Теоретичний аналіз проблеми розвитку

СПЕЦІАЛЬНИХ РУХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЮНАКІВ

СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ

ЗАНЯТЬ БАСКЕТБОЛОМ

Літературний огляд у вигляді самостійної глави (розділу) становить більшу частину роботи. На цю главу відводиться приблизно 25-30% загального обсягу рукопису (10-15 сторінок машинописного тексту).

У цьому розділі розглядається, порівнюється та аналізується точка зору авторів-дослідників з основних питань теми (проблеми), що розглядаються у вітчизняних та зарубіжних джерелах.

Викладення матеріалу можна вести або в хронологічній послідовності, або розділяти матеріал на проблемні питання. Вибір того чи іншого варіанту залежить від характеру теми та зібраних матеріалів, ступеня висвітлення окремих питань в літературі й т.д. Якщо в розділі виділені параграфи, то їх слід назвати.

Літературний огляд рекомендується проводити у три етапи:

– підбір і складання списку спеціальної літератури (значну допомогу в підборі відповідних публікацій дають різні біографічні показники);

– аналіз тексту (читати необхідно повільно, осмислюючи зміст публікацій, намагаючись зрозуміти головні ідеї та думки автора);

– запис основного змісту тексту.

Перед ознайомленням зі змістом корисно ознайомитись з вихідними даними джерела (в якому році, місті та видавництві воно надруковане, яким тиражем і хто є редактором), що дозволить оцінити сучасність та його характер (науковий, навчальний, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову). Він дає можливість зорієнтуватися у змісті книги, зрозуміти головні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури, щоб ознайомитись із додатковою літературою з обраної теми й оцінити її обсяг.

Завершальним етапом вивчення літературних джерел є запис їх основного змісту у вигляді цитування, складання плану тез або конспектів.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам’ятати суть роботи, щоб занотовувати тільки те, що має належність до теми дослідження. Виписувати цитати треба на один бік окремих аркушів паперу стандартного розміру, це допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за темами і проблемами. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Кожен раз, коли студент користується думкою будь-якого автора, він повинен вказати прізвище автора і поруч у дужках поставити номер, який стоїть у бібліографічному списку проти прізвища даного автора.

Наприклад:

На думку професора А.М. Шльоміна [26], під спеціальною руховою підготовкою розуміється… Або: На думку деяких авторів, фізична підготовка є невід’ємною частиною системи...[2, 3, 11, 14].

Коли подається цитата, необхідно вказати номер і сторінку з джерела, де вона міститься:

Наприклад:

В.І. Лях пише: „Координаційні здібності визначаються...”[12, с.3].

Як правило, посилання розміщують у тому місці, де це найзручніше за змістом.

Чим ширше і різноманітніше коло джерел, які студент використовує, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення.

Закінчується цей розділ коротким висновком (резюме), в якому узагальнюються основні положення, які автор хотів би виділити.

Наприклад:

Висновки до розділу 1

1. Активний руховий режим, в обсязі 14-20 годин на тиждень занять фізичними вправами, позитивно впливає на розумову і фізичну працездатність учнів і сприяє підвищенню успішності, підвищенню рівня фізичної підготовленості.

2. З метою підвищення рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл необхідно:

- регулярно проводити фізкультурно-оздоровчі заходи в розпорядку навчального дня школи;

- активізувати роботу шкільних секцій, груп загальної фізичної підготовки;

- виховувати інтерес в учнів до занять фізичною культурою, до здорового способу життя.

3.3. Описання методів і організації дослідження (Розділ 2)

Другий розділ в роботах експериментального характеру традиційно присвячений описанню емпіричної частини дослідження, а саме: описанню методів і організації експерименту чи спостереження. На відміну від першого розділу, який повинен відбивати суть викладеного в ньому матеріалу, а не просто називатись «Огляд літератури», другий розділ має назву «Методи і організація дослідження»

Наприклад:

РОЗДІЛ 2