Зміст освіти у вищій школі

У ст. 42 Закону України «Про освіту» стверджується, що «вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, про­фесійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-професійних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та про­фесійної підготовки, перепідготовки та підвищення їх кваліфікації».

Національна доктрина розвитку освіти серед пріори­тетних напрямів вдосконалення вищої освіти вказує на необхідність «забезпечення високої якості вищої освіти та професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці шляхом інтеграції вищих на­вчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових ус­танов та підприємств, запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання».

Ступеневість вищої освіти

Сутність ступеневості вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виникнення концепції ступеневої освіти зумовлене:

— демократизацією суспільства, формуванням нових соціально-економічних структур, їх орієнтацією на рин­кові відносини, жорсткою професійною конкуренцією;

— необхідністю розрізнення двох процесів, що є осно­вою діяльності вищого навчального закладу, — освіти і професійної підготовки;

— необхідністю забезпечення випускникам можли­вості здійснювати професійну кар'єру за дотримання ними принципів соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей і моралі;

— диференціацією вимог до характеру і змісту освіти і професійної підготовки фахівців з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

— впровадженням механізму об'єктивного педа­гогічного контролю з визначенням результатів діяльності системи вищої освіти і навчальних досягнень тих, хто на­вчається; йдеться, зокрема, і про технологію стандартизо­ваного тестування.

У структурі вищої освіти виокремлюють освітньо-кваліфікаційні (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр) та освітньо-науковий (доктор філософії) рівні. У вищих на­вчальних закладах підготовка за напрямами і спеціально­стями фахівців усіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійни­ми програмами, ступенево або неперервно, залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та на­вичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Освітньо-кваліфікаційні та освітньо-науковий рівні вищої школи.Вони передбачають здобуття певного рівня освіти і кваліфікації.

1. Молодший спеціаліст. Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти пройшов загальнокультурну підготовку, здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх засто­сування для розв'язання типових професійних завдань, передбачених для відповідних посад у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста забезпечує одночасне здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціа­ліста на базі повної загальної середньої освіти або загаль­ної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту. Ця програма складається з навчальних дисциплін фахового спрямування, різних видів практичної підготовки, окремих дисциплін освіт­ньо-професійної програми бакалавра. Реалізується вона зазвичай вищими навчальними закладами І рівня акреди­тації. Навчальний заклад вищого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад І рівня акредита­ції або відповідний структурний підрозділ.

Нормативний термін навчання на базі повної серед­ньої освіти не може перевищувати трьох років, а базової середньої освіти — чотирьох. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста.

У вищих навчальних закладах І рівня акредитації дозволяється навчатися за освітньо-професійними про­грамами підготовки молодшого спеціаліста і програмою повної загальної середньої освіти.

2. Бакалавр (лат. baccalaurens — увінчаний лаврами). Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійноорієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний розв'язувати типові професійні за­вдання, передбачені відповідними посадами у певній га­лузі народного господарства. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра забезпечує одноразове здобуття базової вищої освіти за напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра на базі повної загальної середньої освіти і охоплює загальні фунда­ментальні, гуманітарні та соціально-економічні дисцип­ліни, спеціальні дисципліни відповідного напряму підго­товки, а також різні види практичної підготовки. Термін навчання не може перевищувати чотирьох років, а для осіб, що мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки спеці­альністю, термін навчання зменшується на один-два роки.

Особи, які пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової ви­щої освіти за відповідним напрямом підготовки та кваліфікацію бакалавра.

Наказом МОН «Про затвердження Примірного поло­ження про міжгалузеву індивідуалізовану гуманітарну освіту» передбачено можливість здобуття студентом друго­го диплома бакалавра. Студенти першого і другого курсів крім основного профілю зможуть навчатися за бакалаврсь­кою програмою з культурних, гуманітарних чи суспільно-політичних наук. Право на таке навчання матимуть лише студенти з середнім балом успішності не нижче 4,0. Термін навчання за програмами Міжгалузевої індивідуалізованої гуманітарної освіти (МІГО) становитиме 3 роки (180 кредитів ЕСТS).

Оскільки бакалавр здобуває академічний освітній рівень базової вищої освіти, то це дає йому право на про­довження навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців вищого освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, або, за бажанням, можливість працевлаштуватись.

