі, зрозумілі фрази, намагатися уникати бюрократичного жаргону.

Здебільшого кожен аналітик у процесі роботи виробляє власну схему підготовки аналітичного документу з огляду на отриманий практичний досвід. Разом з тим, можна виділити ряд послідовних складових, які доцільно використовувати при складанні будь-якого аналітичного документа.

Структура

1. прізвище та ініціали замовника, у разі необхідності – посада (особливо у випадках, коли документах готується у державних структурах);

2. прізвища, ініціали та посада аналітика, консультанта. Проте існують випадки, коли документ готується конфіденційно, тому необхідності у даному пункті немає;

3. дата завершення аналітичного документа (або період, який охоплює аналітична записка);

4. тема аналітичного документа (заголовок). Значення заголовку (назви) аналітичного документу важно переоцінити. Заголовок повинен передавати основну ідею аналітичного документу, певною мірою викликати у замовника ті чи інші очікування;

5. основна частина – аналіз проблеми, варіанти подальшого розвитку подій. В одному аналітичному документі доцільно відображати не більше 4-5 ключових ідей, які мають відношення до заявленої теми;

6. висновки;

7. рекомендації.

Структура аналітичних документів має багато спільного, однак є і певні особливості кожного виду.

Огляд стану питання— це огляд, що містить систематизо_вану й узагальнену інформацію про стан наукової розробки і практичної реалізації, тенденції розвитку питання, що розгля_дається Огляд стану питання(проблеми, теми) складається з таких елементів: вихідні дані, реферат, вступ, аналітична частина, висновки, рекомендації, додатки, список використаних джерел, список скорочень, допоміжні покажчики, зміст. У вступіобґрунтовують вибір теми (вказують наукову і практичну значущість та актуальність теми (проблеми, пи_тання), її зв’язок з іншими галузями науково-практичної діяль_ності), визначають цільове призначення огляду, часові межі аналізованого періоду, види використаних документів, Аналітична частинаогляду містить аналіз, оцінку й уза_гальнення систематизованих даних і фактів, які характеризу_ють стан об’єктів наукових досліджень При підготовці оглядів слід дотримуватися таких основ_них положень:Критичний аналітичний оглядмістить систематизова_ну, яку критично (науково, технічно, економічно) оцінив і уза_гальнив автор огляду, інформацію про стан питання, що роз_глядається. Його основна мета — оцінка стану, визначення основних тенденцій і перспективних шляхів розвитку питання (проблеми, теми), що розглядається, а також синтез нового наукового знання. В оглядово-аналітичному документі обо_в’язковими є зіставлення й авторська оцінка новизни, науко_вої і практичної значущості питання. Прогнозний оглядмістить аналіз інформації, яка відобра_жає характер змін стану досліджуваного об’єкта (його струк_тури, найважливіших показників і чинників, що визначають його розвиток), з метою виявлення закономірностей розвитку об’єкта, необхідних для проведення робіт з прогнозування. Цей огляд базується на аналізі первинних документів глибокої ретроспективи.Прогнозний огляд на 5—10 років уперед і передбача_ють аналіз:Прогнозний огляд має таку структуру: вступ (підстави для складання огляду), аналітична частина (стан об’єкта, тенденції і прогноз розвитку), висновки, пропозиції. Інформаційний звіт про діяльністьрозпочинається з анотації або реферата з коротким викладом завдання дослідження та отриманих результатів і зі вступу, в якому харак_теризуються вітчизняні й зарубіжні досягнення з досліджу_ваної проблеми. У самому тексті звіту викладають зміст зав_дання, формулюють технічне завдання, аналізують відомі ме_тоди і способи вирішення, розрахунки і результати експери_ментів. Завершується звіт висновками із зіставленням та ана_лізом результатів, отриманих у ході дослідження теоретичних та експериментальних даних, і, нарешті, висновками з оцін_кою результатів і шляхів використання їх. Модифікацією аналітичного документа за цільовим при_значенням та методикою створення є такі інформаційні доку_менти, як тематична підбірка, дайджест, прес-реліз, досьє і т. ін. Такі документи часто називають синтезованими. Тематичні підбіркияк вид аналітичних документів — це синтезована сукупність первинних документів, частин тек_сту, рефератів, анотацій, рисунків, схем, діаграм тощо, підібра_них з певного питання (проблеми). їх роблять за двох умов: при сталому споживацькому інтересі до певної проблеми і тоді, коли немає узагальнених публікацій з неї, інформація розосереджена в широкому колі джерел.

Дайджест— це документ, що становить добірку витягів із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення, чи добірку найцікаві_ших матеріалів, передрукованих з інших видань. Дайджести можуть бути неперіодичними, періодичними та продовжува_ними. Дайджестом також називають короткий виклад чого- небудь. Це фрагменти текстів багатьох документів (цитати, витяги, конспекти, інколи реферати), підібрані з певної теми, не забезпеченої узагальнюючими публікаціями, яка є у сфері постійних інтересів споживачівДля дайджестів характерним є: вузькість тематики; різність аспектів розгляду проблеми; різниця в термінології, яку застосовують фахівці різних галузей; можливі розбіжності у відомостях, незбігання поглядів авторів. Прикладом аналітичного вторинного документа є досьє. Досьє— це формалізований, тобто складений за певним пла_ном вторинний документ, який містить розгорнуту характе_ристику об’єкта (окремої особи, організації, товару або послу_ги і т.д.).Прес-реліз— листівка, спеціальний бюлетень або брошура, головним чином, з офіційним повідомленням для органів масової інформації. Інформаційні вимоги: зацікавленість споживачем (інформативність); змістовність (інформаційна місткість); яскравість у рекламному оточенні (контрасність); виразність основних елементів (первинна фіксація уваги); запам’ятовуваність (вторинна фіксація уваги — зворот_на інформація); вчасність — необхідність для певних споживачів у по_трібний час.


Інформаційно-аналітична робота, кінцевим продуктом якої є аналітичний документ, складається 7 етапів.

Розглянемо їх детально.


На першому етапі відбувається загальне знайомство з поставленим завданням.

На другому етапі необхідно визначитися з термінами та поняттями, які будуть використовуватися під час підготовки документу.

На третьому етапі збір інформації з поставленого завдання, Четвертий етап включає у себе оцінку отриманих фактів, їх класифікацію та детальний аналіз.

На п’ятому етапі відбувається побудова гіпотези. Як правило, вона носить робочий характер і у майбутньому може бути переглянута під впливом нових факторів.

Шостий етап передбачає, по-перше, перевірку та затвердження висунутих попередньо гіпотез, по-друге, формулювання висновків та рекомендацій.

Нарешті, на сьомому етапі відбувається безпосереднє оформлення аналітичного документу, що повинно в цілому відповідати вищезазначеним загальноприйнятим принципам.