Контрольні заходи оцінювання навчальних досягнень студентів
Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів – важлива складова навчально-виховного процесу у ВНЗ.
Це явище історичне. Як спеціально організована система контроль навчальної роботи виник у 18 ст. у вищій школі Німеччини. Там почали вивішувати списки студентів, у яких напроти кожного прізвища ставилися крапки (одна, дві, три). Ці крапки означали розряди: І – найвищий, ІІ – середній, ІІІ – найнижчий. Надалі середній розряд поділили, у свою чергу, на три. З часом кількість розрядів збільшилася до 12. У різних країнах кількісні оцінки варіювалися.
Необхідність контролю навчальної роботи й оцінки знань студентів має об’єктивний характер. Тут діє закономірний зв’язок у ланцюгу: мета навчання – процес – результат – нова мета.
Контроль досягнутих результатів має низку функцій:
1) освітня (навчальна): контроль сприяє поглибленню, розширенню, вдосконаленню знань студентів (зв’язок “студент-викладач”, “студент-студент”);
2) діагностична: виявлення знань, умінь і навичок студентів;
3) стимулююча: схвалення успіхів сприяє розвитку мотивів до навчання;
4) розвивальна: розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізувати і синтезувати, порівнювати й узагальнювати, абстрагувати й конкретизувати, класифікувати й систематизувати, а також мовлення, увага, уява, пам’ять;
5) виховна тощо.
Відповідно до місця у навчально-пізнавальній діяльності студентів виокремлюють міжсесійний (поточний) і підсумковий контроль.
Міжсесійний контроль полягає у контролюванні навчального процесу в період між сесіями. Йдеться про попередню, поточну, проміжну (тематичну) перевірку. Так, попередній контроль здійснюють на початку вивчення дисципліни чи окремої теми з метою виявлення рівня підготовленості студентів. Поточний контроль має на меті отримання оперативних даних про рівень знань студентів і якість навчально-пізнавальної діяльності на навчальних заняттях. Проміжний (тематичний) контроль здійснюється при закінченні вивчення розділу, теми.
Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентів за тривалий період навчання – семестр, рік, на час завершення курсу навчання і спрямований на виявлення системи і структури знань студента. Виокремлюють семестровий підсумковий контроль і державну атестацію.
Семестровий контроль у ВНЗ проводиться як семестровий екзамен.
Семестровий екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми начальної дисципліни.
Екзаменаційні білети та варіанти завдань розглядаються та затверджуються на засіданні відповідної кафедри; кожний білет підписує завідувач кафедри не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Зміст та структура білетів (їх близько 30) повинні відповідати програмі курсу.
Компонування білетів не повинно бути відомим студентам до початку екзамену (лише загальний перелік питань курсу).
Екзамен може проводитися в усній, писемній формі, а також у вигляді тестування. Перед іспитом проводиться колективна консультація для однієї або кількох груп.
Відповідно до КМСОНП підсумкова оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових балів, одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною (екзамен) або 65-бальною (залік) шкалою з наступним переведенням одержаних балів у національну (чотирибальну) шкалу оцінювання та шкалу ECTS відповідно до європейських вимог.
Результати підсумкового контролю фіксуються в індивідуальному навчальному плані студента.
Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Студенти, які закінчують ВНЗ, складають державні екзамени і захищають дипломні роботи.
Складання державних екзаменів і захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу і за обов’язкової присутності голови комісії.
Державний екзамен є комплексною перевіркою знань студентів із дисциплін, передбачених навчальним планом, за білетами, складеними відповідно до навчальних програм та за методикою, визначеною ВНЗ.
Повторне складання державного екзамену можливе лише у наступний термін роботи державної екзаменаційної комісії (через рік) і лише один раз протягом трьох років.
Студенту, який успішно пройшов державну атестацію, рішенням державної комісії присвоюється кваліфікація з вищої освіти і видається відповідний диплом державного зразка, а також додаток до диплома. 75 % відмінних оцінок надає право студентові отримати диплом із відзнакою.
Література:
Алексюк М.А. Педагогіка вищої освіти України. – К., 1998.
Головатый Н.Ф. Учись учиться: Учебно-метод. разработка. – К., 2000.
Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К., 1997.
Організація самостійної та індивідуальної роботи студентів (КМСОНП): Методичні рекомендації / Уклад. О.В.Горун, Л.В.Мороз. – К., 2006.