Охарактеризуйте сучасні виховні технології в роботі педагога-організатора
Сучасний етап розвитку національної системи освіти та виховання характеризується поширенням інноваційних процесів. Навчально-виховна практика потребує технологій, які б сприяли створенню умов для саморозвитку та самореалізації особистості, забезпеченню щастя й радості дитинства, формуванню особистісної конкурентоздатності. Сьогодні окремі педагогічні технології у виховній роботі, які з’явилися в зарубіжній і вітчизняній педагогіці, достатньо обґрунтовані на науковому рівні й поступово впроваджуються у навчально-виховну практику.
Педагогічна технологія як новий напрям в педагогіці зародилася більше сорока років тому в США. У основі педагогічної технології лежить ідея повної керованості учбово-виховним процесом, його проектування і можливість аналізу шляхом поетапного відтворення.
Педагогічний процес на основі педагогічних технологій повинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Опанування педагогічних технологій, уміння самостійне розробляти конкретні виховні і освітні технології дозволяє педагогові якнайкраще здійснювати професійну діяльність, швидше стати майстром своєї справи.
Педагогічні технології - це складні системи прийомів і методик, об'єднаних пріоритетними загальноосвітніми цілями, концептуально взаємозв'язаними між собою завданнями і змістом, формами і методами організації учбово-виховного процесу, де кожна позиція накладає відбиток на усіх інших, що і створює у результаті певну сукупність умов для розвитку учнів.
Виховні технології - це система науково обгрунтованих прийомів і методик, сприяючих встановленню таких стосунків між суб'єктами процесу, при яких в безпосередньому контакті досягається поставлена мета, - залучення виховуваних до загальнолюдських культурних цінностей.
Виховні технології включають наступні компоненти: діагностування; цілепокладання; проектування; конструювання; організаційно - діяльнісний компонент; контрольно - управлінський компонент.
Змістовний компонент разом з правильно поставленою диагностичною метою і визначає успішність і характер виховної технології. Від них залежить, чи буде виховна технологія інформативною або розвиваючою, традиційною або особово - орієнтованою, продуктивною або малоефективною. В основному ефективність виховної технології залежить від того, наскільки концептуально пов'язані між собою цілі і зміст діяльності.
Змістом виховних технологій є: науково обгрунтовані соціалізовані вимоги; передача соціального досвіду; постановка мети і аналіз ситуації, що склалася; соціалізована оцінка учня; організація творчої справи; створення ситуації успіху.
Так само, як і для технології навчання, характерною особливістю виховної технології є можливість відтворення виховного ланцюжка і її покроковий аналіз.
Педагогіка співпраці може бути розглянута як освітня, так і виховна технологія. Педагогіку співпраці потрібно розглядати як особливого типу "проникаючу" технологію, оскільки її ідеї увійшли майже до усіх сучасних педагогічних технологій.
Гуманно - особова технологія Ш. О. Амонашвілі
Цільовими орієнтаціями гуманно - особовій технології Ш. О. Амонашвілі являються:
· сприяння становленню, розвитку і вихованню в дитині
· благородної людини шляхом розкриття його особових якостей;
· розвиток і становлення пізнавальних сил дитини;
· ідеал виховання - самовиховання;
Серед інших відомих і таких, що відмінно зарекомендували себе в практиці виховної роботи: технологія колективного творчого виховання І. П. Іванова, технологія гуманного колективного виховання В. О. Сухомлинського. Не дивлячись на те, що ці технології були розроблені і впроваджені більш за півстоліття назад, їх зміст також актуально і в наші дні.
Технологія колективного творчого виховання І. П. Іванова.Технологія колективного творчого виховання - це така організація спільної діяльності дорослих і дітей, при якій усі беруть участь в колективній творчості, плануванні й аналізі результатів.
Концептуальні ідеї, принципи:
· ідея включення дітей в поліпшення навколишнього світу;
· ідея співучасті дітей у виховному процесі;
· колективно –діяльнісний підхід до виховання: колективне цілепокладання, колективна організація діяльності, колективна творчість, емоційне насичення життя, організація змагальності і гри в життєдіяльності дітей;
· комплексний підхід до виховання;
· особовий підхід, схвалення соціального зростання дітей;
Технологія гуманного колективного виховання В. О. Сухомлинського. Ідеї і принципи :
· у вихованні немає головного і другорядного;
· виховання - це передусім людинознавство;
· естетичний, емоційний початок у вихованні: увага до природи краса рідної мови, емоційна сфера духовного життя і спілкування дітей, почуття здивування;
· принцип єдності : навчання і виховання, науковості і доступності, наочності і абстрактності, суворості і доброти, різних методів;
· культ Батьківщини, культ праці, культ матері, культ книги, культ природи;
· пріоритетні цінності: совість, добро, справедливість.