3. Магістр (лат. magister — начальник, учитель). Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для розв'язання проблемних професійних завдань у Певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра за­безпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спе­ціальністю та кваліфікації магістра на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року, а для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки України може бути встановлений термін півтора ро­ку. Здобуття кваліфікації магістра може здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста (термін навчання визначається індивідуаль­ною програмою з урахуванням академічної різниці між освітньо-професійною програмою спеціаліста та магістра, але не може перевищувати одного року).

Зазначена освітньо-професійна програма передбачає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-еко­номічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра ме­дичного та ветеринарно-медичного спрямування може за­безпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі освіт­ньо-професійної програми післядипломної підготовки (клінічної ординатури, інтернатури тощо). Нормативний термін навчання визначається відповідним міністерством за погодженням з Міністерством освіти і науки. Освітньо-професійна програма підготовки магістра юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі повної загальної середньої освіти.

Згідно з наказом МОН «Про Концепцію організації під­готовки магістрів в Україні» термін навчання для цього рівня збільшиться до 1,5—2 років. Освітні програми підго­товки магістрів буде поділено на дослідницькі, створені з метою поглиблення досліджень в одній із наукових галузей; професійні, що забезпечать розвиток професійних і формування управлінських компетенцій майбутніх фахів­ців; кар'єрні, що передбачають удосконалення теоретич­них і практичних знань для кар'єрного зростання і є вда­лим рішенням для післядипломної освіти.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, от­римують документи встановленого зразка про здобуття по­вної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магіс­тра. Після закінчення другого циклу навчання випускник вищого навчального закладу здобуває професійну кваліфі­кацію та освітній рівень повної вищої освіти, що дає йому право на продовження навчання за програмами підготовки наукових та науково-педагогічних працівників (третій цикл — аспірантура (3 роки), що відповідає ступеню доктора філософії (PhD), програмам європейських університетів). Наявність ступеня магістра (спеціаліста) дає власникам доступ до отримання докторського ступеня.

4. Спеціаліст. Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосу­вання при розв'язанні складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад у певній галузі народ­ного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спе­ціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Вона складається із спеціальних дисциплін, у т. ч. соціаль­но-економічних, та різних видів практичної підготовки.

Ця програма реалізується вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації. Термін навчання не може перевищувати одного року (для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки України може бути встановлено термін півтора року).

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста медичного, ветеринарно-медичного, мистецького, а також юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти. За таких умов нормативний термін нав­чання визначає відповідне міністерство за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спе­ціаліста. Однак у подальшому підготовка спеціалістів не передбачається, а всі спеціалісти отримуватимуть дипло­ми магістрів.

5. Доктор філософії. Це освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувають на основі освітньо-кваліфікаційно­го рівня магістра. Він передбачає засвоєння особою відповід­ної освітньо-наукової програми, набуття компетенцій, воло­діння методологією й методикою дослідницької роботи, здій­снення досліджень, отримання наукових результатів, які мають суттєву наукову новизну та практичне значення, їх опублікування в наукових виданнях, підготовку і публічний захист в установленому порядку дисертації на здобуття нау­кового ступеня доктора філософії. Нормативний термін на­вчання за освітньо-науковою програмою доктора філософії — чотири роки. Підготовку докторів філософії здійснюють в аспірантурі університетів, академій, наукових установ за денною формою навчання.

Освітньо-науковий рівень доктора філософії не означає глибоких знань лише з дисципліни «філософія». Йдеться про високий рівень пізнання у певній науці, наприклад «доктор філософії з математики» тощо. Оскільки ступінь кандидата наук буде прирівняне до доктора філософії, який еквівалентний європейському PhD, це дасть можливість уникнути розбіжностей у визначенні наукових статусів в Україні та за кордоном.

Нині в Україні на законодавчому рівні вже затверджено систему стандартів з кожного освітньо-кваліфікаційного рів­ня та профілю підготовки. Стандарти містять усі вимоги до компетентності та кваліфікаційну характеристику і системи діагностики якості знань. Перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців дасть змогу задовольнити мож­ливості особи в здобутті певного освітнього і кваліфікаційно­го рівнів за бажаним напрямом відповідно до здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці.

Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах.У кожній країні система підготовки спеціалі­стів вищої кваліфікації має свої особливості. Так, у США універсальна вища освіта відбувається в три етапи. Пер­ший етап триває зазвичай 4 роки і завершується присвоєн­ням випускникам уявного ступеня бакалавра. На цьому етапі перші 2 роки студент вивчає в університеті загально­освітні дисципліни незалежно від подальшої спеціалізації. У подальші 2 роки він повинен здати комплекс дисциплін (приблизно 16), причому 6—8 з них — за обраною ним спе­ціальністю. На 3-му і 4-му році студенти навчаються за індивідуальними планами. Завершується перший етап нав­чання написанням невеликої дипломної роботи або спеціального реферату. Ступінь бакалавра не дає випускнику університету достатньо знань зі спеціальності і юридичного права на роботу, де потрібні спеціалісти з вищою освітою.

