Комсомольців – ватажків юних піонерів

До всіх Педвузів України, Окрінспектур Наросвіти та Окружкомів ЛКСМУ (25/ІV – 1930 р.)

У травні місяці цього року підчас весняного набору до факультетів соціального виховання ІНО та до Педтехнікумів, треба прийняти за прикладом попередніх років певну кількість комсомольців – ватажків юних піонерів, які мають освіту за 7-ми річку. Розкладка місць для прийому ватажків юних піонерів до кожного ПедВУЗ’у до цього додається.

Ватажки мусять бути прийняті в рахунок загального прийому підчас весняного набору на 1-й курс на пільгових умовах – без іспитів(виділено автором). Командування повинні переводити ОК ЛКСМУ, без рекомендації яких в рахунок ватажків приймати нікого не можна.

Зважаючи на важливість справи підготовки кадрів взагалі і зокрема педагогічних, Окружкоми ЛКСМУ вкупі з інспекторами народної освіти повинні розгорнути широку роботу вербування комсомольців ватажків юних піонерів до ІНО та Педтехнікумів. Для всіх ватажків, що бажають вступити до Педвузів, встановлюються такі вимоги:

1. Робітники, батраки та бідняки приймаються в першу чергу.

2. Для робітників і батраків – не менш як 2-х річний виробничий стаж.

3. Для бідняків не менш як 2-х річний стаж активної громадської роботи на селі.

4. Освіта за 7-ми річку (за пред’явленням посвідчення).

5. Не менш як 2-х річний комсомольський стаж.

6. Не менш як 2 роки стажу практичної роботи серед юних піонерів.

7. Бажаю, щоб були відряджені до Педшкіл, крім членів ЛКСМУ, також члени чи кандидати партії.

Пропонується при відрядженні ватажків комсомольців до Педвузів цих вимог пильно дотримуватись і не припускати ніяких зменшень.

Весняний прийом до Педвузів 1930 року

№	Місце перебування інституту народної освіти	Норма прийому	Кількість комсомольців
	Волинь: укрсектор євсектор
	Дніпропетровськ: укрсектор россектор
	Київ: укрсектор євсектор россектор
	Кам’янець
	Луганськ
	Миколаїв
	Ніжин
	Одеса: укрсектор євсектор німсектор
	Полтава
	Херсон
	Харків
	Чернігів

Бюлетень Народного Комісаріату Освіти УСРР. – 1930. – № 18. – С. 8–9.

Історичний фон

Протиріччя багатьох моментів модернізації системи вищої освіти УСРР в період від 1920 до 1930 років стали основою для радикальних змін. 1930 року за ініціативою та при жорстокому тиску влади відбувся поворот у напрямку розвитку вищої школи, який мав на меті рішучу трансформацію мережі вищих навчальних закладів, структурну реорганізацію управління, зміни в навчальному процесі. Початок всім цим змінам поклала реорганізація структури НКО, з елементами репресивних закладів.

Документ № 23

Повідомлення про чистку апарату НКО

До всіх установ НКО

Комісія в складі: голови т. Слюсаренка (Уповноваженого народним комісаріатом шляхів), заступника голови т. Наволовського (НК РСІ), та членів т. Кашіна (машиніст Депо «Жовтень»), т. Рижева (робітник Радіозаводу), т. Шестопалова (робітник Вел. заводу), т. Канюка (представник МК НКО) і представника НКО т. Гірчака

РОЗПОЧАЛА ЧИСТКУ АПАРАТУ НКО

Прохання до всіх громадян що стикаються з роботою, а також до тих, що знають окремі випадки бюрократизму, тяганини, перекручування класової лінії в роботі, чиновницького ставлення до відвідувачів установи з боку окремих службовців, перебування на роботі в НКО шкідливого елементу, що заважає правильно виконувати завдання Компартії й Уряду – подавати відповідні заяви до комісії для чистки апарату НКО, що міститься в будівлі НКО, вул. Артема, 29, 1 поверх.

