Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні.

Наша країна, не дивлячись на деякі проблеми у внутрішній і зовнішній політиці, все ж залишається державою з найвищим рівнем освіти у Європі. Влада України завжди ставила перед собою за мету покращення рівня навчання в державних школах та ВНЗ. Одним із способів досягти хороших результатів під час навчання школярів та студентів, є запроваджена кілька років тому система ЗНО. Завдяки зовнішньому незалежному опитуванню, педагоги мають можливість об'єктивно оцінювати рівень знань у навчальних закладах України.

Систему незалежного оцінювання в Україні було сформовано в 2004 році. Це рішення підтримали громадські та міжнародні організації.

У 2005 році Віктор Ющенко надав указ Міністерству освіти і науки України здійснити перехід до проведення вступних екзаменів для вступу у ВНЗ шляхом складання ЗНО протягом 2005─2006 років. 31 грудня 2005 року Кабінет Міністрів створив Український центр оцінювання якості освіти й офіційно дозволив вступати до ВНЗ за результатами тестування. Усі випускники 2006 року відчули на собі наслідок реалізації такої ідеї. Отож, тестування проводиться для 10 030 абітурієнтів з 1567 шкіл України.

У 2006 році ЗНО ввели на офіційному рівні. У Державному бюджеті України вперше були передбачені фінанси для його запровадження і моніторингу освіти. Починає свою діяльність Український центр якості освіти, створюється 9 його регіональних центрів. Проводиться тестування 41 818 випускників, де були задіяні 6 300 інструкторів, 700 екзаменаторів.

У 2007 році всі освітні заклади, підпорядковані Міністерству освіти, зараховували абітурієнтів за сертифікатами ЗНО. Тестування проводилося лише з української мови, математики, історії (української та всесвітньої). ЗНО з хімії, біології, фізики проводилося лише для випускників шкіл Харківської області.

Участь у ЗНО взяло 116 327 абітурієнти, що становило 26% від їхньої загальної кількості. У Києві, Харківській та Львівській областях ЗНО склали від 64% до 94% від усіх випускників. Середня вартість тестування для одного учасника з розрахунку на один предмет становила 38,5 гривень.

1 листопада 2008 року оголосили перелік сертифікатів ЗНО, потрібних для вступу на окремі спеціальності. Скоротили кількість предметів до восьми, скасувавши тест зі всесвітньої історії, зарубіжної літератури, основ економіки й основ правознавства. Це зумовлено тим, що вступні випробування із зарубіжної літератури та всесвітньої історії в 2008 р. проводилися лише кількома вищими навчальними закладами, а основи правознавства не вивчаються в загальноосвітній школі як систематичний курс. Натомість було введено тести на складання іноземних мов: англійську, німецьку, іспанську, французьку. Випускники могли вибрати для складання не три, а п’ять предметів. Тестування з української мови та літератури залишалося обов’язковим для вступу на всі напрями.

У 2009 р. використовувалася традиційна інформаційна схема супроводу учасника в пункті тестування:

1) персональне запрошення;

2) алфавітні списки учасників зовнішнього оцінювання, що розміщувалися на вході до пункту тестування;

3) аудиторний список учасників, що розміщувався на вході до аудиторії тестування;

4) аудиторний протокол проведення зовнішнього оцінювання;

5) індивідуальна паперова інформаційна наліпка на робочому місці учасника, де були зазначені номер його місця в аудиторії (протоколі), прізвище, ім’я, по батькові, номер запрошення для участі в зовнішньому оцінюванні та мова тестування).

З цього року результати тестування можна було відслідковувати онлайн на сайті про вступ. Пробне ЗНО проводилося за кошти фізичних осіб. Вартість одного пробного тестування була пов’язана зі специфічними особливостями кожного регіону та становила від 47 до 62 грн. Середня вартість тестування однієї особи для держави у 2009 р. ─ 52,63 грн. Усього для складання тестів у 2009 р. зареєструвалася 461 981 особа.