Другий етап навчання триває 2 роки і завершується присвоєнням другого професійного вченого ступеня магістра наук. На цьому етапі студенти вивчають комплекс дисциплін, відібраних для вужчої і глибшої спеціалізації, з більшим обсягом лабораторних занять. Така гнучкість в освіті дає змогу студентові врахувати потреби в спеціалістах на момент навчання на другому етапі. Нерідко бака­лаври та магістри продовжують своє навчання на підприєм­ствах фірми до 2 років, де поглиблюють свої спеціальні знання та вивчають технологію виробництва. Третій етап навчання триває 2 роки і завершується отриманням вчено­го ступеня доктора наук.

Система вищої освіти Великої Британії охоплює уні­верситети, які переважно мають гуманітарну спрямова­ність, та різні спеціальні і технічні ВНЗ. Атестацію випу­скників університетів здійснюють у встановленому поряд­ку. Перший ступінь присвоюють після 3—4-річного курсу студентам, які повністю прослухали курс і успішно склали екзамени (цей ступінь прийнято вважати вченим). Студен­там, які склали іспити на «задовільно», присуджують сту­пінь «того, хто витримав екзамени». Ступінь бакалавра науки, культури, права, богослов'я і медицини зазвичай присвоюють після закінчення університету. Вищий сту­пінь для випускників університетів — ступінь магістра — присвоюють в галузі науки і мистецтва за спеціальне до­слідження, представлене через певний час після закінчен­ня університету. Його присвоюють не всі університети.

У Франції підготовку спеціалістів вищої кваліфікації здійснюють в університетах і спеціальних ВНЗ різних типів. Характерною особливістю вищої освіти є підготовка спеціалістів на широкій науково-теоретичній основі з гли­боким вивченням циклу спеціальних дисциплін. Вища освіта охоплює два етапи: на першому (4 роки) здійснюєть­ся теоретичне навчання з обов'язковим відвідуванням занять; на другому (2—3 роки) — складання екзаменів і підготовка до дисертації на здобуття вченого ступеня агреже або доктора наук. Оскільки під час навчання на друго­му етапі студенти, як правило, працюють, тривалість його часто перевищує 3 роки. Учений ступінь бакалавра при­своюють випускникам середньої школи, які склали екза­мени на отримання цього ступеня у ВНЗ. Ступінь бакала­вра дає право вступати до вищих навчальних закладів. Провчившись рік у ВНЗ, студент складає екзамени, після чого він може продовжити заняття. У подальшому протя­гом 2—3 років студент повинен скласти екзамени на отри­мання 3—4 сертифікатів, які дають право на вчений сту­пінь ліцеїста технічних, філологічних чи інших наук.

По завершенні першого етапу студент переходить до Другого, протягом якого пише дисертацію на вчений сту­пінь агреже або доктора наук чи дві дисертації на отриман­ня обох ступенів одночасно. Для захисту дисертації на вче­ний ступінь агреже необхідно отримати три дипломи, які видають після складання певного комплексу екзаменів з профілю спеціальності пошукача, і виконати курсові проекти. Учений ступінь агреже дає право викладати у вищій школі; ступінь доктора наук — обіймати посади, які підлягають заміщенню особами з вищою освітою.

У ФРНвищу освіту здобувають в університетах, акаде­міях, інститутах, вищих школах і семінаріях. Термін нав­чання у ВНЗ 4—5 років, у медичних — 6 років. Зарахуван­ня до вищих навчальних закладів відбувається без вступ­них іспитів, крім музичних і спеціальних шкіл мистецтва, де потрібно скласти екзамени з профільного предмета. Абі­турієнтам ВНЗ необхідно мати стаж із профілю обраної спе­ціальності: до сільськогосподарських ВНЗ — 2 роки, тех­нічних — 1 рік, медичних — 8 місяців, економічних — 6 місяців, будівельних — від 3 до 12 місяців. Студенти уні­верситетів з дозволу декана мають право навчатися одно­часно на двох факультетах. Завершується навчання складанням державних екзаменів і захистом дипломної роботи або захистом дисертації зі складанням усного екза­мену зі спеціальності.