Одним з можливих шляхів вдосконалення виховної роботи в освітній установі є освоєння педагогами - практиками продуктивних педагогічних ідей. Використання педагогічних технологій дозволяє наповнити виховний процес конкретним змістом, а ціннісно-орієнтовані педагогічні ідеї збагачують професійну свідомість вихователя.
У основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок «учитель-учень» змінюється на «учень-учитель». Особливого значення набуває залучення школяра до процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та педагогом. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату.
Проектна діяльність дозволяє підліткам в позанавчальній діяльності:
- вивчати не тільки засоби, але й способи конкретної творчої діяльності;
- розвивати пізнавальні навички та вміння самостійно конструювати свої знання;
- розвивати критичне та творче мислення;
- розвивати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
- організувати змістовне проведення позаурочного часу;
- усвідомлювати де і яким чином вона може бути використана на практиці.
Виконання творчих проектів – це складна самостійна діяльність учнів під керівництвом педагога. Змінюючи психологічний клімат в органах самоврядування у школі, важливо переорієнтовувати свою виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру
Дебати як педагогічна технологія. Сьогодні дебати в якості інноваційної педагогічної технології, форм і методів навчання та виховання, моделі навчання розглядаються в наукових дослідженнях і методичних розробках. Інноваційна педагогічна технологія «Дебати» спрямована на розвиток дитини, на розкриття її особистісного потенціалу. Саме цим визначається провідна мета дебатів - виховання громадян із розвинутими інтелектуальними здібностями, творчим відношенням до світу, почуттям особистої відповідальності та моралі, здатних до перетворювальної продуктивної діяльності.
Дебати поліфункціональні та вирішують такі задачі:
- навчальні, тому що сприяють розширенню світогляду, закріпленню, актуалізації накопичених раніше знань, оволодінню новими знаннями, вміннями та навичками;
- розвивальні, тому що сприяють розвитку інтелектуальних, лінгвістичних якостей, творчих здібностей. Дебати розвивають логіку, критичне мислення, дозволяють сформувати системне бачення проблеми, наявність взаємозв'язків подій і явищ, різних їх аспектів;
- виховні, тому що сприяють формуванню морально-світоглядної позиції та установок поведінки , громадянських якостей і навичок життєдіяльності в демократичному суспільстві;
- соціалізуючі, тому що залучають до норм і цінностей громадянського суспільства, адаптують до умов сучасного суспільства, сприяють формуванню культури спілкування, здатності працювати в команді, терпимості до різних поглядів і точок зору, толерантності.
Одним з можливих шляхів вдосконалення виховної роботи в освітній установі є освоєння педагогами - практиками продуктивних педагогічних ідей. Використання педагогічних технологій дозволяє наповнити виховний процес конкретним змістом, а ціннісно-орієнтовані педагогічні ідеї збагачують професійну свідомість вихователя.
Література
1. Бондар Л. “Позакласна робота з учнями в початковій спадщині В.Сухомлинського”. Ж-л “Початкова школа” № 11/1997
2. Вульфов Б.З., М.М.Поташник “Організатор позакласної позашкільної роботи”. – М, 1983.
3. Довідник педагога-організатора. (навчально-методичний посібник) – Рівне, 2011.
4. Закон України про освіту - К.,1996 р.
5. Закон України про позашкільну освіту - К., 2000 р
6. Закон України про дитячі та молодіжні громадські організації- К.,1989 р.
7. Закон України про охорону дитинства – К., 2001 р.
8. Закон України Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні– К., 1993 р.
9. Закон України про оздоровлення та відпочинок - К., 2008 р.
10. Збірник “Самодіяльність, самостійність, самоврядування” – М, 1991
11. Збірник “Виховуємо громадянина України”. –Рівне, 1998
12. Збірник “Технології превентивного виховання”. –Рівне, 1999
13. Іванов І.П. “Методика комунарського виховання” –М, 1989
14. Іванов І.П. “Енциклопедія КТС” –М, 1989
15. Кацинська Л. “Виховний процес в сучасній школі”. –Рівне, 1997
16. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. – К.: Вища шк.., 2005. – 343 с.
17. Кондрашова Л.Г. Організація проектної діяльності учнів у позаурочний час // Виховна робота в школі, №1(26), січень 2007р. с.2-22
18. Конвенція ООН про права дітей – К., 1991 р.
19. Лист МОН "Про розвиток органів учнівського врядування" від 07.12.2009 N1/9-850
20. Лист МОН "Про перспективи розвитку органів учнівського самоврядування в умовах динамічних суспільних змін" від 08.12.2010 N1/9-892
21. Лісовець О. В. Теорія і методика молодіжного руху. навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2011.
22. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник . – Київ, 1999. – 350 с.
23. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді //Світ виховання 4 (5) 2004р.
24. Макаренко А.С. Педагогічні твори в 8 т. Т.1 –М, 1986
25. Сущенко Т.І.“Педагогічний процес в позашкільних закладах” –К, 1986р.
26. Программа «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів - К., 2011 р.