ІІ. Інструктаж стосовно дослідження 4 страница

Професійно й грамотно підготовлена анкета забезпечує зацікавленість респондента проведеним опитуванням, логічну послідовність питань і доцільний перехід від питання до питання, підтримує активність респондента, ураховує необхідність психологічного розвантаження при тривалому опитуванні, у ній коректно сформульовані питання по гострій тематиці.

Анкета покликана також дисциплінувати интерв'юера, поставити його перед необхідністю задати всі заплановані питання у відповідній формі й порядку. Навіть у випадку полуструктурированого або неструктурированого опитування перелік питань анкети служить підказкою для того, хто проводить опитування.

36). Основні критерії оцінки якості питань:

№ з/п	Зміст критерію і оцінки	Оцінки і дії дослідника
	Чи є запитання відкритими, закритими чи напівзакритими?	Чи немає необхідності „закрити” відкрите запитання? Чи немає необхідності „відкрити” закриті запитання, або зробити напівзакритими?
	Чи однозначно сприймається зміст запитання? Чи немає в його формулюванні понять, словосполучень, які допускають різне розуміння змісту?	Формулювання однозначне – зміни не потрібні. Формулювання неоднозначне – необхідно уникнути неоднозначності розуміння.
	Яке з перелічених завдань потрібно виконати респонденту під час відповіді на питання? 1. Вибрати за одним критерієм лише одну відповідь. 2. Вибрати більше одного варіанта із запропонованого списку за заданим критерієм. 3. Проран жувати запропоновані варіанти. 4. Визначити необмежене число варіантів за заданим критерієм. 5. Закінчити фразу. 6. Сформулювати власну відповідь у вільній формі.	Чи визначена взагалі логічна задача? Чи не є логічна задача суперечливою? Чи всім під силу буде дане завдання?
	Чи є необхідність забезпечити респонденту можливість ухилитися від відповіді?	Потрібно включити позицію типу „Не знаю”, „Важко відповісти”, „Не думав про це”. Потрібно вилучити позицію ухилення від відповіді.
	Чи стосується дане запитання до всієї сукупності опитуваних чи тільки до деякої частини цієї сукупності?	Залишити запитання, що стосується всієї сукупності опитуваних або ж встановити фільтр.
	Чи немає у формулюванні запитання складних для розуміння термінів, словосполучень?	При необхідності змінити формулювання запитання, уникнути важких для розуміння респондентами слів і термінів.
	Чи не є формулювання запитання таким, що впливає на відповідь?	Містить вплив – необхідні зміни. Не містить впливу – залучити досвідчених консультантів.
	Чи містить запитання оціночну шкалу?	Переконатися у доцільності обраної шкали. Збалансувати шкалу. Позначити середнє значення ознаки.
	Чи не перевищує запитання компетентність (поінформованість) опитуваних?	При потребі спростити запитання чи не ставити його.
	Чи зачіпає запитання самолюбство опитуваних?	При потребі доробити запитання чи не ставити його.
	Чи не порушує запитання національні та соціокультурні традиції і уявлення опитуваних?	При потребі доробити і змінити формулювання запитання чи не ставити його.

37). АНКЕТА –ЦЕ СТРУКТУРОВАНА ФОРМА ЗБИРАННЯ ДАНИХ, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ СЕРІЇ ЗАПИТАНЬ, ПИСЬМОВИХ АБО УСНИХ, НА ЯКІ НЕОБХІДНО ВІДПОВІСТИ РЕСПОНДЕНТУ.

ПРОЦЕС РОЗРОБКИ АНКЕТИ: Визначити необхідну інформацію Обрати метод опитування Визначити словесну форму запитань Визначити зміст окремих запитань Розробити запитання для подолання нездатності або небажання респондента відповідати Визначити структуру запитань Розмістити запитання у правильному порядку Визначити форму і розташування анкети Розробити оформлення анкети Усунути недоліки, що були виявлені при попередньому тестуванні.

Анкетування повинно відповідати таким вимогам: — запитання протягом анкетування мають залишатися незмінними; — перед початком необхідно провести інструктаж про порядок заповнення анкети; — наявність гарантії анонімності; — запитання анкети повинні бути чіткими, лаконічними; — на початку анкети запитання мають бути простими, поступово ускладнюючись; — запитання мають ураховувати індивідуально-психологічні особливості респондента: вік, стать, рівень освіти, схильності й переваги тощо. Кожна анкета має певну структуру і може містити такі комунікативні компоненти: — епіграф до анкети і звернення до респондента (це робиться з метою створення позитивного емоційного настрою респондента, сприяння активізації його розумової діяльності в потрібному напрямі, позитивного впливу на формування мотивації до участі в опитуванні, підкреслення ролі громадської думки); — повідомлення про мету дослідження, умови анонімності опитування, використання одержаних результатів та їх значення, правила заповнення анкети та пояснення; — основна частина анкети, яка містить питання про факти, поведінку, продукт діяльності, мотиви, оцінки і думки респондентів; — запитання про соціально-демографічні характеристики респондентів (це своєрідна візитна картка респондента, його схематичний портрет, який можна розмістити як на початку, так і наприкінці анкети).

38). Соціологічне спостереження - спрямоване, систематичне, безпосереднє простежування і фіксування значущих соціальних явищ, процесів і подій.

Спостереження має ряд переваг у порівнянні з іншими соціологічними методами. Головні з них - безпосередній зв'язок дослідника з об'єктом його вивчення, відсутність опосредствующих ланок, оперативність отримання інформації.

