Роль навичок самостійної роботи студентів для підвищення ефективності навчання

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

«ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМИ МОДЕЛЮВАННЯ NI MULTISIM ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН»

ХАРКІВ 2015

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..3

1 РОЛЬ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ……………………………..4

2 ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМИ NI MULTISIM ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ……………………………………………………………………8

2.1 Основи роботи з програмою ………………………………………..8

3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНИХ ПРАКТИЧНИХ РОБОТ СТУДЕНТІВ …………………………………………………………..28

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………...54

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………....55

ВСТУП

Підготовка висококваліфікованого фахівця, розвиток професійної компетентності неможливі без організації його навчання протягом усього життя, що має на увазі необхідність безперервної освіти як під час навчання у вищому навчальному закладі, так і за межами освітньої системи з урахуванням наступності всіх освітніх рівнів.

Самостійна робота студентів - це вид навчально-пізнавальної діяльності, що складається в індивідуальному, розподіленому в часі виконанні студентами комплексу завдань при консультаційно-координуючої допомоги викладача, орієнтованої на самоорганізацію діяльності учнів.

Самостійна робота істотно впливає не тільки на якість навчання студентів вищого навчального закладу, але і розвиває в них здатність застосовувати отримані знання на практиці, знаходити і аналізувати необхідну інформацію. Одними з найважливіших аспектів в освоєнні професійних компетенцій у студентів є: наявність здатності до самоосвіти, бажання працювати самостійно і вміння планувати і розподіляти свій час. Основна мета самостійної роботи полягає в оволодінні фундаментальними знаннями, професійними вміннями та навичками діяльності за профілем, придбання творчого досвіду і навику дослідницької діяльності.

Для успішного здійснення самостійної роботи студента необхідно формування стійкого інтересу учнів до обраної спеціальності і методам оволодіння її особливостями, які залежать від рівня складності завдань, які пропонуються для самостійної роботи; взаємини між викладачами та студентами в освітньому процесі; включеності студентів у формовану діяльність майбутньої професії. Також при організації самостійної роботи студентів у вищому навчальному закладі, в першу чергу, необхідно створити умови високої активності, самостійності та відповідальності учнів в аудиторії і поза нею в ході всіх видів навчальної діяльності. Правильний вибір форм організації самостійної роботи дозволить досягти необхідного рівня професійної підготовки випускника, а також знайти новий підхід до оптимізації ефективності навчального процесу.

РОЛЬ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ

Останнім часом самостійній роботі студентів надається велике значення, оскільки вища освіта є одним із визначальних факторів впливу на професійне становлення особистості.

Одним із показників ефективності освіти є самостійність студентів, необхідна для здійснення самостійних узагальнень, прийняття самостійних рішень і виконання самостійних дій у процесі подолання навчальних труднощів. Крім знань, професійних умінь і навичок професійної діяльності,майбутні фахівці повинні спиратися на власний досвід творчого оцінювання та розв’язання поставлених проблем.

Такі характеристики мають сформуватися у студентів упродовж їх самостійної роботи, якій відведена значна частка у вищій освіті. Важливим для викладача є розуміння того, що самостійна робота становить таку навчальну діяльність студентів, яка відбувається під керівництвом, але без допомоги викладача; це водночас форма організації пізнавальної діяльності студента без чиєїсь допомоги та дидактичний засіб вищої школи.

Студент самостійно, базуючись на своїх мотивах, оцінює предмет навчальної діяльності, визначає загальну мету і конкретні задачі, вибирає адекватні засоби їх вирішення для досягнення результату, здійснює необхідний самоконтроль.

Ефективність самостійної роботи досягається за рахунок максимальної активності самого студента, при цьому викладач виконує когнітивну, консультативну та координаційну функції. Для цього студенти забезпечуються відповідними інформаційними джерелами, які сприяють самостійному засвоєнню навчального матеріалу.

Слід відзначити, що останніми роками вища школа виконує завдання з реалізації компетентісної моделі підготовки спеціалістів, впроваджуючи сучасні вимоги професійної компетентності майбутнього фахівця. Втім сьогодні самостійна робота студентів недостатньо ефективна. Її вади полягають, насамперед, у недостатній сформованості у студентів самих навичок самостійної роботи; побудова самостійної роботи багатьох студентів не сприяє ефективності їх навчання. Витрачаючи багато часу, вони не досягають у ній високих результатів.

Серед факторів, що негативно впливають на ефективність самостійної роботи називають не сформованість загальних і спеціальних навчальних умінь, яка проявляється у невмінні студентів оптимально організувати свою самостійну роботу, а також виконати навчальні завдання раціональними способами. Насамперед, це стосується тих умінь, оволодіти якими нинішні студенти мали ще в середній школі. Крім цього, можна відзначити, що у процесі навчання названі проблеми можуть виникнути у студента також з приводу завдань, виконання яких вимагає нових, специфічних для ВНЗ, навчальних умінь.