Комісія

Бюлетень Народного Комісаріату Освіти УСРР. – 1930. – № 22. – С. 1.

Історичний фон

План впровадження політики українізації виконувався важко, неодноразово термін українізації вищих навчальних закладів переносився з одного навчального року на інший. Кожного наступного року керівництво НКО констатувало, що справа українізації вищої школи досить поширена й є певні досягнення, але постійно радило Правлінням вишів, що після всіх термінів, які були надані професорсько-викладацьким складам щодо переходу на викладання українською мовою та які досі не перейшли, а також не подали відомостей про те, що вони вивчають українську мову, вони мають бути піддані організаційним висновкам. Зважаючи на таку негативну ситуацію з українізацією викладачів і вчених НКО вирішив скоротити список підлеглих іспиту з української мови.

Документ № 24

Про іспити з української мови для службовців усіх установ та підприємств як республіканського, так і всесоюзного значення, для професури, вчителів та наукових робітників усіх навчальних та наукових закладів

До всіх Райвиконкомків та Міських рад, Комісіям Українізації

(5/ХІ – 1930 р.)

На підставі постанови РНК УСРР від 26/ІІ – 1929 р. НКО УСРР, за згодою з ЦК Українізації при РНК, видав обіжне розпорядження від 12/V – 1930 р. про іспити з української мови.

Але, не зважаючи на те, величезна більшість районів та міст (тепер адміністративних одиниць) зазначеного розпорядження не виконали, іспитів не перевели, а тому НКО пропонує до 1 січня 1931 р. виконати розпорядження НКО від 12/V – 1930 р. та урядити іспити з української мови службовцям усіх установ та підприємств, професурі, вчителям та науковим робітникам усіх навчальних та наукових закладів.

Іспитам не підлягають:

а) усі, що мають першу категорію про знання української мови з жовтня 1928, 1929 та 1930 рр.;

б) службовці – студенти ВИШів;

в) службовці – курсанти ВРШ, РПШ та інших вечірніх шкіл для дорослих;

г) усі, що скінчили ВИШ, ВРШ, РПШ та інші вечірні школи для дорослих і про знання української мови мають посвідчення за 1928/29 та 1929/30 навчальні роки;

ґ) що скінчили ІНО – літературно-мовний відділ за попередні роки;

д) що скінчили інші відділи ІНО у 1927/28, 1928/29 та 1929/30 навчальних роках;

е) студенти Вищого заочного інституту народної освіти;

є) увесь низовий технічний персонал (прибиральниці, кур’єри, вартівники, комірники тощо).

ж) особи, що в процесі своєї роботи не мають безпосередніх стосунків з масами (оркестранти, фармацевти, лаборанти тощо);

з) особи, що мають понад 50 років і їхня робота не вимагає знання української мови (статистики, реєстратори тощо);

и) усі, що навчаються на Державних курсах українознавства (РДКУ, МДКУ), на заочних курсах українознавства (ВДЗКУ) до закінчення навчання.

Усі відомості про наслідки іспитів з усіма даними Районі та Міські комісії українізації надсилають до НКО УСРР не пізніше як 15-го січня 1931 р.

Інструкцію та порядок як уряджати іспити, надруковано в Бюлетені НКО від 12/V – 1930 р. № 19 та 3-му збірникові ЦДКУ 1930 р.

Заст. Наркома Освіти Полоцький

Інспектор українізації радапарату Павлишин

Бюлетень Народного Комісаріату Освіти УСРР. – 1930. – № 48. – С. 15.

Історичний фон

Суть реорганізації вищої освіти УСРР впродовж 1920-х років полягала у створенні замість універсальної школи, яка випускала кадри широкого профілю, нових спеціалізованих навчальних закладів, що готували фахівців для конкретних галузей господарств і культури, й передачі керівництва вищих навчальних закладів відповідним народним комісаріатам і відомствам. Ці заходи призвели до повної реорганізації як системи вищої освіти, так і НКО УСРР.

Документ № 25