Правопис особових закінчень дієслів

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

Особ а Однина Множина
І дієвідміна II дієвідміна І дієвідміна II дієвідміна
1-ша -У,-н> ід-у, сі-ю -у,-ю крич-у, сто-ю -емо (-ем), -смо (-см) ід-емо, сі-ємо -имо (-им), -їмо (-їм) крич-имо, сто-їмо
2-га -еш, -сш ід-еш, сі-еш -иш, -їш крич-иш, сто-їш -ете, -єте ід-ете, сі-єте -ите, -їте крич-ите, сто-їте
3-тя -е,-с ід-е, сі-є -ить, -їть крич-ить, сто-їть -уть, -ють ід-уть, сі-ють -ать, -ять крич-ать, сто-ять


Написання разом, через дефіс та окремо неозначених займенників
1. Разом пишуться неозначені займенники з префіксами де-, аби- і суфіксом -сь: дехто, деяка, щось, комусь, абикого, абихто. 2. Через дефіс пишуться в неозначених займенниках префікси казна-, хтозна-, будь- і суфікс -небудь: казна-хто, хтозна-кого, будь-який, чий-небудь.

Примітка. У дієсловах обох дієвідмін можуть відбуватися чергу­вання кінцевих приголосних звуків дієслівних основ:

[г] — [ж]: могти — можу, [ст] — [щ] (шч): пестити — пещу,
[к] — [ч]: плакати — плачу, плачеш; [зд] — [ждж]: їздити — їжджу,
[х] — [ш]: дихати — дишу, [б] — [бл]: вабити — ваблю;

[д] — [дж]: водити — воджу, [в] — [вл]: ловити — ловлю;
[т] — [ч]: світити — свічу, [м] — [мл]: ломити — ломлю;
[з] — [ж]: латати —лажу, [п] — [пл]: топити — топлю;
[с] — [ш]: косити — кошу; [ф] — [фл]: графити — графлю

правопис особових закінчень дієслів - student2.ru МАЙБУТНІЙ ЧАС

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ



       
    правопис особових закінчень дієслів - student2.ru
 
  правопис особових закінчень дієслів - student2.ru

  Особа Доконаний вид Недоконаний вид
Число      
    Проста форма Складна форма Складена форма
Одни- 1-ша знайду, шукатиму, буду шукати,
на   посолю солитиму солити
  2-га знайдеш, шукатимеш, будеш шукати.
    посолиш солитимеш солити
  3-тя знайде, шукатиме, буде шукати,
    посолить солитиме солити
Мно- 1-ша знайдемо, шукатимемо, будемо шукати,
жина   посолимо солитимемо солити
  2-га знайдете. шукатимете, будете шукати,
    посолите солитимете солити
  3-тя знайдуть, шукатимуть, будуть шукати,
    посолять солитимуть солити

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ

Особа Однина
2-га говор >я сті >* ріж сип сяд
  стереж гра   стан
3-тя хай (нехай) хай (нехай) хай (нехай) хай (нехай)
  говорить, стоїть, грає ріже, сипе сяде, стане
  стереже      
  Множина
1-ша говор /їмо стій /мо ріж /МО сядь /МО
  стереж грай сип стань
2-га говор /ІТЬ стій /ТЕ ріж /ТЕ сядь /ТЕ
  стереж: грай сип стань
3-тя хай (нехай) хай (нехай) хай (нехай) хай (нехай)
  говорять, стоять, ріжуть, сядуть,
  стережуть грають сиплять стануть

Разом пишуться
1. Прислівники, утворені поєднанням прийменників з повно­значними частинами мови: надвечір, вручну, вгорі, злегка, вдвічі, внічию.
2. Прислівники, утворені складанням основ: повсякчас, праворуч, привселюдно, босоніж, мимохідь.
3. Прислівники, утворені за допомогою часток аби-, ані-,де-, чи-., що-, як-: абикуди, аніскілечки, деколи, щодня, якнайкраще
Окремо пишуться
1. Прислівникові сполучення, утворені від іменника зприймен­никами (без, в, до, з, на, під, по): без упину, без відома, без жалю, в міру, в разі, уві сні, до вподоби, до діла, до краю, з розгону, з переляку, на віку, на зло, під силу, по правді, по можливості.
2. Прислівникові сполучення, утворені поєднанням іменника, числівника, займенника в називному відмінку з іменником, числівником, займенником в орудному відмінку: кінець кінцем, одним одна, сама самотою.
3, Прислівникові сполучення, в яких повторюються основи, роз­ділені прийменниками: рік у рік, разу раз, з боку на бік, день за днем, з року в рік
Через дефіс пишуться
1. Прислівники, утворені повторенням того самого слова або спо­ріднених слів: давно-давно, далеко-далеко, зроду-віку.
2. Прислівники, утворені поєднанням прийменника-префікса по-і прикметника чи займенника на -ому, -ему(-ему), -ки: по-родинному, по-батьківськи.
3, Прислівники, утворені з допомогою часток будь-, небудь-,казна-, хтозна-, бозна-, -по, -то, -от, -таки:будь-коли, де-небудь, казна-де, тільки-но, якось-то, як-от.
4. Прислівники, в яких повторювані основи розділені приймен­никами та частками: всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, будь-що-будь, пліч-о-пліч,
5. Прислівники, утворені прийменником-префіксом по- та по­рядковим числівником: по-перше, по-друге, по-третє

ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ

ПРАВОПИС ЧАСТОК



Разом пишуться
1. Складні прийменники, утворені з двох простих: поміж, поперед, напроти, попід, поза, ~заІ>ля. 2. Похідні прийменники, утворені від прислівників та іменників: навкруги, внаслідок, напередодні
Окремо пишуться
Складені прийменники: незалежно від, під час, незважаючи на, слідом за, поряд з, згідно з
Через дефіс пишуться
Складні прийменники, першою частиною яких є з, із:з-під, із-за, з-поміж, з-над

ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ

Разом пишуться
Складні сполучники, зате, начебто, отож нібито, тобто, неначе утворені від інших ніж, якщо, якби, частин мови: адже, мовбито, неначебто,
Окремо пишуться
Складені сполучники: незважаючи на те що так що, через те що, замість того щоб, дарма що, після того як, в міру того як

Примітка. Сполучники проте, зате, притому, причому, тож, теж, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучного поєднання повнозначного слова з часткою або прийменником: 1. Якби я турбувавсь завжди про себе, вже б онімів давно від самоти (Павл.). 2. Як би йому, Данилові, хотілося зараз із веслам у руці сісти у свій вербовий човен (Стельм.).


Разом пишуться
1. Частки аби-, ані-,де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови: абиде, анітрохи, деколи, чимало, щодня, якщо, колись, будуватись (ся).
2. Частки би(б), же (ж), то, що в складі сполучників: якби, нібито, немовбито, щодо
Окремо пишуться
1. Частки, якщо вони виконують підсилювально-видільну або формотворчу функцію (творять форми наказового (хай, нехай) і умовного (би, б) способів): прийшов же, нехай заспіває, спочив би, прийшла б.
2. Частки у складі сполучних слів: хіба що, дарма що, тільки що, що ж до.
3. Частка то в експресивних сполученнях: що то за, що то, чи то
Через дефіс пишуться
1. Частки бо, но,то, от, таки,коли вони підсилюють значення окремого слова: пиши-бо, неси-но, якось-то, як-от, дістав-таки.
2, Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-,які виступають префіксами або суфіксами у складі займенників і прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-коли, хтозна-що, бозна-як

Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким, аби з ким, ні з якими.

Наши рекомендации