Плюси спостережень очевидні:

здійснюється одночасно з розвитком подій, явищ, процесів;

можливо безпосередньо сприймати їх і фіксувати поведінку людей у конкретних умовах;

з поля зору не вислизає жоден більш-менш важливий для соціолога факт;

події можливо відслідковувати не ізольовано, а у взаємодії всіх учасників.

До других із зазначених чинників слід віднести вплив на якість первинної інформації несхожість соціального становища учасників спостереження - спостерігача і спостережувані, відмінність у них інтересів, стереотипів поведінки. Спостерігачу соціологу іноді важко зрозуміти факти відсутності офіційного ставлення молодших зі старшими в трудовому процесі, дотримання режиму праці та відпочинку в загальноприйнятому уявленні і т.д. На якість інформації позначаються установки спостерігача і спостережуваних. Якщо останнім відомо, що вони є об'єктом вивчення, то вони можуть змінити характер своїх трудових дій, Підготувати інструментарій спостереження:

- Щоденник спостереження, де будуть фіксуватися його результати в закодованій чи Загальнозрозумілій формі, а також дії спостерігача і реакції що спостерігаються;

- Картки для реєстрації одиниць спостереження в строго формалізованому і закодованому вигляді (цих карток повинно бути рівно стільки, скільки одиниць спостереження);

- Протокол спостереження - методичний документ, що узагальнює дані всіх карток і містить, як мінімум, три оціночних показника;

вгадуючи бажання спостерігача.

Аудіовізуальні технічні засоби фіксації одиниць спостереження;

- Програму обробки даних спостереження.

39). Переваги та недоліки методу спостереження:

Спостереження – це візуальне сприйняття і реєстрація значимих щодо цілей дослідження соціальних явищ. На відміну від спостереження у повсякденному житті, наукове спостереження має свої характерні особливості, до яких належать: певна спрямованість (процедура здійснюється у відповідності з цілями і завданнями дослідження); наявність плану здійснення процедури та чітке слідування його пунктам; систематичний (невипадковий) характер; наявність спеціальних способів і засобів реєстрації явищ, що спостерігаються, контроль якості отриманих даних.

Спостереження у порівнянні з іншими методами дослідження демонструє цілу низку вагомих переваг.

1. Можливість сприймати та фіксувати події безпосередньо в момент їхнього прояву, а іноді – й брати в них участь. Така властивість притаманна виключно методу спостереження.

2. Поєднувати раціональні і почуттєві компоненти сприйняття об'єкта.

3. Фіксувати явище чи об'єкт цілісно, у сукупності всіх рис, ознак та зв’язків. Ретельно підготовлена процедура спостереження забезпечує фіксацію всіх значимих елементів ситуації, тим самим надаючи можливість її детального та об’єктивного вивчення.

4. В разі, якщо спостереження має прихований характер, дослідник отримує можливість одержувати інформацію незалежно від бажання представників групи, яка досліджується.

Інший недолік методу - неможливість досліджувати об'єкт у динаміці, складність повторного спостереження внаслідок динамічних змін, яких постійно зазнає досліджуваний об'єкт. Спостереження не дозволяє аналізувати події минулого, тому що відбувається у “реальному часі”.

Незважаючи на вказані недоліки, в деяких дослідницьких ситуаціях метод спостереження виявляється єдино можливим засобом одержання наукової інформації. Так, немає ніякої можливості анкетувати дітей дошкільного віку в зв’язку з несформованістю у переважної більшості з них навичок письма. Не завжди є ефективним та вичерпним опитування представників замкнених соціальних спільнот, наприклад, членів неформальних молодіжних угрупувань, релігійних сект. Тобто до даного методу звертаються у випадках, коли використання інших методів отримання інформації є недоступним або недоцільним, властиві ж йому недоліки певним чином компенсуються завдяки сполученню з іншими методами одержання інформації у межах одного дослідження.

40). Сутність наукових соціально-педагогічних досліджень:

Наукові знання про людину можуть бути результатами як окремої науки, так і мати інтегративний характер (міжнауковий). Тому важливою проблемою залишається на сьогодні пошук методу одержання достовірних наукових знань про особистість як конкретний прояв сутності людини, певним чином реалізовану інтеграцію в індивіді соціальне значущих рис та соціальних відносин даного суспільства. Основним в особистості виступає її соціальна якість як система певних елементів: соціальне визначена мета діяльності особистості; соціальні ролі; норми і цінності; система знаків, що використовує людина для виконання ролей та орієнтації у довколишньому світі; рівень освіти та спеціальної підготовки; соціально-психологічні особливості: активність і самостійність у прийнятті рішень. Стійкий взаємозв'язок названих елементів утворює систему особистості.

42). Польовий етап соціологічного дослідження:

П’ять основних етапів роботи

в процесі збору первинних даних

І. Підготовчий етап

n Призначення бригадирів (супервайзерів), визначення їхніх конкретних функцій і розподіл навантаження;

n підготовка польових документів (інструкцій, звітних бланків тощо);

n підготовка завдань для інтерв’юерів (квоти, адреси, точки опитування тощо);

n комплектація матеріалів дослідження для кожного інтерв’юера (анкети, польові документи згідно із завданням);

n сповіщення бригадирів (супервайзерів) та інтерв`юерів про початок дослідження, місце та час проведення інструктажу.

ІІ. Інструктаж стосовно дослідження

n Загальне ознайомлення з метою дослідження;

n ознайомлення з вимогами стосовно інтерв’юера;