Організація самостійної роботи, керівництво нею — це відповідальна й складна робота кожного викладача. Виховання активності й самостійності необхідно розглядати як складову частину виховання учнів. Це завдання виступає перед кожним учителем у числі завдань першорядної важливості.

Досліджуючи роль самостійної роботи при навчанні, неодмінно слід підкреслити, що самостійна робота не є самоціллю. Вона є основним засобом боротьби за глибокі й міцні знання, засобом формування активності та самостійності як риси особистості, розвитку розумових здатностей.

Ще одним аспектом розгляду самостійної роботи є опис її як засобу залучення тих, хто навчається, до самостійної пізнавальної діяльності, засобу її логічної та психологічної організації, а не лише форми організації навчальних занять і не методу навчання.

Одним із найдоступніших шляхів підвищення ефективності заняття та активізації студентів на занятті є продумана самостійна навчальна робота. Саме в процесі особистої самостійної навчальної діяльності студент здобуває міцні знання. Самостійну навчальну роботу визначають як будь-яку організовану викладачем активну діяльність учнів, спрямовану на виконання поставленої мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування та розвиток умінь і навичок, узагальнення і систематизацію знань.

Для самостійної роботи студентів характерна велика активність пізнавальних процесів, як на занятті, так і поза ними. Самостійна робота слугує засобом підвищення ефективності процесу навчання й підготовки студентів до самостійного поповнення своїх знань.

​ ​ Протягом самостійного розв'язання проблем студент глибше пізнає сутність предмета, вивчає джерела літератури, здійснює пошук оптимальних шляхів рішення. Особливо важливим є стимулювання успішних студентів (наприклад, додатковими балами) за проведену самостійну роботу, здійснений пошук, виконані завдання.

​Отже, самостійна робота є засобом навчання, який формує у студентів рух від незнання до знання, від нижчого рівня розумової діяльності до вищого.

Не менш важливу роль в організації самостійної роботи відіграє добірка навчального матеріалу, тому що з його допомогою студенти здобувають інформацію про зміст навчання. Однак власне інформація поза мотивацією не має жодного значення й жодним чином не впливає на успіхи. Якщо ж інформація співзвучна потребам студента та емоційно опрацьовується, то студент отримує імпульс до наступної діяльності.

З цього погляду, зміст навчального матеріалу має бути доступним студенту, повинен випливати з наявних у нього знань і спиратися на них, але разом з цим матеріал повинен бути досить складним і важким.

Найчастішими педагогічними вадами є не системність самостійної роботи та її випадковість щодо змісту, кількісно та за формою. Також дослідники відзначають як недолік те, що рівень пропонованої самостійності не відповідає навчальним можливостям студента, може бути слабко виражений індивідуальний підхід.

Важливим для підвищення ефективності є урізноманітнення самостійних робіт, пошук оптимальності за часом для даної групи. Проводячи заняття, на якому повідомляється про самостійне завдання, викладач повинен надати чіткі інструкції перед цією самостійною роботою. Домашні завдання мають бути продуманими і пов’язаними з поясненим матеріалом, а також бути своєрідною підготовкою до наступної теми.

Отже, виконання освітнього завдання самостійної діяльності студентів організують викладачі, по-перше, навчаючи студентів алгоритмів самостійної діяльності і, по-друге, розвиваючи при цьому особистість кожного студента. Організація самостійної роботи,керівництво нею – це відповідальна та складна праця кожного педагога.

Виховання активності та самостійності необхідно розглядати як складову виховання студентів. Таке завдання постає перед кожним викладачем як одне з першочергових. Розвиток у студентів самостійності в пізнавальній діяльності важливий тим, що це навчає їх самостійному пошуку та оволодінню знаннями упродовж усієї самостійної професійної діяльності, застосуванню наявних у них самостійно набутих знань для навчання та практичної діяльності. Не слід забувати й основної функції самостійної роботи, якою є формування висококультурної особистості, оскільки лише в самостійній інтелектуальній та духовній діяльності розвивається людина.

Вимогою часу є поєднання в самостійній роботі не тільки активації студента до удосконалення своїх знань, але й реалізація своїх практичних навичок та вмінь. На допомого цьому (в умовах вивчаємої дисципліни) застосовуються різноманітні комп’ютерні технології. Як правило у вищих навчальних закладах передбачено виконання лабораторних та практичних робіт, але з різноманітних причин цього може бути недостатньо для більш досконалого вивчення навчальної дисципліни. Тому самостійна – практична робота студента є невід’ємною частиною розвитку майбутнього спеціаліста.