В 2010 році абітурієнти першими могли реєструватися на ЗНО через інтернет і самостійно обирати пункт тестування. Проведення тестування з української мови та літератури, математики, історії України вперше відбувалося впродовж кількох сесій.

Серед новацій 2011 року реєстраційної кампанії – надання можливості кожному бажаючому самостійно сформувати заяву-реєстраційну картку за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, створеної фахівцями Українського центру оцінювання якості освіти. Під час реєстрації абітурієнти мали змогу здійснювати вибір мови для складання тестів (кримськотатарська, молдовська, польська, російська, румунська, угорська).

У 2012 році було збільшено кількість пунктів тестування, створених на базі вищих навчальних закладів, що надало змогу дотриматися більшості вимог щодо організації та проведення процедур зовнішнього незалежного оцінювання, що сприяло об’єктивному та неупередженому оцінюванню знань. Організовано державний контроль за процесом тестування для більшої прозорості тесту.

Реєстрація відбувалася за системою, розробленою 2011 року. У 2012 році кожному абітурієнтові було надано право скласти тести не більше, як із чотирьох предметів.

У 2013 році абітурієнти мали право скласти тести не більше, ніж із чотирьох предметів. Найбільшою популярністю серед предметів (окрім української мови і літератури) користувалися математика, історія України.

В 2014 році незалежне тестування є вступним і випускним екзаменом одночасно. Але воно таким не було в 2008 році. Тоді всі випускники шкіл мали здавати ще й випускні екзамени, результати яких обов’язково зазначалися в їхньому атестаті. Саме тому незалежне тестування проводилося раніше - у квітні 2008 року замість червня 2014 року.

У 2015 році тести з української мови та літератури, а також з математики абітурієнти складали з двох рівнів: базового та поглибленого, було скасовано мінімальний прохідний бал, сертифікати минулих років не зараховувались. Для усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2015 року результати ЗНО з української мови і літератури зараховували як результати ДПА.

Вступна компанія 2016 року дещо змінилася, а зокрема булозмінено термін дії сертифіката про проходження ЗНО, введені дворівневі тести, зарахування відбувалося однієї «хвилею», змінена бальна система, скасовано мінімальний прохідний бал, змінився список предметів, з яких проводиться тестування, конкурсний бал розраховувався з нових коефіцієнтів.

З 2017 року представники Міносвіти збираються впровадити нові програми. Кількість інновацій поки що залишається мінімальною. Зокрема, було знято питання про проведення дворівневих тестів — апробація нововведення не показала його ефективності і затребуваності з боку ВНЗ. Планується, що з 2017 року буде введено аудіювання з іноземних мов, а тести з даної дисципліни увійдуть у категорію обов'язкових.

Для випускників майбутніх років все більш актуальним питання про перехід на 12-річну систему шкільної освіти. Все йде до того, що через два роки ця норма набуде чинності. Згідно словами Інни Совсун, заступник міністра освіти і науки України, випускникам 2017 року хвилюватися не має про що. Реформа торкнеться лише тих, хто поступить в школу в 2017 році, а перші випускники дванадцятирічки стануть абітурієнтами вузів лише в 2029 році.

Незалежне оцінювання дає змогу не тільки відслідкувати розвиток навчання в конкретному навчальному закладі, але й є вагомим кроком на шляху боротьби з корупцією. Така система вже декілька десятиліть успішно працює у всіх країнах Європи, в країнах Пн. Америки, деяких країнах Азії. Студент, котрий успішно пройшов незалежне оцінювання, має можливість знайти роботу не тільки в Україні, але й за кордоном.

Література

domik.ua

http://libfree.com/105217083-pedagogikapedagogika__maksimyuk_sp.html

http://studway.com.ua/zno/

http://2016rik.pp.ua/kalendar-2016/186-zno-2016-programa-obovyazkov-predmeti-zmni-ta-novini.html

http://elibrary.kubg.edu.ua/4993/1/ukr_pol_monograf_478_06.pdf